Широкомасштабне вторгнення Росії в Україну спричинило появу в країні сотень тисяч нових внутрішніх переселенців. Багато хто з них внаслідок артилерійського вогню російських терористів буквально втратив дах над головою. Втім держава запевняє, що не залишить переселенців без житла наодинці зі своїми житловими проблемами, обіцяючи вже цього року розселити частину ВПО в нові квартири. Які програми підтримки пропонує уряд і чи є шанси на їх реалізацію з огляду на те, що житлові проблеми ще «старих» ВПО 2014 року досі не вирішені — з’ясовував «Апостроф«.
Де візьмуть квартири
За інформацією заступника керівника Офісу президента Кирила Тимошенка, для забезпечення житлом ВПО необхідно близько 600 тисяч квартир. Цифра не маленька. Де їх брати?
У владі розглядають три основні варіанти: будувати, викуповувати та ремонтувати квартири.
Будівництво. Згідно з постановою Кабміну №495 від 29 квітня 2022 року, замовником будівництва житла може бути «Держмолодьжитло» та місцева влада. Контролювати ж хід будівництва зможе лише «Держмолодьжитло». Вже цього року влада планує побудувати 32 тисячі квартир. Звучить добре, чи не так? Але за словами експертів, будувати квартири нема з чого.
«У нас величезний дефіцит будівельних матеріалів, — пояснює «Апострофу» юрист, експерт з питань містобудування Георгій Могильний. – Нам потрібно зупинити все нове будівництво житлових будинків. Промисловість стоїть практично вся, немає ні арматури, ні цементу. А виробництво цементу — це вугілля, але нашого вугілля для виробництва цементу вже немає. Повинне бути імпортне вугілля. А як його завозити з огляду на те, що раніше завозили морем, а зараз у нас відкритий лише західний кордон? І, якщо ми будуємо зараз житлові будинки, то це означає, що ми вимітаємо зі складів усі залишки будівельних матеріалів. А якщо виникнуть якісь термінові будівельні роботи оборонного значення? Ніхто ж не знає, що буде далі. І нам доведеться вибирати: ми зброю завозитимемо через західний кордон і товари першої необхідності, чи будівельні матеріали?»
Викуп. Вже готове житло викуповуватиме також місцева влада або «Держмолодьжитло». При цьому квартири, які купуватиме держава, мають бути введені в експлуатацію та в них мають бути проведені всі необхідні оздоблювальні роботи: встановлені сантехніка, лічильники, меблі першої необхідності.
У цьому варіанті є два суттєві «але».
По-перше, якщо у забудовників є квартири, то ціна на них буде не найдешевшою.
«У забудовників, в яких зараз зависла купа квартир, це буде золотий час. І все, що у них не продалося, вони зараз можуть реалізувати і добре заробити. Ринок нерухомості дуже спекулятивний: забудовник може побудувати будинок, заселити його наполовину і таким чином повністю відбити свої витрати, та ще й отримати дохід», — каже директор аналітичного центру Інститут міста Олександр Сергієнко, коментуючи ситуацію «Апострофу».
«Забудовники незаконно звели багато будинків, їх не прийняли в експлуатацію. А зараз вони зраділи і під приводом продажу квартир для переселенців хочуть їх узаконити», — додає «Апострофу» столичний архітектор Анатолій Фролов.
По-друге, згідно з постановою Кабміну №169 від 28 лютого 2022 року, в умовах воєнного стану публічні закупівлі товарів, робіт і послуг можуть здійснюватися, минаючи закон «Про публічні закупівлі». Будівельний ринок у мирний час був благодатним полем для різних схем. Тепер, коли на закон «Про публічні закупівлі» можна не звертати уваги, нескладно здогадатися, як може розцвісти корупція на квадратних метрах для переселенців.
Так, наприклад, у середині травня «Держмолодьжитло» оголосило про плани закупити 100 квартир: по 35 квартир у Київській та Чернігівській областях, ще 20 у Сумській та 10 у Житомирській області. Потім виявилося, що квартир буде не 100, а 68. Але справа навіть не в цьому. Про плани купити квартири «Держмолодьжитло» повідомило новину на своєму сайті, з можливістю взяти участь у конкурсі… заповнивши google-форму. І жодного Prozorro.
Ремонт. Постанова Кабміну №495 також передбачає, що місцева влада для потреб ВПО зможе реконструювати існуючі будинки та гуртожитки, проводити капітальні ремонти об’єктів житлового фонду, а також переобладнати нежитлові приміщення в житлові.
Кого в них заселять
Внутрішньо переміщених осіб з розрахунку не менше 6 квадратних метрів на одного члена сім’ї. Для отримання житла (звичайно коли воно з’явиться) переселенцю необхідно стати на облік у місцевих органах влади. При цьому першочерговим правом на заселення будуть користуватися багатодітні сім’ї та сім’ї з дітьми, вагітні жінки, люди, які втратили працездатність, пенсіонери, чиє житло було зруйноване. Урядом розроблено систему балів, за якою враховується склад сім’ї, її доходи. Що більше балів набере родина ВПО, то більше шансів отримати нову квартиру.
Але тут варто наголосити, що житло, яке з’явиться в результаті будівництва, купівлі та ремонтів, дарувати переселенцям ніхто не буде. Квадратні метри надаватимуться ВПО безкоштовно, але в тимчасове користування терміном до 1 року з можливістю продовження терміну, якщо в статусі переселенця нічого не зміниться: нове житло він не купить, а старе не відновить.
Але як відомо, немає нічого більш постійного, ніж тимчасове. Адже, по-перше, парламент ще навіть не розробив механізму компенсації за зруйноване житло (відповідний законопроект було ухвалено 1 квітня лише у першому читанні). По-друге, за 8 років війни у статусі більшості переселенців 2014 року нічого не змінилося: квартир на підконтрольних територіях у них не з’явилося, а окупація Донбасу та Криму, де у ВПО залишилися свої будинки, триває.
Передбачається, що після того, як переселенці перестануть бути переселенцями, до їхніх тимчасових квартир для постійного проживання заселять тих, хто вже багато років стояв у черзі на власне житло.
«Чому держава будує житло? Ми хочемо розв’язати проблему людей, які роками стоять у черзі на квартиру: військові, медпрацівники, освітяни», — зазначав Кирило Тимошенко.
Але тому люди й стояли «роками» в черзі, що держава не мала можливості, читай грошей, надати їм квартири. Звідки така нагода візьметься зараз, у воєнний час?
Що з грішми
Це наріжне питання забезпечення переселенців житлом. Якщо брати досвід роботи держави зі «старими» переселенцями, то найкраще, що спромоглася реалізувати влада — це пільгові іпотечні кредити. Але навіть на такий варіант далеко не всі переселенці мали гроші, адже потрібно вносити мінімальний авансовий платіж вартості житла.
За словами Кирила Тимошенка, у 2022 році треба майже 66 мільярдів гривень. Цих коштів вистачить на розселення 10% переселенців.
«І як це вирішить проблему? – каже Могильний. – А скільки ще коштуватиме соціальна інфраструктура та комунікації? Це мінімум ще третина до бюджету будівництва. Адже якщо квартир для переселенців будується мало – 10%, то насамперед, ясна річ, будуть заселяти сім’ї з дітьми. Тобто в середньому буде одна дитина на квартиру, а насправді більше. Це означає, що потрібна школа на 36 класів та великий дитсадок».
Джерела фінансування будівництва та викупу квартир можна розділити на умовно реальні та поки що нереальні. Умовно реальні – державний бюджет. Але за прогнозу падіння ВВП від 30 до 50% за підсумками 2022 року (дані прем’єр-міністра Шмигаля), розраховувати на достатнє фінансування житлових програм було б наївно. Поки що малореальні джерела фінансування: допомога міжнародних донорів, добровільні внески фізичних та юридичних осіб та репарації від росії. Але ці гроші спочатку потрібно отримати, щоби щось прогнозувати.
Альтернативні варіанти
То що робити, якщо навколо одні «міни»? Чи не будувати, не викуповувати, не ремонтувати?
За словами експертів, треба поглянути на проблему принципово під іншим кутом і вирішити, що нам потрібно: дати людям дах над головою чи будувати та купувати?
Якщо дах над головою, то швидким та ефективним рішенням могла б стати компенсація для ВПО коштів на оренду житла.
«Є величезна кількість вільних квартир, адже кількість домогосподарств у нас постійно скорочується. За два коронавірусні роки, за даними Держстату, кількість домогосподарств скоротилася на 200 тисяч. Тобто щороку звільнялося 100 тисяч квартир та приватних будинків. І ми ще й постійно будуємо житло. І житло будується не тому, що людям ніде жити, а для того, щоб забезпечити внутрішню міграцію, адже в невеликих містах немає роботи і люди їдуть до міст, що розвиваються, залишаючи своє житло. І якщо ми шукаємо нормальне житло, тоді можна просто знайти і орендувати ці квартири», — запевняє Могильний.
У ОП зазначають, що опрацьовують варіант із орендою. За великим рахунком, такий механізм працював з 2014 року, просто компенсація за оренду була такою мізерною (442 гривні без індексації за всі роки війни), що назвати це реальною допомогою можна з великою натяжкою.
«Зараз невелика грошова допомога виплачується переселенцям (2 тисячі гривень дорослим та 3 тисячі дітям, — «Апостроф»). Зрозуміло, що ця допомога набагато нижча, ніж вартість оренди, але ж є понад 60 мільярдів, які планується витратити на будівництво, забезпечивши потреби всього 10% переселенців. Так чому б за ці гроші не орендувати квартири всім 100% централізовано? — зазначає Могильний.- Адже побудувати всі 600 тисяч квартир все одно не зможуть, і людям скажуть: «Ну, ось не змогли, давайте тепер орендувати». А навіщо тоді витрачати гроші зараз на будівництво для цих 10%?«.
Крім того, експерти додають, що вирішення житлового питання переселенців уже прописане у чинному законі «Про правовий режим військового стану». Потрібна лише політична воля для того, щоб скористатися законом.
«У законі про воєнний стан є стаття, яка передбачає військову квартирну службу для евакуйованого населення (пункт 17, статті 8 – «Апостроф»). Військова адміністрація може без проблем встановлювати цю службу: безкоштовно або орендувати» , — резюмує Могильний.
» Розселення постраждалих осіб має входити в систему захисту цивільного населення, а такої системи в Україні на даний момент немає, — додає «Апострофу» архітектор, експерт з містобудування Віктор Гліба. комерційна історія, пов’язана з будівництвом. Тому якщо у нас в країні діє система розселення, значить має діяти система квартирування. Має бути створений маневрений фонд, в якому будуть розквартовані цивільні особи» .
Ну а якщо треба будувати, то 600 тисяч квартир – ідеальне середовище для поширення корупції, тим більше, якщо гроші на них дасть Захід.
«Що робилося в Луганській та Донецькій областях? Влада писала документи, що збудують п’ятиповерховий будинок на підконтрольній території, а через тиждень після прийняття його в експлуатацію вони писали, що в Луганській області бойовики знищили ці будинки. І ніхто не перевіряв. А гроші кралися» , – резюмував Анатолій Фролов.
