Щодня в Україну в’їжджає близько 230 бензовозів. Це допомогло дещо зняти напругу на паливному ринку і подолати пікову травневу кризу, проте пального все одно поки що не вистачає.
Експерти пояснюють: сьогодні абсолютно все пальне надходить в Україну із Європи. І якщо до війни Україна імпортувала через кордони з Польщею, Угорщиною, Словаччиною, Румунією лише 5% пального, то зараз цими шляхами йде все.
Наприклад, як зазначають у всеукраїнській мережі АЗК UPG, все без винятку пальне, що реалізується цією мережею, відповідає стандарту Євро-5 та постачається з Європи. У компанії додають, що мережа UPG стабільна у ціновій політиці та має одні із найкращих цін на ринку.
Дефіцит продовжується
Проте дефіцит пального в Україні продовжується. Хоча задля справедливості варто зазначити, що проблема стоїть не так гостро, як ще місяць тому. У соцмережах кияни діляться досвідом: мовляв, достатньо встати раніше, вибрати АЗС на околиці міста, і уже через 30 — 40 хвилин задача по заправці автомобіля виконана.
Експерти описують ще оптимістичнішу картину, пише КП в Україні. Так, наприклад, директор консалтингової компанії А-95 Сергій Куюн стверджує, що на середину червня черг за автогазом взагалі не було. Єдиний виняток – це станції, де газ продавався не за 42 — 45 грн за літр, а за 37 грн.
– Кілька АЗС із дизпаливом були взагалі без черг або стояло 5 — 10 машин, що взагалі складно вважати чергою на тлі травневих подій, – зазначає експерт. — За бензином – 20 — 30 машин.
За даними експерта, зараз на паливному ринку працює понад півтори сотні компаній. За бензином та дизелем кількість імпортерів зросла вдвічі порівняно з довоєнними цифрами.
Звичайно, все сказане вище не означає, що проблеми скінчилися — до цього ще дуже далеко. Постачання зростає, але й споживання не стоїть на місці. Повертаються люди, активізується бізнес. Але ринок робить свою справу.
За словами Куюна, у Європі українці «вигребли» усі вільні бензовози. Щодня в країну заходить понад 230 машин із пальним. Поступово зростає постачання залізницею, причому тут зберігається найпотужніший потенціал збільшення імпорту.
Великі проблеми
Паливна криза в Україні – це один із наслідків російської агресії. Як відомо, незважаючи на постійні розмови про необхідність диверсифікації, до війни більшу частину потреб – половина бензину та понад 60% дизпалива – Україна задовольняла за рахунок постачання з РФ та Білорусі. Ще близько 10% імпортували з Литви та морем. Тепер ці маршрути закриті, тому дефіцит неминучий. А дефіцит завжди супроводжується зростанням цін.
За даними порталу Minfin, середні ціни на пальне по Україні на 21.06.2022 склали: бензин А-95 преміум – 52,32 грн, бензин А-95 – 50,74 грн, бензин А-92 – 49,67, дизпаливо – 56,56, дизпаливо-преміум – 57,95, автогаз – 41,92 грн.
То коли ж зникне дефіцит? У Мінінфраструктурі озвучили новий прогноз. Як заявив глава міністерства Олександр Кубраков в одному з недавніх інтерв’ю, проблема із дефіцитом пального зникне в Україні до осені, і це стане можливим лише після укладання нових контрактів із постачальниками.
За його словами, брак пального в Україні викликаний його постачанням вантажівками та поїздами через кордони. Наприклад, Україна втратила можливість доставляти його Чорним морем з Азербайджану та Румунії. Також постачання припинено з Білорусі.
– Весь наш імпорт з ЄС, – уточнив міністр. – Зараз імпортуємо із Бельгії, Нідерландів.
Про те, що головні проблеми нестачі пального в Україні сьогодні так чи інакше пов’язані з Європою, каже і Сергій Куюн. За його інформацією, тамтешні банки не лише не фінансують прямі угоди щодо постачання пального в Україну, а й не хочуть розглядати контракти у всіх регіонах, які потенційно можуть бути задіяні у таких постачаннях. Тобто, наприклад, якщо неукраїнський резидент хоче привезти пальне до Румунії для іншого нерезидента – це вже відмова. Тому що звідти багато пального йде до України.
— Відчуваючи попит, не можуть скласти собі ціну постачальники, судновласники, перевізники, на ринку з’явилася маса аферистів, — зазначає Куюн. — У свою чергу великі постачальники дуже обережно ставляться до України. Подейкують, що рекомендації не поспішати йдуть від чиновників. Наприклад, у Болгарії трейдери узгоджують обсяги постачання в Україну з урядом. Незадоволені й молдавани, бо українці загнали оптові ціни у регіоні. Внаслідок цього в країні зупинилося чимало АЗС, які не можуть потрапити під державне регулювання. У Польщі – протести водіїв.
