Посилена військова активність у Білорусі насторожує українську владу та змушує наших прикордонників готуватися до оборони. У самій Республіці стверджують, що не планують вторгатися в Україну. Цілком можливо, що так і є. Путін руками Лукашенка може створювати видимість загрози Україні, відволікаючи увагу Заходу, плануючи напасти на іншу країну. Сайт «Сегодня» спробував розібратися, хто може перебувати під прицілом Росії і куди Білорусь готує напад.
Навчання та формування військ
Про те, що з боку Білорусі готується вторгнення в Україну повідомляли чиновники, військові та ЗМІ протягом усіх чотирьох місяців війни. На початок червня ситуація стала максимально напруженою. Після того, як у Білорусі, вздовж кордону з Україною, розмістилися збройні сили РФ з ОТРК «Іскандер-М», зенітно-гарматними комплексами «Панцир-С1», зенітними ракетними системами С-400 та літаками оперативно-тактичної авіації. Активізувалися також війська самої Республіки. До кордону з Україною прибули колони військової техніки, а Міністерство оборони Білорусі організувало закупівлю 20 тисяч солдатських жетонів.
З 22 червня в Гомельській області Білорусі, що межує з Україною, почалися планові мобілізаційні навчання з військовими комісаріатами. Нагадаємо, що навчання часто безпосередньо передують початку воєнних дій. Росія атакувала Україну одразу після своїх військових «навчань».
Крім того, у Жлобинському районі з 28 червня розпочалися військові збори до територіальних військ для «організації охорони та оборони об’єктів територіальної оборони, виконання заходів військового стану, а також боротьби з диверсійно-розвідувальними групами».
Територіальних військ у Білоруській армії раніше не було. За словами самопроголошеного президента Олександра Лукашенка, думка про створення територіальних військ з’явилася ще до війни у зв’язку з тиском з боку НАТО у Польщі, Литві та Латвії. Як і військові збори, формування нового угруповання військ може зазначати, що Білорусь готується взяти участь у війні з Україною.
Білорусь може розпочати наступ на двох напрямках
Екс-заступник секретаря РНБО Сергій Кривоніс в інтерв’ю для РБК-Україна припустив, що війська Лукашенка можуть самостійно розпочати наступ на двох напрямках.
«Безпосередньо на волинському та рівненському напрямі вони це можуть робити самостійно за рахунок тих підрозділів та частин, які у них є», – сказав він.
За даними української розвідки, Білорусь тримає у прикордонних Брестській та Гомельській областях до семи батальйонів – це від трьох із половиною до чотирьох тисяч солдатів.
Секретар РНБО Олексій Данилов вважає, що такої кількості військових замало для ефективного вторгнення в Україну. У той же час він зазначив, що чисельність білоруської армії – близько 60 000 солдатів і влада хоче збільшити армію ще на 20 000 осіб
«У Міноборони не виключають, що росіяни також зможуть швидко перекинути до Білорусі додаткові резерви та підготувати наступ», – сказав Данилов.
А якщо під прицілом не Україна
Але що, якщо загроза Україні з боку Білорусі створюється штучно, щоб відвернути увагу насамперед Заходу? Поки вся світова спільнота стежить за подіями на українському кордоні, ворог може завдати удару по іншому напрямку.
Враховуючи нещодавні погрози секретаря Радбезу РФ Сергія Патрушева литовському народу та неоднозначні заяви інших топ-чиновників Кремля про жорсткі заходи у відповідь після того, як Литва зупинила транзит російських вантажів до Калініграда, під загрозою опинився Вільнюс. А після того, як РФ раптово почала проводити військові навчання в області Калінінграда, під час яких імітувала ракетні удари по сусідній з Литвою Естонії, в повітрі прибалтійської країни запахло реальною війною
24 червня президент Литви Гітанас Науседа в інтерв’ю Politico заявив, що НАТО необхідно створити більш «помітну» присутність у Балтії, щоб протистояти загрозі, що походить від Росії з території Білорусі.
За його словами, військова активність у сусідній Білорусі робить Литву більш уразливою для швидкої російської атаки та потребує зміни механізмів безпеки в регіоні.
«Нова реальність не залишає нам часу для реакції, тому що російські війська можуть бути легко розгорнуті дуже близько до нашого кордону і часу на підкріплення не буде», – заявив президент Литви.
Після України російські хакери атакували Литву
Підсилили напруження і масові кібератаки, яких 27 червня зазнали литовські держустанови та компанії.
«Литва зазнала інтенсивної кібератаки, яка, ймовірно, виходить із Росії», – заявив ВРІО директора Національного центру кібербезпеки Йонас Скардінскас.
У Міноборони Литви зазначили, що найбільш сильними DDoS-атаками вдалося впоратися, і послуги захищеної Національної мережі передачі даних були відновлені. Нагадаємо, що напередодні вторгнення Росії в Україну, українські державні та фінансові установи так само піддавалися масовим атакам хакерів із РФ.
НАТО посилює оборону без поспіху
Офіційні особи країн Балтії запросили у НАТО більше військ, зброї та засобів протиповітряної оборони. Німеччина, яка вже очолює бойову групу НАТО в Литві, оголосила, що збільшить свій внесок в оборону країни, проте спрямовувати додаткові війська з Литву не поспішає. Підрозділи базуватимуться у ФРН, а у разі вторгнення вирушать до країни.
За словами Науседи, найважливіше наразі для Балтії загалом і Литви зокрема – це «отримати дуже чіткі запевнення» від союзників про «помітнішу передову присутність у Балтії».
«Ми дуже зацікавлені у тому, щоб ці війська були на постійній основі», – наголосив литовський лідер.
Представник Держдепартаменту США Нед Прайс заявив, що Америка готова підтримати Литву у випадку військової агресії Росії, наголосивши, що Штати дотримуються п’ятої статті Північноатлантичного альянсу, де йдеться про те, що напад на одного члена НАТО є нападом на всіх. Однак саме тепер, коли контингент НАТО в Литві досить обмежений, а чиновники Альянсу думають, як його посилити, і, в принципі, не вірять, у раптову атаку Росії, Москва і може завдати раптового удару. Адже раптовість є одним із ключових елементів військової тактики, що дозволяє досягти успіху при обмежених ресурсах і серйозних ризиках дій у відповідь.
Що говорить про можливий напад на Литву
Білоруський військовий експерт Єгор Лебідок відзначає, що серед способів досягнення раптовості можна відзначити саме те, що наразі відбувається на білоруському кордоні:
- підвищення готовності своїх військ та зниження готовності противника;
- створення намірів максимально невизначеними для противника.
«Для швидкого створення в Білорусі ударного угруповання достатньо перекинути додаткові війська, що Росія може зробити в найкоротший термін. Готовність НАТО, як противника Росії, наразі вже знижена за рахунок інформаційних операцій, насамперед, дезінформації про ймовірне вторгнення в Україну та пов’язані із цим заходами заспокоєння», – пише Лебідок у своєму Telegram-каналі.
Експерт зазначає, що невизначеність у супротивника значно підвищує шанси «пропустити» несподіваний удар. Додатковим чинником розпилення уваги можуть стати й заяви низки політиків та політологів про те, що Лукашенко не бажає допомагати Путіну та вплутуватися у військові конфлікти. Однак, враховуючи політичну та економічну залежність самопроголошеного президента Білорусі від господаря Кремля, це може бути умисною дезінформацією, поширивши яку Путін та Лукашенко вичікують вдалий момент для атаки.
Що буде після вторгнення
Як зазначає Лебідок, після раптового удару НАТО доведеться звільняти міста, де будуть російські війська та європейське громадянське населення. Що зробити без убивства цивільних буде дуже складно.
«Загроза вбивства цивільного населення буде серйозним фактором, що гальмує, до військових дій і підштовхуючим до переговорів, які врешті-решт можуть зробити тему Прибалтики просто формальною до кращих часів, за прикладом Криму», – пояснив експерт.
Наслідки для Кремля можуть стати фатальними
У той же час у воєнний експерт Олег Жданов впевнений, якщо Росія нападе на Литву, наслідки для Кремля стануть фатальними.
«НАТО відразу включиться у війну. Першими в бій вступлять німці, оскільки у Литві стоїть танковий батальйон ФРН. І найближчим часом його можуть збільшити до розміру бригади», – каже «Сьогодні» Жданов.
Експерт також зазначив, що у сусідній Естонії вздовж кордону розміщено батальйон солдатів США.
«А в Латвії авіаційне крило НАТО. Якщо літаки піднімуться у повітря, то накриють усю Росію до Москви. Путін це розуміє, він же не самогубець. Тому він не розпочне війну з Литвою», – упевнений Жданов.
Куди нападе Білорусь і що буде з Литвою
Політолог Вадим Карасьов також вважає напад Росії на Литву малоймовірним.
«Це пряме військове зіткнення з НАТО, яке може призвести до світової та ядерної війни, чого намагаються уникнути Росія та Альянс», – пояснює «Сьогодні» експерт.
Політолог зазначає, що якби загроза була реальною, про це вже повідомляли б західні розвідки.
«Іноземні спецслужби попереджали про вторгнення Росії в Україну. І воно сталося. Якби Росія та Білорусь готували напад на Литву, Захід би вже активно готувався до оборони. Поки зміцнення східного флангу йде без поспіху», – каже Карасьов.
На думку експерта, за демонстративною військовою активністю в Білорусі стоїть бажання Росії відтягнути частину українських військ на цей напрямок, щоб не мати змоги посилити підрозділи ЗСУ на Донбасі.
«Литва на тлі скандалу з транзитом Калінінграда намагається привернути до себе увагу, щоб під час зміцнення східного флангу Європи отримати більше допомоги і стати важливішим гравцем НАТО. Розрахунок Литви тут геополітичний», – Підсумував Карасьов.
