Конспірологічні теорії про двійників російського президента ходять давно: темі присвячені цілі дослідження. Як серйозні вчені, так і обивателі скрупульозно відзначають незначні, на перший погляд, відмінності в параметрах та пропорціях у різних версій Володимира Путіна. Наскільки переконливі ці висновки? Чи існує у світі насправді практика використання двійників? Про це та інше «КП в Україні» розповів кандидат психологічних наук та поліграфолог Дмитро Попов.
Було шість, лишилося — три
— Дмитре, ключове питання: двійники у глав держав — реальність чи конспірологія?
– Це абсолютна правда. Послугами двійників користуються президенти, диктатори. Якось я отримав замовлення від одного з українських телеканалів скласти психологічний портрет Володимира Путіна. І, досліджуючи тему, дійшов висновку, що він мав і має не один, а кілька двійників. І всі вони по-різному поводяться. Наприклад, коли ще канцлер Німеччини Ангела Меркель під час однієї із зустрічей запитала Путіна щось німецькою, то на його обличчі виник подив, і очі виявилися абсолютно порожніми. Він нічого не зрозумів і не зміг відповісти. Адже справжній Путін багато років жив у Німеччині і добре знає німецьку мову.
Я також звернув увагу, що в одного з Путіних права рука погано чи взагалі не працює. До речі, це було видно під час його останнього відвідування Криму, коли він ходить і відмахується від комарів лівою рукою, а праву не задіяв, хоч він не шульга. Іншого разу він виступав із трибуни, і в нього стояла склянка з водою з правого боку, але він узяв її лівою рукою і лише потім переклав у праву і випив воду. На якомусь іншому заході з Путіним я побачив іншу людину, яка абсолютно без проблем користувалася правою рукою.
— А чи можна визначити, де оригінал Путіна, а де – підміна?
— Я почав вивчати обличчя всіх Путіних, які з’являються на публіці. Переглянув усі його інавгурації, більшу частину парадів 9 травня на Червоній площі, багато інших його виступів. Я порівнював наступні параметри обличчя Путіна: відстань від підборіддя до перенісся, від перенісся до верхівки, відстань між куточками губ, куточками очей та відстань між скронями. Мене цікавила їхня геометрична відповідність між собою.
– І скільки реплік російського президента?
— Я дійшов висновку, що є 6 типажів Путіна, причому три існували до 2012 року, але згодом зникли з публічного простору. Після 2012 року перед ЗМІ з’являлося вже три інші типажі.
Один двійник – це той, який був на останній інавгурації Путіна, параді Перемоги 9 травня цього року та на пресконференції санкт-петербурзького економічного форуму у червні цього року. Коли президент Казахстану Токаєв прямо висловився, що не збирається визнавати «Л/ДНР».
Але вже зовсім інший Путін у червні нагороджував режисера Микиту Міхалкова званням Героя праці та був в Ірані. Тоді він хвацько зістрибнув з трапу літака на праву ногу, хоча в оригінала вона також погано працює.
І третя людина з обличчям Путіна – це бункерний варіант. Той, який проводив засідання Ради національної безпеки 21 лютого, на якому було ухвалено суверенітет «Л/ДНР» і де Путін посварив голову Служби зовнішньої розвідки (СЗР) Сергія Наришкіна, який радив цього не робити. І тут видно величезні відмінності між ним і тією людиною, яка носила валізи за Собчаком.
Можна заперечити, мовляв, минули роки, і щось у зовнішності могло, звичайно, змінитися. Плюс його нещадно накололи ботоксом. Але ключові лицьові параметри та пропорції не змінюються.
Лукашенко знає не лише, «звідки готувався напад»
— Як думаєте, іноземні лідери, які зустрічаються із президентом РФ, відчувають підміну?
— Так! Більше того, те, як вони поводяться з ним, грає на користь версії про існування двійників Путіна. Це дуже показово. Наприклад, Лукашенко дозволяє собі з двійником Путіна жартувати і йорничати. Коли він зустрічається з оригіналом, він тремтить «як лист». Лукашенко може відрізняти, де оригінал, а де репліка Путіна. Адже він тривалий час спілкувався зі справжнім Путіним.
Токаєв також, швидше за все, знав, що перед ним двійник, тому й дозволив собі такий демарш щодо «Л/ДНР». І Ердоган, знаючи, що до Ірану прилетів двійник російського президента, змусив чекати себе близько хвилини. Адже справжній Путін, поки чекав на турецького лідера, повинен відчувати гнів і роздратування від такого приниження. У двійника цього не спостерігалося, він, навпаки, перебував у спокійному стані.
— Іноді з’являються інформаційні закиди, що оригінальний Путін помер, а його роль виконує двійник.
— Зважаючи на те, що «собчаківський Путін» і бункерний варіант дуже відрізняються один від одного, цілком можливо. Але гарантувати це не можна. Зараз з повною впевненістю можна сказати, що на сьогоднішній день є щонайменше три Путіна.
Двійників, в основному, люблять диктатори
— Історія показує, що двійниками користуються лише диктатори – Сталін, Гітлер, Кім Чен Ин, Путін. А для демократій це нехарактерно?
— Взагалі, так. Двійники Гітлера навіть приїжджали до бункеру «Вервольф» під Вінницею. І за однією з версій, фюрер не наклав на себе руки, а була вбита одна з його копій. Двійники існували у Сталіна, про що писав начальник його особистої охорони генерал Власик. Найвідоміший з них – Фелікс Дадаєв. Також відомо про двійника російського царя Миколи I. Його звали Володимир Адлерберг.
Навіть у Бориса Єльцина існували копії, але не через побоювання замахів, а через пристрасть російського президента до спиртного. Йому виступати чи їхати на якийсь захід – а він не в формі. Є інформація, що двійниками Єльцина займалася його донька Тетяна Дяченко. Вона їх особисто готувала, а екзаменував уже сам Борис Миколайович.
Є інформація про репліки і американських президентів. Наприклад, у Джона Кеннеді, оскільки на нього скоєно більше одного замаху.
Це відповідь на запитання, навіщо потрібний двійник диктатору – щоб відвести від себе загрозу. До речі, генерал Власик писав, що одного із двійників Сталіна таки вбили.