Скасування «спеціально відведених місць»
Нові обмеження антинікотинового закону, прийнятого наприкінці 2021 року, торкнуться в першу чергу любителів виробів з тютюну (ІНТ), що нагрівається, тобто iQOS і Glo, і вони набудуть чинності вже 11 липня. Любителі «затягнутися» модним нововведенням у порівнянні зі звичайними курцями поки що почували себе впевненіше і диміли майже будь-де і коли завгодно.
Крім того, в зазначених законом місцях заборонено використання електронних сигарет, трав’яних виробів для куріння, кальянів, тютюнових виробів та предметів, пов’язаних із їхнім вживанням – наприклад, попільничок.
«Заборонені місця» в принципі не дуже змінилися (див. Будь в курсі), і за останні роки курці, хоча і не всі, навчилися не диміти на дитячих майданчиках, на ґанку лікарні і навіть на зупинках транспорту.
Одне з основних нововведень: тепер у кафе та ресторанах не має бути й натяку, що тут можна курити – хоч звичайні, хоч електронні сигарети, хоч iQOS. Тому власникам закладів наказано розмістити табличку з попередженням про заборону будь-якого куріння – від звичайних цигарок до кальянів, прибрати з території попільнички та контейнери для недопалків, зняти написи, що дозволяють вживання виробів із тютюну.
А колишні спеціально відведені для куріння місця переобладнати на щось красиве чи корисне, наприклад, у квітник чи спортивну зону.
Якщо клієнт таки закурив свій «нешкідливий» iQOS чи не всі попільнички зникли, заклад штрафують: на перший раз – 3 тисячі гривень, у другий – уже 15.
До речі, спеціальних місць для куріння тепер взагалі ніде не повинно бути, послаблення мають тільки аеропорти, що стали неактуальними. Там це мають бути окремі приміщення, куди навіть випадково не можуть забрести некурці, площею не більше ніж 5% від загальної площі аеропорту.
Серед інших нововведень: поява медичних попереджень на пачках електронних сигарет та рідин до них, заборона на продаж сигарет зі «смачними» запахами фруктів, ягід чи солодощів, заборона реклами та стимулювання продажу електронних сигарет, рідин, пристроїв для нагрівання тютюну.
Кожен п’ятий підліток – з електронним пристроєм для куріння
Збереження бездимного середовища особливо актуальне зараз, коли на тлі стресу кількість курців зростає загрозливо, пише КП в Україні. А чим більше активних курців – тим більше і пасивних курців. За даними ВООЗ, щорічно у всьому світі від хвороб, спричинених вторинним тютюновим димом, помирає понад мільйон людей, в Україні – близько 13 тисяч. Шкода від пасивного куріння поширюється на всі групи населення.
У складі тютюнового диму понад сім тисяч хімічних речовин, сотні з яких є токсичними та близько 70 – викликають рак. Ті, що палять, «діляться» небезпекою з некурцями, і найбільш схильні до впливу вторинного диму діти. Наприклад, у немовлят до року це може стати причиною раптової дитячої смертності.
У дітей старшого віку, батьки яких курять, підвищений ризик розвитку гострих респіраторних хвороб, бронхітів, пневмоній, вушних інфекцій. І, за інформацією ВООЗ, статистика свідчить, що більшість таких дітей, виростаючи, теж починає курити.
Правда, вони віддають перевагу електронним сигаретам і виробам з тютюну, що нагрівається, — iQOS і Glo. Тому що це красиво, приємно пахне, можна курити де хочеш, і, звичайно, менш небезпечно, ніж звичайні цигарки. За даними Центру громадського здоров’я, кожен п’ятий український школяр 13-15 років – споживач електронних цигарок чи ІНТ.
Не все те корисне, що гарне
Що ж являє собою цей елегантний пристрій, шанувальників якого можуть «притиснути» нові правила? Всесвітня організація охорони здоров’я дає йому такі характеристики:
- містить тютюн, відноситься до тютюнових виробів, не допомагає курцям позбутися звички вживання тютюну;
- містить порівняно із традиційними цигарками кількість нікотину, яка викликає сильне звикання і має негативні наслідки для здоров’я, особливо у дітей та підлітків;
- виділяє токсичні речовини, аналогічні тим, що містяться в сигаретному димі, багато з яких можуть викликати рак;
- токсичні продукти нагрівання впливають на користувача та потенційно здатні впливати на оточуючих;
- містить токсичні речовини, як правило, у меншій, але іноді й у більшій кількості порівняно зі звичайними сигаретами. Водночас присутні речовини, яких немає в тютюновому димі, але які можуть завдавати шкоди здоров’ю людини;
- недостатньо вивчені з погляду довгострокових наслідків застосування для здоров’я та вимагають проведення незалежних досліджень.
Від бензолу до формальдегіду
І чіткої відповіді на питання, чи безпечніше ці пристрої, ніж звичайні сигарети, ще немає. Є дослідження виробників – практично «безхмарні», і є незалежні дослідження.
Останні підтверджують, що ІНТ відрізняється меншим виділенням деяких шкідливих продуктів нагрівання, на що ВООЗ відповідає: нижча концентрація небезпечних речовин не робить ці пристрої нешкідливими і це не знижує ризик для здоров’я.
І якщо розібратися, в ІНТ достатньо всяких неприємностей:
- аерозолі містять майже стільки ж небезпечних та потенційно небезпечних сполук, що й звичайний сигаретний дим;
- містять хімічні речовини, які відсутні в сигаретному димі, але які можуть мати наслідки для здоров’я;
- виділяють понад 20 шкідливих хімічних речовин у значно більших, порівняно з сигаретним димом, концентраціях;
- серед різноманіття цих пристроїв є такі, в яких речовини, виявлені у продуктах нагрівання, є канцерогенами та викликають рак. За даними Центру громадського здоров’я, половина з них вдвічі токсичніша, а ще сім – удесятеро токсичніша, ніж «цигаркові»;
- виділяють дрібні частинки, які можуть безперешкодно проникати в легені та пошкоджувати легеневу тканину;
- нікотин, що є психоактивною речовиною, впливає на головний мозок та зберігає залежність;
- у випаруваннях містяться легкі органічні сполуки, наприклад, бензол та ізопрен, які впливають на дихальну, серцево-судинну та репродуктивну системи;
- вплив чадного газу знижує доставку кисню до серця та інших тканин, підвищуючи ризик утворення тромбів та серцевих захворювань;
- люди, що знаходяться поруч, вдихають нікотинову пару в той момент, коли курець видихає. Вторинні аерозолі, які вдихають оточуючі, містять низку токсичних речовин, наприклад, формальдегід та ацетальдегід. Згідно з дослідженнями, у людей, яким «потрапили» вторинні аерозолі, спостерігалися короткочасні симптоми у вигляді болю в горлі, очах і поганого самопочуття.
Крім того, чітких доказів, що ІНТ безпечніші за сигарети або менш шкідливі для здоров’я через нижчу концентрацію небезпечних речовин, немає. Куріння, як активне, так і пасивне, не буває більш чи менш шкідливим або безпечним.
Будь в курсі
Де нічого не можна курити?
Закон визначає 16 позицій, де не може бути ніякого диму:
- Медичні заклади – лікарні, клініки, санаторії.
- Спортивні та фізкультурно-оздоровчі споруди та установи.
- Навчальні заклади.
- Об’єкти культурного призначення.
- Державні установи, приміщення органів державної влади та місцевого самоврядування.
- Заклади ресторанного господарства.
- Готелі, хостели, будь-які заклади, які розміщують людей.
- Будь-які приміщення підприємств, установ та організацій усіх форм власності.
- Гуртожитки.
- Дитячі майданчики.
- Вокзали та станції.
- Зупинки громадського транспорту.
- Місця загального користування в багатоквартирних будинках – під’їзд, сходи, ганок, балкон.
- Підземні переходи.
- Ліфти.
- Транспорт загального користування, зокрема і таксі.
Куди скаржитися, якщо тебе обкурюють?
Якщо тютюновий дим, пара чи задушлива хмара із запахом тропічних фруктів опустилася на будь-якому з перерахованих об’єктів, важливо пам’ятати: право на бездимне середовище захищене законом. Тому кожен має право спершу попросити припинити «обкурювання», а у разі відсутності порозуміння – викликати поліцію. Зрозуміло, що притиснути курця на зупинці чи дитячому майданчику складно: як мінімум, він втече, не чекаючи правоохоронців.
У випадку із закладами чи установами простіше: після звернення до адміністрації та до поліції можна надіслати скаргу до Держпродспоживслужби. У заяві вказується повна назва суб’єкта господарювання та код ЄДРПОУ, який можна знайти у куточку споживача або у фіскальних чеках. Добре, якщо до заяви додаються фото- або відеодокази.
Компетентно
— Важливо, що дозу нікотину в електронних пристроях можна порівняти з дозою при курінні звичайних сигарет, — попереджає лікар-методист Центру громадського здоров’я, фахівець із відмови від куріння Отто Стойка. — А нікотин насамперед перешкоджає нормальній роботі головного мозку. Саме він щорічно спричиняє смерть близько 85 тисяч українців, і чверть усіх смертей у чоловіків – це внесок тютюну.
Говорячи про те, що будь-які електронні пристрої для куріння є шкідливими для здоров’я, експерт зазначає, що вони в жодному разі не є засобом відмови від куріння. А це ще один міф: «Перейду на пару — швидше кину». Вони не допомагають кинути курити, а навпаки — підтримують залежність і підривають бажання відмовитися від згубної звички.
