Національний банк України підвищив офіційний курс долара з 29,25 гривень до 36,6 гривень, тобто на 25%. Своє рішення регулятор пояснює необхідністю забезпечити збалансованість валютного ринку та стійкість вітчизняної економіки в умовах війни. «Апостроф» з’ясовував, чому НБУ був змушений піти на такий крок, а також якими є його позитивні та негативні наслідки.
Майже п’ять місяців офіційний курс Нацбанку тримався на рівні 29,25 гривень за долар. Але з 21 липня курс долара злетів на 25%. Свій крок Нацбанк пояснив необхідністю збалансувати валютний ринок та підтримати стійкість економіки в умовах війни.
«Фіксація курсу долара з першої години повномасштабної війни на рівні 29,25 допомогла забезпечити стабільну роботу фінансової системи. Механізм фіксації курсу досі залишається стабілізатором економіки. Але враховуючи суттєві зміни економік України та світу, що відбулися за п’ять місяців війни, рівень фіксованого курсу вимагав коригування», — заявив керівник Нацбанку Кирило Шевченко.
Голова НБУ додав, що новий рівень курсу стане якорем для економіки та надасть їй стійкості в умовах невизначеності. Новий фіксований курс дозволить Нацбанку зберегти контроль за динамікою інфляції та підтримувати безперебійну роботу фінансової системи.
«Це ключова передумова стабільного функціонування економіки, життєво необхідної в умовах війни», – наголосив Кирило Шевченко.
Вимушений крок
Фінансисти вже досить давно говорили про те, що офіційний валютний курс потребує коригування, оскільки він став істотно нижчим за курс «чорного» ринку, а така ситуація неминуче породжує різні «схеми».
«Давно накопичилися перекоси. Експортери притримували (валютний) виторг, оскільки не хотіли з таким курсом працювати. Ситуація розпалювалася. Банки за безготівку купували готівкову валюту, заводили її сюди і продавали, заробляючи на різниці», — сказав у коментарі «Апострофу» аналітик фінансових ринків Андрій Шевчишин.
За його словами, коли державні «ПриватБанк» та «Ощаданк», а також деякі інші фінустанови значно підняли валютний курс для карткових операцій, склалося враження, що регулятор промацував ґрунт: «Нацбанк отримав інформацію, як у зв’язку зі зростанням курсу змінюється ситуація, і ухвалив рішення».
Інвестиційний банкір та фінансовий аналітик Сергій Фурса також переконаний, що Національний банк вже просто не мав можливості утримувати курс на колишньому рівні.
«НБУ мав вибір між поганим рішенням і дуже поганим рішенням. Фіксований курс – це погане рішення, але відпустити його (у вільне плавання) було б дуже поганим рішенням у даній ситуації, — сказав Фурса у розмові з «Апострофом». – Хороших рішень тут просто немає (через війну)».
У свою чергу, економіст, член Ради НБУ Віталій Шапран у розмові з «Апострофом» зазначив, що зараз Нацбанк не готовий відпустити валютний курс, оскільки на ринку поки що відсутні фундаментальні чинники, які могли б йому надати позитивної динаміки.
«Південні порти залишаються заблокованими, хоча переговори зрушили з мертвої точки, а надходження західної допомоги розтягнулося у часі», — підкреслив Шапран.
Експерт також вважає, що рішення регулятора має низку позитивних моментів.
«Це і зростання майбутніх доходів Мінфіну від отриманої міжнародної допомоги, а також від оподаткування зовнішньоекономічної діяльності. І стимул для експортерів, які нарешті зможуть продавати валюту за вищим курсом, — розповідає Шапран. — Також сталося усунення можливостей для маржинальних операцій між курсами. Крім того, НБУ доведеться менше витрачати золотовалютних резервів для підтримки ринку».
Що тепер буде з курсом
Якщо з необхідністю коригування валютного курсу загалом усе зрозуміло, то до величини курсу є питання.
Навряд чи тут йдеться про те, що 36,6 – це температура, яка символізує здоров’я.
«Чому вибрали такий курс, тому що він найбільш наближений до нинішнього курсу «чорного» ринку», — каже Сергій Фурса.
У свою чергу, Андрій Шевчишин зазначає, що Нацбанк встановив курс, вищий за девальваційні очікування, які перебували на рівні 35-36 гривень/долар.
А на думку Віталія Шапрана, встановлений курсовий орієнтир не є вдалим.
«Це, швидше, верхня межа готівкового ринку, — пояснив він. — Зрозуміло, що автори цієї позначки робили крок із запасом на очікуванні позитивних зрушень, але я маю сумніви, що потрібно було вибирати верхню межу готівкового ринку».
До речі, а що буде після рішення НБУ із курсом «чорного» ринку? Чи підвищиться він слідом за офіційним, чи залишиться на місці?
«Одразу вгору він піти не повинен, але в середньостроковій перспективі зростатиме, — каже Сергій Фурса. — Тиск (на гривню) однозначно зберігатиметься, і він насамперед відбиватиметься на «чорному» ринку».
Андрій Шевчишин також вважає, що тренд зростання валютного курсу збережеться. При цьому, за його словами, за певних обставин він може і стабілізуватися.
«Ми домовилися про відстрочку (виплат) за зовнішніми зобов’язаннями, експорт потихеньку пішов (а, отже, можна чекати збільшення надходжень валюти в країну — «Апостроф»), тому є передумови для стабілізації і навіть відкату курсу, — каже експерт. — Але поки що попит (на валюту) вищий, а альтернатив валюті немає».
На думку Віталія Шапрана, зниження курсу долара цілком можливе.
«Це може статися, якщо буде дія одного з фундаментальних факторів — відкриття портів та/або прихід суттєвої допомоги від міжнародних партнерів, — пояснює економіст. — Думаю, щойно запрацює один із факторів, варто відкривати міжбанк і переходити на довоєнний режим роботи валютного ринку».
Зазначимо, що валютний ринок уже відреагував на зміну офіційного курсу. Так, на валютному аукціоні курс досяг позначки 38,4 грн/дол у продажу (це на 1,5 грн дорожче показників 20 липня) і 37,66 грн/дол у купівлі (більше на 1 грн порівняно з 20 липня). Такий самий курс спостерігався у другій половині дня в обмінниках столиці.
Все знову подорожчає
Рішення Нацбанку має не лише плюси, а й мінуси.
«Ринок відчує прискорення інфляції. Чим більше гривні отримуватиме Мінфін за міжнародну допомогу (що вищий валютний курс, тим більша сума в гривнях – «Апостроф»), тим більше гривні йтиме в обіг, а це означає, що інфляція може прискорюватися з монетарних причин», — каже Віталій Шапран.
Курс, що зріс, особливо сильно вдарить по так званому критичному імпорту.
«Критичний імпорт, який надходив до нас за курсом 29,25 гривні/долар, тепер купуватимуть за курсом 36,6, — пояснює Андрій Шевчишин. — І це, звичайно, інфляційний імпульс».
Так, наприклад, за його словами, підскочить у ціні бензин та інше автомобільне паливо, яке на сьогодні в Україні на 100% імпортне.
«Може не на 25%, а менше, але зростання цін буде”, – каже Шевчишин.
Від себе додамо, що збільшення цін на пальне неминуче призводить до зростання цін на різні товари та послуги. Нагадаємо, що інфляція в 2022 році очікується на рівні 20-25%, а на деякі товари, зокрема продовольчі, зростання цін може виявитися суттєвим.
