Курс євро, що знижувався протягом останніх місяців, досяг паритету з доларом. Востаннє така ситуація спостерігалася майже 20 років тому. «Апостроф» з’ясовував, чому дешевшає європейська валюта, яким буде її обмінний курс до долара найближчим часом, і чи варто українцям поспішити її позбутися.
Обмінні курси євро та долара зрівнялися. Їхній паритет зафіксовано 12 липня. Раніше, нагадаємо, європейська валюта була трохи сильнішою за американську, хоча її курс останнім часом неухильно знижувався.
Це не перший випадок, коли між доларом та євро досягнуто паритету — минулого разу він фіксувався восени 2002 року, тобто майже 20 років тому.
Чому падає євро
Що сталося, чому євро так сильно впав?
Тут швидше правильніше говорити про те, що зміцнився долар. А це сталося насамперед через те, що американський регулятор – Федеральна резервна система (ФРС) – почав проводити агресивну політику підвищення відсоткових ставок, а Європейський центральний банк (ЄЦБ) поки що цього не робить.
«Американці вже розпочали процес підвищення ставок, а європейці його ще затягують, — сказав у коментарі «Апострофу» інвестиційний банкір та фінансовий аналітик Сергій Фурса. — Тому тут стандартна схема – якщо десь ставки зростають, туди переходять гроші, і, відповідно, ця валюта зміцнюється. Зараз зміцнюється долар, при цьому він зміцнюється цього року не лише до євро, а й щодо всіх світових валют».
Нагадаємо, у середині червня ФРС підняла ключову ставку відразу на 0,75 процентного пункту – до 1,5-1,75% річних, що стало найзначнішим одномоментним підвищенням з 1994 року. На цьому американський регулятор зупинятися не збирається: згідно з консенсусним прогнозом, до кінця 2022 року ставка ФРС може зрости до 3,4% річних.
У свою чергу ЄЦБ у червні зберіг базову ставку за кредитами в єврозоні на рівні 0%. Однак європейський регулятор анонсував поступове підвищення ключових ставок цього року, що буде вперше за останні 11 років.
Підвищення ставок є одним із найвідоміших інструментів регуляторів для стримування інфляції. Так Національний банк України (НБУ) на початку червня підвищив ключову ставку відразу з 10% до 25% річних. Як писав раніше «Апостроф», інфляція в Україні цього року може становити 20-25%.
В інших країнах також спостерігається стрімке зростання цін. Наприклад, у Туреччині інфляція вже перевищила 70%. В інших країнах, у тому числі розвинених, ситуація також тривожна. Так у США у травні показник інфляції у річному вимірі становив 8,6%, що є максимальним значенням з кінця 1981 року. А в єврозоні травнева інфляція встановила історичний максимум з часу запровадження євро 1999 року – 8,1%. При цьому у червні зростання цін тут прискорилося до 8,6%.
«Інфляція у травні в США та в ЄС була практично однаковою, а ось ставки за доларовими активами набагато вищі. Також на інфляцію більшою прибутковістю реагує американський ринок акцій, — зазначив у розмові з виданням економіст, член Ради НБУ Віталій Шапран. — Ми бачимо, що ЄЦБ на користь експортних економік, зокрема Німеччини, не поспішає піднімати рівень ставок, у результаті європейський експорт у США та в доларизованих економіках стає дешевшим і привабливішим”.
Ризик рецесії збільшується
Конкурентоспроможний експорт може підтримати на плаву економіку Євросоюзу, який ризикує найближчим часом опинитися у рецесії.
«Ризик рецесії в єврозоні становить 45%, а для Німеччини він піднявся до 55%», — сказав у коментарі «Апострофу» аналітик фінансових ринків Андрій Шевчишин.
Можлива криза в Європі пов’язана насамперед з енергетикою. У ЄС серйозно побоюються, що росія припинить постачання газу, що спричинить перебої з ним, а також зростання цін – і не лише на газ, а й на електроенергію та опалення.
Через напруженість із постачанням газу падає промислове виробництво, зокрема, хімічне. «Виробництво мінеральних добрив із газу, ціна якого становить 1500-1700 доларів за 1000 кубів, не має жодного сенсу. Тому частина газохімічної галузі (Євросоюзу) просто зупинилася, причому не сьогодні», — сказав у розмові з виданням президент Центру глобалістики «Стратегія XXI Михайло Гончар.
Варто також нагадати, що найбільший у світі німецький хімічний концерн BASF наприкінці червня попередив, що може зупинити роботу своїх заводів через дефіцит газу та позамежні ціни на нього.
Завод концерну BASF
Таким чином, очікування економічного спаду є ще одним чинником зниження курсу євро та зростання курсу долара.
«Є ймовірність і світової рецесії, яка зараз оцінюється як 50 на 50, – каже Сергій Фурса. – А рецесія зазвичай призводить до «втечі» в долар (що, знову ж таки, сприяє зростанню його курсу – «Апостроф»)».
Курсові гойдалки
Чи означає це, що євро продовжить падіння, і якщо продовжить, то наскільки глибоким воно буде?
Андрій Шевчишин не відкидає, що тенденція послаблення євро збережеться.
«Ринок помацав позначку паритету, і йому потрібно до цього звикнути. Повинна відбутися переоцінка. Якщо ризик рецесії виявиться суттєвішим, якщо не буде (російського) газу, ризик подальшого падіння євро дуже високий», — каже експерт.
Однак можлива і ситуація збереження паритету – з невеликими коливаннями курсу – протягом досить тривалого часу: «Ми можемо перебувати в діапазоні 0,95-1,05 долара за 1 євро. Але якщо ситуація буде погіршуватися, то можемо побачити і 0,85 долара».
При цьому, за словами Шевчишина, нічого надприродного в такому курсі європейської валюти немає, і подібні ситуації траплялися й раніше.
Нагадаємо, на момент введення євро у безготівковий обіг 1 січня 1999 року його курс становив 1,17 долара, після чого він почав знижуватися. У жовтні 2000 року за євро давали лише 0,83 долара. А паритет двох валют, як було зазначено вище, було досягнуто 2002 року. При тому, що були часи, коли євро значно зміцнювався. Так, у липні 2008 року за нього давали 1,6 долара.
«Я думаю, що нинішній паритет протримається до півроку, — каже Віталій Шапран. — Далі євро почне повертатися на колишні позиції, хоча точніше сценарій краще коригувати після кожного кроку ЄЦБ щодо відсоткових ставок».
Євро, долари купуємо
Українці завжди дуже уважно стежать за тенденціями на валютних ринках – до цього їх привчили економічні кризи, внаслідок яких гривня знецінювалася вдвічі чи навіть більше, у стільки ж скорочуючи їхні заощадження в національній валюті.
Саме тому наших громадян не може не хвилювати нинішня ситуація із курсом євро. Багатьох цікавить питання: яку валюту продавати, а яку купувати?
Відразу зазначимо, що редакція «Апострофа» не має наміру давати власні рекомендації з такого чутливого питання, і кожен має приймати своє власне рішення.
До того ж, схоже, виходячи з вищесказаного, однозначної відповіді на це питання немає.
«Головний принцип — диверсифікація, — нагадує Сергій Фурса. — Тобто — всього потроху».
Андрій Шевчишин конкретніший у своїх рекомендаціях: «Якщо вам не потрібно їхати до Європи, я б євро не рекомендував зараз купувати».
За його словами, оскільки на європейському континенті йде війна, Європа і страждає більше, ніж, наприклад, Америка. У зв’язку з цим експерт вважає, що нинішній час не найкращий для інвестицій у європейські валюти, причому йдеться не лише про євро. «Долар за інших рівних виглядає краще», — резюмував він.
