— Це, напевно, вперше в історії України залишилось так мало депутатів Верховної Ради України, — повідомив в своєму телеграм-каналі народний депутат Ярослав Железняк після того, як суддею Конституційного суду України обрали його колегу Ольгу Совгирю, а генеральним прокурором – парламентарія Андрія Костіна. За підрахунками народного обранця, станом на кінець липня у Верховній Раді налічувалось лише 418 депутатів із 450, передбачених Конституцією. А де-факто закони пишуть і приймають і того менше, пише КП в Україні.
Трьох депутатів неможливо переобрати
Почнімо з того, що вже друге скликання підряд Верховна Рада обирається не в повному складі. На позачергових виборах 2019 року мандати депутатів отримали лише 424 особи: 225 – за партійними списками, 199 – за мажоритарними округами. 26 місць були зарезервовані за мажоритарними округами, які знаходяться в ОРДЛО та окупованому Криму і Севастополі.
Але і ця кількість депутатів — 424 — не втримується.
Так, 15 березня народні депутати задовільнили заяву «опозиціонера» Іллі Киви про складання мандата народного депутата. Кива виїхав у Росію, попросив паспорт із «двуглавим» і виступає на російському телебаченні з антиукраїнськими заявами. В Україні проти нього відкрито кримінальне провадження за статтею «держзрада». Хоч Кива і був «списочником» від ОПЗЖ, замість нього в парламент так ніхто і не зайшов.
1 липня народного депутата Дмитра Лубінця /ua/politics/a651969-skandali-novoho-ombudsmena-dmitra-lubintsja-vid-kontrabandi-z-ordlo-do-komfortnoji-denisovoji обрали омбудсменом. Він був мажоритарником. І поки не закінчиться війна, провести вибори на його окрузі неможливо. На конституційному рівні закріплено, що під час воєнного стану жодні вибори не проводяться.
8 липня народні обранці проголосували за позбавлення депутатського мандата мажоритарника-екс«опозиціонера» Вадима Новинського. Він добровільно написав заяву про складення депутатського мандата. Офіційна версія – вирішив зосередитись не на політичній, а «гуманітарній, громадській та виробничо-економічній діяльності». До закінчення війни замість Новинського нікого не можна обрати.
27 липня 2022 року депутатські мандати склали двоє «слуг» — Ольга Совгиря, оскільки її обрали суддею Конституційного суду України, та Андрій Костін, який очолив Генпрокуратуру. Але… і Совгиря, і Костін були «списочниками». А це означає, що їхні місця в парламенті займуть наступні кандидати за виборчим списком «Слуги народу».
ЦВК вже назвала прізвища двох новообраних депутатів – Олександр Васюк та Артем Михайлюк.
Проте вакантним лишається крісло народного депутата за 206-м мажоритарним округом в Чернігівській області. Після раптової загадкової смерті мажоритарника Антона Полякова в жовтні 2021 року ЦВК оголосила проміжні вибори на цьому окрузі на 27 березня 2022 року. Але виборчі плани зруйнувала війна.
Двоє втратили українські паспорти, а троє – під статтею ККУ
Ще двоє парламентарів от-от втратять мандат. Мова йдеться про «слугу народа» Ігоря Васильківського та «опозиціонера» Вадима Рабіновича. У липні президент Володимир Зеленський видав указ, яким припинив громадянство цих парламентарів. А згідно з Основним законом країни, припинення громадянства є підставою для дострокового припинення повноважень народних обранців. І якщо Рабінович був «списочником» і на його місце прийде наступник кандидата за виборчим списком ОПЗЖ, то Васильківський – мажоритарник. На його Одеському окрузі до закінчення війни вибори неможливі.
Де-факто не працює в парламенті з першого дня повномасштабного російського вторгнення в Україну народний депутат-мажоритарник від «Слуга народу» Олексій Ковальов. Він виявився колаборантом. З фракції його виключили. Генпрокуратура повідомила підозру про держзраду. Міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обрали, хоч і заочно. І щойно буде обвинувальний вирок суду – Ковальов офіційно втратить мандат.
Схожа історія з колишнім співголовою колишньої фракції ОПЗЖ в парламенті Віктором Медведчуком. Де-факто він не відвідує засідання парламенту вже більше року, оскільки то був під домашнім арештом, то переховувався від правоохоронців, то – перебуває під вартою. Політику інкримінують державну зраду.
Переховується вже другий рік від слідства, а відповідно і не відвідує засідання Верховної Ради, «опозиціонер» Тарас Козак. У 2021 році Козаку оголосили підозру у державній зраді та порушенні правил ведення війни, а СБУ отримала дозвіл на його затримання.
Ще близько 10 народних обранців, за словами спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука, напередодні початку повномасштабної російської військової агресії виїхали з України і до цього часу не повернулись. Це в основному представники колишньої фракції ОПЗЖ.
Народна депутатка від «Голосу» Олександра Устінова на початку лютого взяла «лікарняний» і поїхала народжувати. 12 квітня вона народила дівчинку. Поки що в Україну не повернулась. Долучається лише до парламентської дипломатії в США.
Зауважимо, згідно з Конституцією, Верховна Рада буде правомочною до тих пір, поки мандати матимуть мінімум 300 народних обранців.
