Зима близько. В Україні дорожчають котли, дрова та пелети, але опалювати житло поки ще вигідніше газом

Україна готується до найважчого опалювального сезону. Уряд стверджує, що з накопиченням газу та вугілля до наступної зими проблем не повинно бути, а всі ризики для опалювального сезону — це ризики військового характеру.

До таких ризиків, наприклад, відносяться пошкодження газової інфраструктури та теплотрас. До того ж через війну в Україні та економічне протистояння Росії та західних країн ЄС зіткнувся з перебоями у постачанні газу. Багато громадян зараз бояться, що взимку газу може і не бути. Тому вони звернули свою увагу на опалення брикетами, пелетами та дровами.

Але й тут також є проблеми воєнного та ринкового характеру. По-перше, через війну частина території України, у тому числі й ліси, залишаються заміновані. Це позначається на роботі лісгоспів.

По-друге, через аномальне зростання цін на газ минулої осені, бізнес почав переходити на опалення твердим паливом, що спонукало зростання цін на пелети, брикети та дрова. І ціни все ще продовжують зростати: якщо влітку минулого року тонну пелетів можна було купити за 2,5-3 тис. гривень, то зараз ціна тонни пелетів може коштувати 6,5-8 тис. гривень залежно від регіону.

До того ж, ціну на тверде паливо штовхає вгору і бізнес. Минулого осінньо-зимового періоду ціна на газ для споживачів, на яких не поширювалися урядові пільги, зросла в 10 разів. Багато хто перейшов на твердопаливні котли заздалегідь, і підняв ціни на пелети, брикети і тріску. Однак були й ті, у кого тарифи на комунальні платежі в зимові місяці з’їдали весь прибуток і змушені були закрити бізнес. Якщо говорити про опалення офісів та виробничих площ, то для них перехід на тверде паливо буде набагато вигіднішим за газ навіть у тому випадку, якщо ціна на пеллети зросте ще в кілька разів. У деяких випадках перехід на біопаливо може стати рятуванням бізнесу.

Проте для населення перехід на тверде паливо невигідний за умов низької ціни на газ, пише Дєло. І хоча українці також купують твердопаливні котли, їх до цього штовхає не так бажання заощадити, як страх, що Україна залишиться без газу.

Населення дешевше топити газом, але його може і не бути

Продавець котлів на Черкащині Вадим каже, що попит на твердопаливні котли зараз нагадує ситуацію, яка була у 2014 році.

“Тоді всі переживали, чи буде газ і у нас був пік продажів. Покупці тоді приходили до магазину та пропонували доплатити, щоб забрати котел саме зараз. Пропозиція не встигала за попитом. Наразі ситуація повторюється: ніхто не знає, що буде з газом і купують котли”, — каже Вадим.

За словами продавця, магазин, де він працює також, опалюється котлом на дровах. І вже у травні було помітно, що дрова суттєво зросли у ціні порівняно з минулим роком. Сам магазин купив дрова за ціною 7 тис. гривень за машину (приблизно 5,5 куб. метрів), однак у деяких районах Черкаської області ціна за машину дров може сягати 13 тис. гривень. І ціни продовжують зростати.

Крім того, Вадим каже, що з травня збільшилася кількість запитів від бізнесу. Різні фірми та установи активно цікавляться можливістю встановити твердопаливні котли для опалення офісів.

Крім того, на ринку твердопаливного котла скоротилася і пропозиція. Багато підприємств знаходилися на території Харківської та Сумської областей, далеко не всім удалося відновити виробництво після деокупації.

Крім того, багато заводів для виробництва котлів закуповували сталь з Китаю та Індії, яка дешевша за українську і завозилася в Україну через морські порти. Зараз порти заблоковані, а багато українських металургійних заводів зупинилися.

Звичайно на ринку є й імпортні пропозиції, проте твердопаливний котел із Польщі чи Чехії буде вдвічі дорожчим за український аналог.

До того ж, за словами Вадима, через ажіотаж на твердопаливні котли зростають ціни і на саме паливо. Через низьку ціну на газ для побутових споживачів, населенню дешевше опалюватиме будинки газом ніж пеллетами. Можна, звичайно, перестрахуватися і поставити електричний котел.

У свою чергу продавець пелет у Житомирській області Олександр каже, що ціна на тверде паливо зростає з кожним днем.

“У нас на Житомирщині ліси багато де заміновані, а лісгоспи працюють абияк. Є перебої із сировиною, а ціна зростає щодня”, — каже Олександр.

За його словами, тонна пеллет у червні минулого року стояла 2,5-3 тис. гривень. За день до війни ціна становила 5-6 тис. гривень, а ближче до зими, якщо війна не закінчиться, ціна може перевищити 10 тисяч.

Замерзнути чи ризикнути

Директор спеціальних програм НТЦ «Психея» Геннадій Рябцев каже, що якщо йдеться про опалення у сільській місцевості, то ініціатива має виходити від органів місцевого самоврядування. Саме вони мають займатися питанням забезпечення населення дровами та торф’яними брикетами. У тих регіонах, які перебували під окупацією і є ризик мінування, заготівля дров проходитиме разом із співробітниками ДСНС.

“Якщо буде стояти питання про те, чи замерзнути або ризикнути при заготівлі дров, зрозуміло, що всі ризикуватимуть. Проте самі ліси не мінували, мінували переважно дороги та підступи до населених пунктів. Така проблема, безумовно, є, але не можна говорити, що вона є визначальною”, — каже Рябцев.

При цьому експерт зазначає, що виробництво пелет та паливних брикетів в Україні нині знизилося пропорційно до падіння промислового виробництва. Пелети та брикети в основному виготовлялися невеликими приватними компаніями. Після початку війни багато виробництв закрилися, а люди звільнилися.

У свою чергу, голова правління Громадського союзу «Біоенергетична асоціація України» Георгій Гелетуха каже, що населенню зараз не дуже вигідно переходити на твердопаливне опалення з газу насамперед через ціну.

“Пелети можуть конкурувати з газом при опаленні бюджетних установ та вигідні для опалення підприємств, але з газом для населення вони вже конкурувати не можуть. Якщо ціну для населення не змінюватимуть, то населенню невигідно переходитиме на пелети”, — каже Гелетуха.

Якщо розраховувати еквівалент ціни, то для того, щоб замістити тисячу кубометрів газу, потрібно приблизно 3 тонни пелет. Таким чином, за ціною за тонну пелет у 6 тис. гривень, заміщення тисячі кубів газу коштуватиме приблизно 12 тисяч гривень.

Гелетуха зазначає, що на сьогоднішній день виробники пеллет, конкурують за сировину з виробниками деревних плит, маржинальність яких дозволяє їм давати за сировину найкращу ціну. У свою чергу, це штовхає вгору і ціни на пелети.

“Насправді майбутнє в аграрній біомасі. Конкурентні пелети – це пелети зі стебел кукурудзи. Ми брали їх на дослідження. Пелети зі стебел кукурудзи горять приблизно як дерев’яні. Але стебел кукурудзи у нас у 5 разів більше, ніж деревини”, — каже Гелетуха.

При цьому, за словами голови Біоенергетичної асоціації, дефіциту з пелетами аграрного походження в Україні через окупацію південних областей України не буде, оскільки аграрні пелети це дуже локальний продукт.

“Та частина територій, які давали сировину для пелет, ми не контролюємо, але котельні, які опалювалися цими пелетами, знаходяться на цих же територіях. На підконтрольних територіях перебувають і пелети та сировина”, — каже Гелетуха.

На його думку, критичних проблем з біопаливною сировиною в Україні не буде. Звичайно, частина лісів замінована, але вона не настільки значна, щоб істотно зменшити його кількість.