Новий різновид штаму «Омікрон» в Україні, активна міграція населення, що включає наразі і поїздки «на побувку» додому з європейських країн, де зростає захворюваність. Ну і, нарешті, осінь, що підступає, з незворотним зростанням вірусних інфекцій і вимушеним перебуванням у закритих приміщеннях. Все це готує нас до нової хвилі коронавірусу, а отже, необхідно вже сьогодні подумати про свій захист, пише КП в Україні.
Що наразі відбувається із вакцинальною кампанією, коли офіційної статистики немає і багатьом здається, що немає і ковіду? З якими труднощами організації імунізації населення зіткнулися через війну? І чи ходить хтось взагалі щеплюватися? Про це на брифінгу, організованому Центром громадського здоров’я, розповів керівник Національної програми імунізації, лікар-епідеміолог Олександр Заїка.
13 мільйонів не прийшли за бустером
У ЦОЗ говорять про високі темпи вакцинації проти коронавірусу, які Україна демонструвала до 24 лютого. Завдяки тому, що до війни цей процес якось рухався, загальна цифра вийшла близько 33 мільйони.
Лікар-епідеміолог Олександр Заїка. Фото: facebook.com/Oleksandr Zaika
— Звичайно, з початком війни темпи знизилися: та кількість щеплень, яка робилася за добу, тепер часом відбувається за місяць, – повідомив експерт.
Проте про урядовий план вакцинації в МОЗ не забули, а він ставив завдання охопити імунізацією як мінімум 70% дорослого населення.
І, здавалося б, 33 мільйони – це вже відмінний показник, але насправді, за даними ЦОЗ, на сьогодні близько 16 мільйонів отримали одну дозу вакцини, понад 15 мільйонів – дві дози, а ось із бустером справи зовсім кепські. Його зробили трохи більше півтора мільйона осіб. Іншими словами, повністю вакциновано у нас лише близько 40% населення, і нині МОЗ наполягає насамперед на необхідності «піти та доробити», тобто отримати друге щеплення. А понад 13 мільйонам, які отримали дві дози, — вакцинуватися своїм гарантованим бустером.
– І це потрібно зробити прямо зараз, не відкладаючи на осінь, коли так чи інакше відбувається зростання вірусних інфекцій, – попереджає експерт. — Крім того, доступна і додаткова доза для пацієнтів із тяжкими хронічними хворобами, чия імунна система не може швидко відреагувати на первинний імунний комплекс. Таких вакцин було запроваджено понад 25 тисяч, вони наразі є, і їх треба робити.
Платформи для вакцинації суттєво скоротилися
Якщо подивитися на графік динаміки вакцинації за останні півтора року, нині щомісячна кількість тих, хто щепиться, приблизно така ж, як у березні 2021 року, на самому початку кампанії – близько 180 тисяч.
Минулого року вона стала зростати разом із новою хвилею, що почалася влітку, і досягла рекордних понад 7 мільйонів у листопаді, коли вже щосили бушувала смертоносна «Дельта». Тоді, за словами експерта, в Україні робили понад 300 тисяч щеплень на день.
Але схлинула хвиля – знизилася і вакцинація, а почалася війна – і вона майже зовсім зійшла нанівець. В останні чотири місяці показники завмерли на близько 200 тисячах щеплень на місяць.
З початком війни зменшилася як кількість охочих прищепитися, так і місць, де це можна було б зробити. До 24 лютого вакцинація проходила на трьох основних платформах: вакцинальні пункти, мобільні бригади та центри масової вакцинації. Ось як змінилося їхнє число:
- центри: було – понад 500, стало – 106;
- бригади: було – понад 1400, стало – 444;
- пункти: було – понад 3400, стало – 2560.
Як зазначає Олександр Заїка, місця вакцинації, що залишилися на сьогодні, природно, працюють з урахуванням воєнної обстановки. А щодо перешкод для вакцинації, викликаних війною, то це стосується не тільки вакцин від коронавірусу — їх цілий комплекс. Це і порушення логістики, оскільки зруйновано багато транспортних сполучень, а території окуповано. Як наслідок, не завжди вдається вчасно доставити вакцини туди, де вони потрібні. І неможливість проводити вакцинацію там, де відбуваються активні бойові дії.
– Це і нерівномірний розподіл вакцин через великі міграційні процеси, коли населення східних та центральних регіонів переміщається до західних, – констатує епідеміолог. — Має місце і втрата препаратів через неможливість дотримуватися умов доставки та зберігання на окупованих територіях. Були й перебої у запланованих постачаннях деяких вакцин, але цього року ми отримали підтвердження від міжнародних партнерів, що всю необхідну кількість вакцин отримаємо у вигляді гуманітарної допомоги. Не можна скидати з рахунків і фактор стресу, і відчуття неактуальності щеплень за умов війни.
Літнім людям потрібен не бустер бустера, а хоч якесь щеплення
Але актуальність — ось вона, на порозі: напередодні осінньої хвилі саме час згадати про захист найуразливіших, тобто людей похилого віку, які виявилися беззахисними перед варіантом «Омікрона» ВА.5.
У європейських країнах, де наразі сплеск захворюваності, кількість хворих старше 65 років уже який тиждень зростає. За даними Європейського центру профілактики та контролю захворювань, рівень передачі у цій групі залишається високим і становить понад 87% від пандемічного максимуму.
Причому нові випадки серед пацієнтів похилого віку активніше зростають у країнах з нижчим охопленням як первинної вакцинацією, так і бустерними дозами.
І ми цій характеристиці цілком відповідаємо, незважаючи на те, що протягом усієї вакцинальної кампанії чиновники, як мантру, твердили: фокус уваги — на віковій групі старше 60 років з хронічними захворюваннями, здатними ускладнити перебіг ковіду.
Але «фокус» не надто вдався: за півтора року вдалося вакцинувати майже 19% українців віком від 80 років, близько 33% — у категорії 70-79 років. Найкраще справи у віковій групі 60-69 років: там щеплено більше половини.
З початку війни людям у віці 60+ було зроблено понад 250 тисяч щеплень. І якщо говорити тільки про вік, то зусилля щодо захисту літніх людей у вигляді другого бустера, нещодавно дозволеного в Україні, виглядають не надто застосовними до них.
При цьому загалом за бустером нині йдуть активніше, ніж за первинним комплексом вакцинації. За словами Олександра Заїки, понад 70% щеплень, що робляться цього літа, це бустерна доза. Найвищі показники – у Полтавській, Дніпропетровській, Вінницькій областях та у Києві.
У МОЗ ще раз нагадують: понад 13 мільйонів українців можуть пройти ревакцинацію просто зараз. Особливо важливо це для людей із серцево-судинними та легеневими захворюваннями, діабетиків, онкопацієнтів. Незважаючи на те що нові штами обходять і природний, і вакцинальний імунітети, бустерна доза здатна захистити від тяжкого перебігу хвороби, реанімації та смерті.
Вводиться вона через півроку після другого щеплення і через місяць після перенесеного ковіду. Перший бустер робиться вакциною Pfizer незалежно від препарату, використаного для первинної вакцинації. Виняток — ті, хто прищеплювався CoronaVac, для ревакцинації тоді можна використовувати знову цю ж вакцину або Pfizer.
Перелік пунктів для вакцинації можна переглянути тут або уточнити за телефоном 16-77. Найнадійніше проконсультуватися із сімейним лікарем, який підкаже, куди і коли йти.
