Здавалося б, українців уже мало що може здивувати, але у регулятора це вийшло. 29 липня Нацбанк звинуватив пункти обміну валюти у спекуляціях, розхитуванні ситуації на валютному ринку й заборонив їм показувати курси валют на вуличних табло. Тепер в обмінках дізнатися курс можна буде лише біля віконця каси.

Рішення поки що не стосується банків, оскільки, як пояснили в НБУ, на сьогодні зловживань ними у сфері обміну валюти практично не зафіксовано. Але, попередив регулятор, у разі виявлення таких зловживань аналогічне регулювання буде запроваджено і для банківських установ.

«Який сьогодні курс?” – “Скину в лічку!»

Реакція українців на рішення НБУ виявилася цілком передбачуваною. Соцмережі буквально захлинулися сарказмом, привітавши Нацбанк із «високоінтелектуальним» вирішенням проблем девальвації та запропонувавши заодно заборонити цінники у магазинах та на заправках. Тому що вони, скажемо, також нервують. Можна піти ще далі: щоб українці не переживали щодо надхмарних тарифів, не вказувати суми у платіжках – при сплаті сюрприз буде.

Інформпростір заповнили тематичні меми:

  • «Який сьогодні курс?” – “Скину в лічку!»
  • «Очі не бачать – серце не болить».
  • “Немає табло – немає високого курсу”.
  • «Зайди та спитай!»
  • “Кожен громадянин повинен приходити до обмінника зі своїм табло”.
  • «Напис на обмінці: краще вам не знати!»
  • «Немає табличок – немає печалі».

Але якщо говорити серйозно, думка щодо дивного кроку НБУ є далеко не однозначною. Одного дня ми торкнулися цієї теми з трьома знайомими, і кожен мав свої аргументи.

Один сказав, що його таблички обміну завжди дратували, особливо останнім часом. І на його думку, відсутність лякаючих цифр на табличках трохи зіб’є паніку.

Інший дотримується прямо протилежної думки: великі цифри на табло – це зручно та інформативно, якими б сумними вони не були. А рішення НБУ не погасить паніку, а навпаки – лише підігріє її.

Але, можливо, цих «радикалів» зможе трохи остудити думка мого третього співрозмовника.

– Коли з усієї валюти вдома лише календарик-закладка із зображенням 100-доларової купюри, то мені абсолютно байдуже, є таблички біля обмінок чи ні, – розважливо сказала подруга.

Зайди та спитай! Чи допоможе гривні заборона табличок в обмінках фото 1

Невідповідний момент

Думки щодо резонансного рішення Нацбанку розділились і в економістів. Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко нагадав, що це рішення не є ноу-хау НБУ: у Росії кілька років тому робили аналогічні кроки, але їм вони не допомогли.

У свою чергу економіст Владислав Банков емоційно назвав рішення регулятора «повною маячнею».

– Замість того щоб у взаємодії з урядом докладати зусиль щодо балансування бюджету та скорочення темпів емісії, НБУ намагається обмежити поширення інформації щодо актуального ринкового курсу, – зазначив експерт у розмові з «КП в Україні». – Щодо «переживань» керівництва НБУ за долю гривні, то пропоную згадати їхні декларації, в яких заощадження у гривні просто жалюгідні.

Аналітик Олексій Кущ каже, що інноваційне рішення НБУ заборонити розміщення обмінного курсу на табло обмінників цілком може претендувати на шнобелівську премію з економіки.

– У Середньовіччі не можна було говорити про чуму, а наразі, на думку НБУ, не можна говорити про курс, – проводить аналогії експерт. – Плюс табло з показниками 40+ не повинні ображати погляд чиновників, які проїжджають вулицями у своїх персональних автомобілях, завжди заправлених за держрахунок. Але табло рано чи пізно запрацюють, і багато хто прозріє, як із чорного ринку валют під час війни знімали жирний профіт.

Заради справедливості треба сказати, що є й інша думка. Зокрема, економіст Андрій Мартинюк вважає, що всі дії НБУ спрямовані на те, щоб «загнати» курс долара нижче за психологічну позначку в 40 грн.

– Ми вже не перший рік кажемо про те, що на українському валютному ринку керує парадом паніка, – пояснив експерт свою думку. – Чи підживлюють паніку цифри, що постійно зростають, на табло обмінок, – 40, 41, 42? Безперечно, так. І, вочевидь, метою регулятора було якось знизити надмірну увагу до курсу. Але для свого рішення НБУ обрав найневідповідніший час, який тільки можна уявити. Тому і результат вийшов зворотний.

Про те, що у рішенні Нацбанку є певна логіка, говорить і аналітик Віталій Шапран. З його слів, зовнішні вивіски та яскраві цифри є частиною маркетингу, тобто, по суті, це аналог зовнішньої реклами. І ця зовнішня реклама за певних умов робить свій внесок у формування настроїв споживачів, хоча він і не є фундаментальним.

– Я назвав би це атмосферним фактором, який впливає, але не має вирішального впливу, – пояснив Шапран. – Наприклад, як місце товару на полиці у супермаркеті – на рівні очей чи на нижній полиці. Сьогодні у світі є достатньо прикладів, коли обмін валют відбувається без яскравої реклами.

Експерт вважає, що НБУ має право висувати вимоги до реклами фінустанов, і він цим правом скористався. Хоча час обрав невдало.

– Навіть для косметичних змін потрібно обирати відповідний момент, – вважає Шапран. – Наприклад, якби такі зміни запровадили рік тому, на них і уваги не звернули б. А тепер після того, як соцмережі вибухнули рекордною кількістю мемів, українці запідозрили, що від них хочуть щось приховати. Тож основна помилка НБУ полягає у виборі часу для впровадження змін на валютному ринку.

Як відреагував ринок

Станом на 1 серпня середній курс долара в обмінках становив 39,54/40,93 (для порівняння: 29 липня – 39,62/40,95 грн ), середній курс євро – 39,92/41,54 грн (29 липня – 39,91/41,56 грн.). На чорному ринку долар продавали по 40,84 грн. (41,72 грн.), євро – по 41,56 грн. (42,35 грн.).

Як бачимо, чорний ринок почав потроху заспокоюватись, оскільки шок після зростання офіційного курсу на 25% поступово минає. А ось готівкові курси, на які і було спрямоване рішення НБУ, залишилися практично без змін.

Експертів це не дивує. Так, Віталій Шапран зазначає, що яскраві табло обмінок не були фактором девальвації, а Владислав Банков резюмує: дії НБУ не вплинуть на ринок окрім створення інформаційного приводу.

– Основні причини високого курсу долара в обмінках криються не у табличках, а в тому, що багато обмінніків порушують закони і працюють на «чорну касу», – вважає Олександр Охріменко. – У результаті маємо спекуляції та зріст курсу. Щоб це не відбувалося, потрібно «закрутити гайки» і для обмінників, і для банків – змінити нормативи, запровадити обмеження щодо обсягів угод, обмежити чи навіть заборонити купівлю валюти для фінансових операцій банків. Ось тоді ситуація на валютному ринку справді стабілізується.

Комментарии