Наприкінці липня влада оголосила про обов’язкову евакуацію мешканців неокупованих регіонів Донецької області. Чиновники попереджають: газопроводи зруйновані, тому пережити зиму без опалення, а отже, без води та каналізації буде вкрай складно. Влада просить громадян залишити небезпечний регіон до початку опалювального сезону.
«КП в Україні» разом із експертами обговорила актуальні економічні питання, пов’язані із наймасштабнішим переселенням в історії України.
1.Виїхати доведеться всім?
Ні, ця евакуація є обов’язковою, але не примусовою. Жителі регіону мають право відмовитись від евакуації письмово, підтвердивши, що усвідомлюють усі наслідки свого рішення.
Насамперед влада вмовляє евакуюватися багатодітні сім’ї та сім’ї, які опинилися у складних життєвих обставинах.
Якщо думки батьків щодо евакуації розходяться, рішення буде прийнято на користь від’їзду: діти евакуюються, якщо цього хоче хоча б один із батьків.
2. Про яку кількість людей йдеться?
Ні точних, ні навіть приблизних цифр сьогодні ніхто не знає. Влада каже, що залишити небезпечний регіон до початку опалювального сезону доведеться понад 200 тисячам людей. Думки експертів щодо цих цифр розходяться у десятки разів.
Аналітик компанії «Центр біржових технологій» Максим Орищак вважає, підписаних відмов буде дуже багато, тож про кількість евакуйованих сьогодні можна лише гадати.
– Поїдуть далеко не всі, – зазначив у коментарі «КП в Україні» голова Благодійного фонду «Довіра та допомога» Олег Попенко. — З різних причин – від неможливості виїхати до небажання. Думаю, виїде не більше 20% мешкаючих там зараз. Якщо брати лише міста Донецької області – Слов’янськ, Краматорськ, Бахмут, йдеться про десятки тисяч людей.
Водночас аналітик Олексій Кущ вважає, що правильніше було б говорити про сотні тисяч, а президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко називає цифру у мільйон і більше.
3. Скільки грошей для цього потрібно і де їх брати?
– Евакуації – це дуже дорого, – каже Олександр Охріменко. – Думаю, потрібно близько 3 млрд грн, причому це без урахування витрат на виплати переселенцям у майбутньому. Головне джерело цих грошей – емісія гривні.
Щоб зрозуміти, скільки грошей потрібно додатково щомісяця, проведемо нескладні розрахунки. Раніше влада говорила, що щомісячна грошова допомога становитиме 3000 грн для осіб з інвалідністю та дітей, для решти – 2000 грн. Тобто отримуємо, що на кожні 100 тис. евакуйованих щомісяця потрібно додатково 200 – 300 млн грн.
Максим Орищак взагалі вважає, що в умовах, коли «Нафтогаз» регулярно повідомляє про збитки (тобто гроші з країни продовжують виводитися), міжнародної фінансової підтримки хронічно не вистачає, НБУ бореться за валютну стабільність і витрачає наші ЗВР, а про реструктуризацію боргів влада не просить, щоб залишалася можливість набирати борги у майбутньому, стає зрозумілим, що гроші в країні, мабуть, є. Тож говорити про високу вартість евакуації якось недоречно.
– Основні витрати підуть не на евакуацію, а на подальше розміщення, – каже економіст Владислав Банков. – Було б логічно на ці цілі направити бюджети громад, які фактично припинили своє функціонування у зв’язку із веденням бойових дій та окупацією. Також можна використовувати бюджети територій, де зареєстровані біженці. І, безумовно, на ці цілі має йти допомога міжнародних донорів, що дозволить прозоріше використовувати ресурси.
4. Чи зросте безробіття?
В умовах, коли понад третина українців є непрацевлаштованими, питання про те, як нова хвиля переміщених осіб вплине на ринок праці, є дуже актуальним.
Експерти зазначають: з огляду на те, що величезну частину евакуйованих складуть люди з інвалідністю, пенсіонери та діти, на ринок праці це вплине незначно.
Олександр Охріменко взагалі вважає, що масштаби безробіття в Україні серйозно перебільшені.
– У нас основна проблема не безробіття, а зарплати у конвертах, які зростають і зростатимуть, – каже економіст. — Для бізнесу простіше платити гроші в конверті, ніж оформляти за законом, тому офіційно у нас велике безробіття, але при цьому багато безробітних працюють нелегально.
5. Де розміщуватимуть?
На думку Олега Попенка, із розміщенням в Україні будуть певні проблеми, оскільки відомчі гуртожитки у зв’язку з початком навчального року будуть закриті для переселенців. Тобто залишаються лише комунальні будинки, клуби, спортзали, де можна зупинитися на нічліг. Але скільки таких місць, навряд чи хтось рахував.
– Усі питання евакуації перебувають у компетенції влади, і з розміщенням проблем бути не може, – вважає Банков. – Питання у відносному комфорті. Але громадяни, яких не влаштують умови розміщення, зможуть і винайняти чи купити житло.
Максим Орищак взагалі вважає, що тим, хто зібрався їхати зі свого міста, потрібно для початку розуміти, де і за чий рахунок вони житимуть і як потім можна буде повернутися. Та ще й непогано було б на наявність робочих місць подивитися.
Але більшість наших експертів подібні поради сприйняли вкрай негативно, наголошуючи: йдеться не про веселу комфортну прогулянку, а про врятування життя – свого та своїх близьких. У нинішніх умовах усі питання щодо того, «де і на що я житиму в чужому місті», не просто недоречні, а небезпечні, оскільки не дають ухвалити рішення. І це може коштувати життя.
— Події у Маріуполі показали, що потрібно якнайшвидше виїжджати із зони бойових дій, щоб не множити кількість жертв, — резюмував Охріменко.
