Мікропозики – це офіційна схема відібрання коштів у населення, яку схвалили на державному рівні і заплющують на неї очі. Таку думку у розмові з «КП в Україні» висловив Олександр Болтян, аналітик компанії Esperio.
— Чим бідніша країна, тим у неї більш розвинений ринок мікрокредитування, — вважає експерт. — Працевлаштованій людині, яка грамотно розпоряджається своїми грошима, не потрібно просити гроші на їжу. Якщо виникає потреба в одержанні мікрокредиту, це є свідченням неблагополуччя цієї людини.
Ситуації бувають різні, продовжує експерт. Іноді гроші можуть знадобитися у разі виникнення форс-мажору або, скажімо, на лікування. Але якщо форс-мажор вкладається в 100 доларів і людина звертається за кредитом, це говорить про те, що у неї взагалі немає жодних заощаджень. Болтян вважає, що таку людину можна вважати потенційною загрозою для економіки, оскільки в майбутньому вона стає претендентом на безробітного, а потім і на безпритульного.
– Мікрокредити видають під великий відсоток, – нагадує аналітик. — І якщо людина вважає себе здатною повернути гроші з нечуваними відсотками, то краще почати замислюватися про особистий капітал і крок за кроком його нарощувати, а не підтримувати рівень прибутку мікропозикових компаній. Ризик мікропозики полягає ще й у тому, що люди звикають до такого способу життя, перестають рахувати гроші та обростають величезними боргами.
За словами Олександра Болтяна, в Україні вже багато років спостерігається негативна тенденція: попит на мікропозики зберігався високим із 2015 року. Досі кредитний ринок активно розвивається, і це є ще одним доказом того, що не створюються робочі місця у країні. З одного боку, вони потрібні на випадок справді безвихідної ситуації. З іншого боку, наявність такої опції надає ведмежу послугу українцям, котрі розраховують, що хтось за них уже подумав і має гроші про запас. Простих громадян заманюють швидкістю видачі грошей та обіцянкою невисоких відсотків, але завжди за такими «вигідними пропозиціями» ховається величезна боргова яма, в яку люди дуже швидко провалюються.
Які ж є альтернативи? Відповідаючи на це питання, Олександр Болтян нагадує: про завтрашній день треба думати заздалегідь, а не вирішувати проблеми в міру їх надходження.
– Якщо ви вважаєте, що сьогодні відкласти 100 гривень – це «крапля у морі», яка «не робить погоди», – це свідчить про відсутність базових знань фінансової грамотності, – резюмував експерт. — Відкладаючи 10% від зарплати, кожен може сформувати подушку безпеки на майбутнє.
