Українські економісти не втомлюються казати про те, що Україні потрібно не менше 4 млрд доларів західної допомоги на місяць, але поки що це швидше мрії. Тому новина про виділення Європейським інвестиційним банком 1,59 млрд євро фінансової допомоги наробила чимало галасу і породила актуальні питання: на що підуть ці гроші і чи не розійдуться чиновницькими кишенями по дорозі?

На ремонт інфраструктури

Це другий пакет підтримки України в рамках екстрених заходів солідарності з Україною від ЄІБ. Фінансування гарантується ЄС і є продовженням екстреної фінансової підтримки для України у розмірі 668 млн євро, наданої на початку березня 2022-го.

У Європейському інвестиційному банку (ЄІБ) повідомили, що перші кошти у розмірі 1,05 млрд євро будуть надані негайно. Передбачається, що ці гроші підуть на ремонт найнеобхіднішої пошкодженої інфраструктури та відновлення критично важливих проектів, спрямованих на задоволення нагальних потреб українців. На ці гроші можна, наприклад, покрити першочергові короткострокові потреби у фінансуванні, надати підтримку стратегічним державним підприємствам, відремонтувати пошкоджену інфраструктуру, відновити надання комунальних послуг, підтримати термінові заходи з енергетики та енергоефективності.

Друга частина допомоги – 540 млн євро – піде на відновлення реалізації проєктів, які фінансуються ЄІБ в Україні. Це станеться скрізь, де можливо, тобто крім районів активних бойових дій та непідконтрольних українському уряду територій. Проєкти належать до різних сфер – енергетика, енергоефективність, дороги, транспорт, освіта, інфраструктура тощо.

«Зайвими не будуть»

Експерти ставляться до відновлення країни у період війни по-різному, але більшість сходяться на тому, що ці гроші точно зайвими не будуть.

– Україні наразі будь-яка допомога не завадить, – каже голова правління Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко. — Якщо навіть взяти три зруйновані ТЕЦ – це мільярди гривень. В Україні понад 800 об’єктів лише підприємств теплокомуненерго, зруйнованих повністю чи частково. А ще є водоканали, житловий фонд.

Проте не виключено, що до відновлення зруйнованої інфраструктури справа дійде не одразу.

– Усі зовнішні кредити (очевидно, що гроші ЄІБ – це кредит, а не допомога) використовуються Україною для фінансування дефіциту бюджету, – зазначив у розмові з «КП в Україні» аналітик Данило Монін. — Фактично йдеться первинно про суму близько 37-38 млрд гривень за поточним курсом, і я не дуже вірю, що це буде адресна допомога на відновлення. Нині в України занадто високі військові витрати, тому з великою ймовірністю гроші будуть витрачені переважно на зарплати військовим та закупівлю озброєнь. Можливо, мала частина і піде на якісь критичні інфраструктурні ремонти, але всі розуміють, що доки війна не закінчена, все може бути зруйноване черговим прильотом ракет.

Тому, підсумував експерт, гроші підуть хіба що на критичні руйнування мостів. І навряд чи відновлюватимуть іншу інфраструктуру.

Ще скептичніше налаштований аналітик компанії «Центр біржових технологій» Максим Орищак.

– Незважаючи на офіційні коментарі з боку ЄС щодо того, що виділені кошти зміцнять стійкість України, збережуть та відновлять інфраструктуру, швидше за все, це буде продовженням фінансування Збройних сил України, – вважає експерт. – Та й розмови про відновлення інфраструктури, коли в країні не закінчено війну, нагадують інтервенції Гонтарєвої у 2014-2015-х роках. Зробити можна, але за фактом гроші «кудись зникають» і мало чому допомагають.

Перший транш кредиту, ймовірно, піде на покриття бюджетного дефіциту України, екстрений ремонт пошкодженої транспортної інфраструктури, підготовку до зимового сезону, продовжує експерт. Потреб у країни багато, і наразі латають дірки, щоб дефолт не трапився різко і Україна не витрачала ЗВР.

Чи можуть їх вкрасти?

Щоразу, коли йдеться про багатомільйонні і тим більше мільярдні суми, українців хвилює одне й те саме актуальне питання: чи дійдуть ці гроші за призначенням? Чи не осядуть по дорозі в кишенях ненаситних вітчизняних чиновників?

Відповідаючи на це питання, Максим Орищак зазначив, що ми, швидше за все, ніколи не дізнаємось, куди насправді пішли ці гроші.

Водночас президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко впевнений, що більша частина цих коштів піде на оплату послуг європейських консультантів або, скажімо, архітекторів, які розроблятимуть концепцію відновлення України після війни.

— За найскромнішими оцінками, для відновлення України потрібно близько 1,6 трлн доларів, тож ніхто в ЄС не фінансуватиме відновлення нашої країни, — каже Охріменко. — Обіцянки та розмови будуть, а от із грошима — складніше. У жодному разі можна не перейматися тим, що їх розкрадуть українські чиновники, – вони до них навіть не дійдуть. Їх одразу направлять на оплату послуг європейських консультантів та експертів, а нам залишиться лише кредит, який потрібно буде погасити у майбутньому.

Економіст Олександр Гаврутенко розглянув поставлене питання ширше і зазначив: усі гроші, що виділяються на відновлення, спочатку фактично вкрадені тими, хто вже завдав і продовжує завдавати шкоди. Адже ці гроші не йдуть на створення додаткових благ чи розвиток, а витрачаються на ліквідацію наслідків руйнувань.

— Це одна з цілей агресивної війни — завдати якомога більше матеріальних збитків противнику, виснажити його фінансові ресурси та ресурси партнерів, бити по критичній інфраструктурі, яку потрібно відновлювати в режимі реального часу, — підсумував Гаврутенко. – І, на жаль, поки що йдеться про незрівнянно малі суми порівняно з тією потребою, яка з кожним днем ​​війни продовжує зростати.

Комментарии