У червні українці отримали рахунки на оплату комунальних послуг з новими цифрами. У блоці з оплати «Теплової енергії» (ЦО) з’явилася нова графа оплати за функціонування системи гарячого водопостачання будинку (ФСГ). У час війни, коли уряд заборонив підвищувати тарифи на комуналку, споживачі дійсно обурилися новій платіжці. Багато хто навіть не зрозумів, за яку саме послугу треба платити. Що це за нова цифра у платіжці – з’ясовував «Апостроф«.
Нова графа у платіжках
Після отримання платіжок у червні багато українців звернули увагу на нову графу оплати і, звісно, масово почали звертатися до комунальних підприємств з вимогою пояснити, чому ж після закінчення опалювального сезону, у блоці послуг постачання «Теплової енергії» ЦО (централізоване опалення) і надалі відбуваються нарахування.
Із роз’ясненнями виступили у комунальному підприємстві «Київтеплоенерго». Там пояснили, що новий рядок з’явився ще з грудня 2021 року у комунальних платіжках за листопад, згідно зі змінами до урядової Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг №315.
«Це оплата теплової енергії, яку будинок споживає для роботи внутрішньої системи гарячого водопостачання та рушникосушарок. Її розмір залежить від типу та інженерної конструкції системи гарячого водопостачання (ГВП) і в травні становить у середньому 46,5 грн у Києві«, – пояснили у пресслужбі КП.
Нарахування здійснюють для всіх будинків міста, обладнаних системою ГВП, та нараховується упродовж усього року, коли надається послуга гарячого водопостачання.
Якщо нова графа з’явилася ще у грудні минулого року, чому ж про неї заговорили лише зараз? Певно через те, що в опалювальний період нараховані суми у блоці «Теплова енергія» (ЦО) не викликали питань, навіть, якщо там були додаткові рядки. Українці це сприйняли за чергове розділення загального тарифу на опалення. Але, коли нарахування продовжилися після опалювального сезону, це обурило споживачів комунальних послуг.
То за що ми платимо?
За детальним роз’ясненням «Апостроф» звернувся до директора СП «Енергозбут» КП «Київтеплоенерго» Костянтина Лопатіна. Він каже, що до листопада 2021 року додаткові витрати теплової енергії, пов’язані із забезпечення системи гарячого водопостачання багатоквартирного будинку, не враховувались у платіжках, хоча лічильники ці витрати фіксували.
«Ми повинні розуміти, що для того, щоб забезпечити функціонування системи ГВП, окрім підігрівання води, яка безпосередньо використовується споживачами в точках водорозбору, необхідно проводити постійно додаткове нагрівання води для того, щоб забезпечити нормативну температуру в точках водорозбору та функціонування рушникосушарок. І ці витрати теплової енергії в окремих випадках значно перевищували нормативні витрати теплової енергії, які вирахувані з питомої теплоємності води«, – говорить Лопатін.
Він пояснює, що за стандартним нормативом, для підігріву 1 куб. м холодної води в опалювальний сезон необхідно 0,049 Гкал, а в неопалювальний період – 0,039 Гкал.
«Але якщо дивитися по факту, у будинках, де встановлені лічильники теплової енергії на системі ГВП, витрати теплової енергії набагато більші«, – пояснює директор СП «Енергозбут».
По суті, ми платимо за теплову енергію, яка йде понад норму. Та навіщо нам взагалі додатковий нагрів води у будинках, через який ми отримуємо новий платіж?
Як пояснює Костянтин Лопатін, раніше дані витрати теплової енергії включалися в загальні витрати на централізоване опалення (чому в опалення, а не гарячу воду — питання, схоже, риторичне), а в міжопалювальний сезон вони не нараховувались, незважаючи на те, що по факту лічильник витрати фіксував. Однак методологічний підхід, який діяв раніше, не надавав можливості надавачам послуг якимось чином враховувати це у платіжках.
«Саме тому з листопада 2021 року запрацювала нова Методика №315, затверджена Мінрегіонрозвитку, яка передбачає відокремлення та додавання у платіжні документи саме цієї величини. Це нова категорія платежу, і так як йдеться саме про теплові витрати, новий рядок знаходиться у відповідному розділі у платіжці«, – сказав він.
Та є один нюанс. А попередні 30 років незалежності українські компанії, які постачали гарячу воду, працювали у збиток? Адже суми за функціонування системи гарячого водопостачання, а фактично за підігрів води — чималенькі. Зокрема, як пишуть небайдужі читачі «Апострофу», за функціонування системи гарячої води у Києві багатьом нараховується по 300-400 гривень на місяць.
А якщо у квартирі бойлер?
Категорія споживачів, які відмовилися користуватися послугами центральної системи ГВП та встановили бойлер, а також мають електричну рушникосушарку, або ж не мають її взагалі, задалися питанням, чому ж вони мають платити за те, чим не користуються?
На це питання «Апострофу» відповів народний депутат від фракції «Батьківщина» та перший заступник голови комітету ВР з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко. За його словами, люди нарешті мають зрозуміти, що внаслідок реформи ЖКХ вони є не просто власниками квартири, вони є співвласниками будинку, а тому пропорційно своїм метрам несуть відповідальність та платять за все, що витрачається в будинку.
«Найбільше обурюються люди, у яких є бойлер. Але ж труби будинкові лишилися, вода гаряча туди постачається, циркулює, відповідно йдуть втрати теплової енергії. Лічильники показують, скільки теплової енергії витрачається на підігрів цієї гарячої води, і ці покази розкидаються на всіх власників квартир, бо вода іде по трубам, які належать усьому будинку. І тут або всьому будинку від’єднуватися від гарячого водопостачання, або ж платити усім«, – пояснив Кучеренко.
З цим погоджується і Костянтин Лопатін. Він також нагадав, що на сьогодні чинним законодавством не передбачена можливість відключення від централізованого опалення або ГВП однієї або декількох квартир у будинку. Тому навіть за наявності бойлера та електричної рушникосушарки послуга з ГВП вважається наданою.
«Навіть якщо споживач з якихось причин вважає за можливе використання електричного бойлера і не використовує гарячу воду з системи централізованого ГВП, то це не означає, що він не має можливості її використовувати. І саме враховуючи, що в будинку є така послуга, споживач, як один із співвласників, зобов’язаний сплачувати за цю послугу та брати участь у відшкодуванні будинкових витрат на забезпечення можливості отримувати цю послугу. Це відбувається відповідно до нашого законодавства«, – говорить він.
Єдина ж можливість не платити за ФСГ – відключати від централізованого ГВП весь будинок.
«Питання відключення від гарячого водопостачання має вирішуватися на зборах громади будинку. Якщо мешканці будинку порахували, що у 70-80% квартир встановлені бойлери, і отримання послуги централізованого ГВП дійсно стає не вигідним, можна колективно оформити заяву та відключити будинок від централізованого ГВП. У такому разі вони не будуть платити абонентську плату за ГВП та за втрати теплової енергії«, – розповів Лопатін.
Де цей платіж був останні 30 років?
З пояснень Костянтина Лопатіна стає зрозуміло, що раніше в міжопалювальний період власники квартир не платили за витрати теплової енергії за підігрів гарячої води у будинку. Отже більше 30 років комунальники зазнавали величезних збитків, адже якщо брати середній тариф у 46,5 з квартири, то це мільйони гривень лише у Києві.
Водночас кияни почали масово постити свої платіжки у соцмережах з нарахованими сумами за «функціонування гарячого водопостачання» за квітень-травень у розмірі 200-400 грн.
Одним з таких виявився власник квартири у багатоповерхівці в Дарницькому районі, в якій понад 400 квартир. Він показав свої платіжки, де у графі «Теплова енергія» (ЦО) йому нарахували по 300-400 грн за ФСГ. Він розповів «Апострофу», що така сама ситуація і у інших мешканців будинку.
Наш співрозмовник намагався додзвонитися до «Київтеплоенерго», щоб розібратися з такими завищеними платежами у своєму будинку, проте там ніхто не взяв слухавку. Натомість додзвонилася сусідка, якій сказали, що це плата за опалення місць загального користування. Проте централізоване опалення було вимкнено ще наприкінці березня, а оплата нараховувалася за квітень та травень.
Якщо ж порахувати загальну суму по одному будинку, то вийде як мінімум 120 тисяч грн. всього за один місяць (в будинку понад 400 квартир, а середня вартість оплати ФСГ за квартиру 300 грн.). Людям просто нарахували у десять разів більшу суму, ніж середня, про яку офіційно повідомляли в «Київтеплоенерго».
Звісно, мешканці будинку в Дарницькому районі не збираються миритися з такими платежами та добиватимуться пояснень «Київтеплоенерго». «Апостроф» стежитиме за цією ситуацією, і щойно буде надана відповідь мешканцям, ми її також опублікуємо. У свою чергу, ми направили запит до Міністерства регіонального розвитку із проханням пояснити, як українці 30 років жили без цього тарифу? І якщо комунальники стільки років зазнавали колосальних збитків, за рахунок чого вони покривалися? І чому оплату за ФСГ було запроваджено лише наприкінці 2021 року, а не раніше.
