В Україні врегулювали окремі питання освітньої діяльності в умовах воєнного стану. Тепер навчальний рік у школах не обов’язково має починатися з 1 вересня, у класі може бути понад 30 учнів, а конкурс на посаду директора проходитиме по-новому. Які зміни відбудуться у новому навчальному році – дізнавався «Апостроф«.
Що нового
Верховна рада підтримала внесення тимчасових змін до Закону України «Про повну загальну середню освіту». Парламентарі проголосували за законопроект №7325, який наразі передано на підпис президенту Володимиру Зеленському.
Як пояснили автори, метою змін є призупинення на час дії в Україні воєнного стану окремих норм чинного закону. Зокрема, скасовано обмеження на кількість учнів у класі та тривалість навчального року.
- Початок та тривалість навчального року
На час воєнного стану зупиняється дія положення про те, що навчання в школах починається з 1 вересня, триває не менше 175 навчальних днів і завершується не пізніше 1 липня наступного року.
Як пояснила в коментарі «Апострофу» народний депутат та член комітету ВР з питань освіти, інновацій та науки Юлія Гришина, цю умову зняли, щоб кожна школа могла самостійно вирішувати щодо початку та закінчення навчального року, залежно від конкретної ситуації в регіоні.
«Щодо початку та закінчення навчального року, справді Кабмін ухвалюватиме це рішення, але місцеві Департаменти освіти матимуть змогу самостійно вирішувати це питання. Ми просто зараз передали ці повноваження Кабміну, щоб бути більш мобільними, бо ВР ухвалює рішення набагато довше, а Кабмін дуже швидко може реагувати на ситуацію», – сказала Гришина.
Поки що рано говорити, коли точно розпочнеться навчання в тому чи іншому регіоні. Водночас, як зазначила Юлія Гришина, уряд орієнтується почати навчальний процес 1 вересня.
- Збільшення кількості дітей у класі
Змінами до законопроекту також знято обмеження на кількість учнів у класі – не більше 24 дітей у початкових класах та не більше 30 учнів у середній та старшій школі. Однак це стосується лише дистанційної форми навчання. Для очної форми навчання все залишається без змін.
«Цю норму потрібно було змінити, тому що з початку війни вона просто не могла виконуватись, — каже Гришина. — З початку бойових дій діти масово почали переміщатися у різні області нашої країни та вже на місцях підключатися до дистанційного навчання у місцевих школах. Звичайно, це призвело до збільшення кількості учнів у класах».
Нової норми за максимальною кількістю учнів, яка може бути у класі на дистанційному навчанні, немає. Але будь-яка школа може вирішувати сама, скільки учнів може прийняти.
«У нас, наприклад, Дніпропетровська та Львівська області лідирують за кількістю переселенців. Звичайно, там буде більше дітей, і ми не можемо їм заборонити вчитися. Просто Департаменти освіти повинні врегулювати питання, щоб ці підключення по області були рівномірно розподілені, а не щоб в одній школі було 30 учнів, а у сусідній 60», – зазначила Юлія Гришина.
Щодо очної форми навчання, то тут норми залишили. Але розуміючи, що кількість дітей все одно перевищуватиме ту кількість, яку можуть прийняти школи офлайн, зараз проводяться роботи з пошуку та підготовки додаткових приміщень для навчання.
«Зараз це робиться, наприклад, у Київській області, де також багато переселенців реєструється. Місцева влада займається тим, що розконсервовує школи, які раніше були закриті, готує відповідні приміщення та освітню інфраструктуру», — розповіла нардеп.
А ось деякі школи перейдуть на навчання у кілька змін по 20 учнів у класі. Це зроблено з метою забезпечення безпеки дітей. Адже чим менше учнів у класі, тим швидше їх вивести в бомбосховище чи інше безпечне місце у школі, або поблизу неї у разі тривоги.
Звичайно, педагоги звернули увагу на те, що на них накладається додаткове навантаження і за кількістю учнів, і за додатковими змінами. І постає питання, а чи передбачені додаткові виплати за більш інтенсивну роботу. На жаль, як пояснює Гришина, наразі освітню субвенцію, що йде з держбюджету, скорочено на 10%. І навряд чи її буде збільшено.
«Зараз ми працюємо над тим, щоб взагалі педагоги отримали повну зарплату. Але для вчителів передбачено можливість отримувати доплати з місцевих бюджетів, наприклад, за класне керівництво та інше. Тому це регулюватиметься на місцях, залежно від рівня наповнюваності місцевого бюджету. Наприклад, у Харківської області жодних доплат немає, там бюджет порожній. У західних областях України надбавки хоч і скоротилися, але виплачуються», — сказала вона.
- Конкурс для директорів
Директора школи можна буде призначати на посаду без конкурсу не більше ніж на шість місяців з дня припинення або скасування воєнного стану. На такий крок пішли тому, що конкурс триває довго, а за умов війни потрібно забезпечити виконання будь-яких рішень навчального процесу.
Проте парламентарі наголошують, що проводити цей конкурс навіть у воєнний час ніхто не забороняє.
Коли за парти?
По-перше, старт навчального року тісно пов’язаний із ситуацією безпеки як у країні загалом, так і по регіонах.
По-друге, уряд орієнтується на те, щоб розпочати навчання офлайн з 1 вересня там, де це можливо.
«Нещодавно була спільна нарада під головуванням прем’єра, де були присутні всі відповідальні органи центральної та місцевої влади. Усі отримали завдання оперативно провести повний моніторинг та аудит щодо кожної школи на наявність безпечних місць. Коли це буде виконано, ми матимемо повну картину, і зробимо все для того, щоб максимально підготувати бомбосховища в школах. Якщо школа не матиме безпечного місця, вона не зможе відкритися. Тому що перша умова відкриття школи офлайн — це забезпечення безпеки дітей», — підсумувала Юлія Гришина.
Після завершення аудиту вже можна буде говорити, які регіони готові до старту навчального року і якого числа діти сядуть за парти.
