Уряд України донедавна збирався здійснювати всі виплати за держборгом, не намагаючись домогтися від кредиторів його реструктуризації, незважаючи на війну та колосальні бюджетні витрати. Проте, схоже, ситуація починає змінюватись. Принаймні з’явилася інформація, що переговори про реструктуризацію все ж таки ведуться. «Апостроф» з’ясовував, на яких умовах має проводитись реструктуризація українських боргів, і чи може якась їхня частина бути списана.
Уряд України розглядає можливість реструктуризації державного боргу в умовах гострого бюджетного дефіциту, спричиненого російською агресією. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на кілька неназваних джерел. На офіційному рівні цю інформацію не коментують.
Неофіційних даних також небагато. Так, нібито серед різних варіантів розглядається, зокрема, можливість внесення змін до угод про випуски українських цінних паперів, що, за ідеєю, і дозволить відстрочити час виплат за ними. Крім того, не виключено, що заставою за нашими євробондами стануть заморожені в рамках санкцій активи росії, хоча цей варіант з юридичної точки зору поки досить туманний.
Зазначається, що рішення про реструктуризацію боргу, якщо воно буде ухвалено, з’явиться ближче до кінця літа.
Також повідомляється, що український уряд у питаннях можливої реструктуризації консультують фахівці Міжнародного валютного фонду, однак у МВФ поки що відмовляються офіційно про це говорити.
Гроші люблять тишу
Україна зазнає колосальних труднощів із виконанням держбюджету. Значну частину його з’їдають витрати на війну, при цьому уряд намагається виконувати і соціальні зобов’язання перед громадянами.
На тлі значних витрат надходження до державної скарбниці падають. Зокрема, менше доходів у вигляді податків та зборів надходить від бізнесу – через вимушене зниження ділової активності. До того ж влада у перші місяці війни свідомо знизила деякі податки для громадян та бізнесу, зокрема, на ввезення товарів через митний кордон. Зараз більшість цих пільг скасовано, проте навряд чи підвищені до довоєнного рівня податки вирішать проблему наповнення бюджету, дефіцит якого до кінця 2022 року, за різними оцінками, може становити до 25% ВВП, а то й більше (у 2021 році він був на рівні 3,8%).
З цими проблемами, переважно, й пов’язані дискусії щодо можливої реструктуризації українського зовнішнього боргу аж до списання його частини. Минулої весни про це, наприклад, говорили в уряді США, щоправда, без будь-якої конкретики. Також реструктуризацію у тому чи іншому вигляді не виключали і деякі представники міжнародних приватних фондів.
При цьому, як не парадоксально, в самому українському уряді принаймні кілька місяців тому, ідею реструктуризації боргу категорично відкидали. Зокрема, міністр фінансів Сергій Марченко заявляв, що Україна, незважаючи на війну, має намір виконувати всі свої боргові зобов’язання, і жодна реструктуризація нам не потрібна.
Однак, якщо переговори про реструктуризацію зараз все ж таки ведуться, то це означає, що або уряд змінив свою позицію, або така опція розглядалася з самого спочатку, але її не хотіли виносити раніше, ніж треба, в публічну площину. Остання версія цілком імовірна. Так у травні Сергій Марченко досить різко висловився у тому сенсі, що «навіть розмови про потенційну реструктуризацію дуже шкодять нам та нашим планам».
Сергій Марченко
Ще одне непряме, проте цілком прозоре підтвердження того, що переговори про реструктуризацію ведуться, міститься в червневому Звіті про фінансову стабільність Національного банку України (НБУ). Крім іншого, у ньому йдеться про те, що з міжнародними партнерами «обговорюються дії для запровадження для України канікул на сплату за зовнішнім боргом».
Реструктуризація назріла
Станом на початок червня зовнішній державний і гарантований державою борг України становив 59,81 мільярда доларів. Він однозначно збільшуватиметься, оскільки закордонна допомога, яка надходить до нашої країни, далеко не завжди безоплатна, тобто в значній частині являє собою кредити, які, рано чи пізно, потрібно буде повертати.
До речі, найближчі пікові виплати за держборгом намічено на вересень.
«У вересні у нас серйозні виплати у розмірі 2 мільярдів доларів, і я так розумію, що цю суму ми навряд чи реструктуруємо, — сказав у розмові з «Апострофом» директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський. — Хоча я сподіваюся на краще».
При цьому реструктуризацію боргів, з урахуванням вересневих виплат або без них, проводити все одно обов’язково потрібно.
«Власне, інвестори майже самі просять про це українську сторону. Зрозуміло, що у зв’язку з війною для України зараз обслуговувати борг було б нераціонально», — сказав у коментарі виданню інвестиційний банкір та фінансовий аналітик Сергій Фурса.
За його словами, боргова реструктуризація – це принципова позиція і Світового банку, і МВФ, і урядів західних країн: «Вони не хочуть, щоб гроші (які вони виділяють Україні) йшли на фінансування спекулянтів. Ідея така, що всі мають заплатити – це має бути солідарною допомогою».
Штаб-квартира Світового банку в Вашингтоні
На яких умовах
Якщо з самим фактом необхідності реструктурувати зовнішні борги України все ясно і зрозуміло, то відкритим поки що залишається питання, на яких умовах має проводитися така реструктуризація.
За словами Сергія Фурси, її потрібно провести таким чином, щоб все ж таки не зіпсувати відносини з інвесторами і щоб після закінчення війни зберегти доступ до міжнародних ринків запозичення.
«Це має бути компроміс між тим, чого ми хочемо, і тим, щоб ринок не сприйняв це як надто агресивну реструктуризацію, — каже експерт. — Швидше за все, було б логічно найближчим часом заморозити всі платежі на кілька років, принаймні, на час війни, а коли вона закінчиться, платити, можливо, з меншими відсотками, а також, можливо, зменшити суму боргу».
Ілля Несходовський також вважає, що відстрочення виплати боргу та зменшення відсотків, за якими Україна погашає відповідні борги, мають стати головними умовами реструктуризації.
«Відстрочка виплати боргу мінімум на п’ять, а, бажано, до десяти років, а також зменшення процентної ставки. У таких умовах Україна матиме внутрішні ресурси для проведення реформ, підтримки економіки без збільшення податкового навантаження», — зазначив він.
Зі списанням або без
Реструктуризація нерідко, хоч і не завжди, передбачає також списання всього або, що найчастіше, частини боргу.
Якесь списання може відбутися і 2022 року, якщо уряд України зможе про це домовитись із кредиторами.
Однак не факт, що воно зараз дійсно потрібне Україні, вважає Сергій Фурса.
Ілля Несходовський також має великі сумніви щодо списання боргу: «Якщо списання боргу буде без будь-яких умов, у чому я сильно сумніваюся, звичайно ж, це було б добре».
Тож кредитори цілком можуть висунути умови для списання частини нашого боргу. Так було, наприклад, у 2015 році – умови, на яких пройшла реструктуризація з частковим списанням, для України виявились, м’яко кажучи, невигідними.
Тоді найбільш спірною умовою списання боргу стало надання кредиторам цінних паперів – так званих ВВП-варантів — на 3,2 мільярди доларів, які Україна мала погашати протягом 20 років. Виходячи з назви, ці папери прив’язані до ВВП країни, точніше – до показника його зростання. Якщо економіка України починає зростати швидше, ніж на 3% на рік, виплати за варантами суттєво збільшуються, а при зростанні на 4% витрати на виплати зростають ще більше.
Ілля Несходовський переконаний, що якщо проводити списання, то воно має, насамперед, торкнутися боргів за ВВП-варантами. За його словами, Україна має домогтися скасування виплат за ними. «Якщо це залишиться, то це буде провалом Мінфіну», — заявив фахівець.
