До початку нового навчального року лишилося два тижні. В довоєнні часи зазвичай починалася активна підготовка до школи: купити рюкзак, канцелярію, спортивний одяг, взуття. Знову «спалахували» батьківські чати: зібрати гроші на зошити, підручники; повісити попрасовані штори, розставити парти та стільці і т. д.
Повномасштабне воєнне вторгнення Росії в Україну суттєво скорегувало цей розпорядок, пише КП в Україні. Станом на 16 серпня дуже багато батьків школярів (серед них і автор цього тексту) не знають, як розпочнуть навчання їхні діти і яким воно буде під звуки сирен.
Три нюанси щодо укриттів
Буде в школі навчання онлайн чи офлайн – залежить він наявності в навчальному закладі або поруч укриття. Згідно з офіційною інформацією, лише 30% шкіл країни мають облаштовані сховища. Якщо ж говорити про столицю, то 70% шкіл нібито готові відкрити двері для школярів 1 вересня, а в випадку повітряної тривоги забезпечити швидкий доступ до укриття, яке відповідає вимогам безпеки.
Слово «нібито» вжито неспроста. По-перше, укриття у вигляді повноцінного бомбосховища, яке б витримало ракетний удар, – не має жодна школа країни. Більшість висновків спеціалістів ДСНС, які перевіряли навчальні заклади, звучать так: «Приміщення придатне для використання як найпростіше укриття. Захищає від засобів стрілецької зброї, уламків після бойових дій та гранат».
По-друге, є нюанси щодо місткості укриттів. Більшість з них не розрахована на всіх учнів у школі.
— Нашу школу готують до відкриття. Але, як нам повідомили, укриття розраховане десь на 250 осіб, що майже в тричі менше від загальної кількості учнів в школі станом на 23 лютого. Відповідно, доведеться навчатись у дві-три зміни, і тривалість уроків буде скорочена. Але поки що – це лише здогадки. Офіційної інформації від адміністрації школи чи батьківського комітету ми не отримували, — розповідає Софія, мама восьмикласника однієї із шкіл Оболонського району столиці.
По-третє, у більшості шкіл облаштування відбувається за рахунок батьків, і, можливо, доведеться ще не раз розкрити гаманець.
— Ми ще в кінці червня здали по 500 гривень на лавочки і фарбу для стін укриття. Наскільки мені відомо, наше «бомбосховище» вже зроблене під ключ. Але ми не бачили, що в результаті вийшло: батьків не пускали всередину і навіть фото не надсилали у батьківський вайбер-чат, — ділиться новинами моя знайома Євгенія, яка планує повести сина до третього класу в одну із шкіл в Деснянському районі столиці. – Сподіваємось, що у нас розпочнеться очне навчання. Але… Скільки воно триватиме? Голова батьківського комітету натякнула, що в кінці вересня на початку жовтня доведеться «щось думати» стосовно обігріву класів та укриття. Розповсюджуються чутки, що в цьому році школи будуть опалюватись мінімально, і доведеться облаштовувати додаткові точки обігріву. І тут знову виникає питання: чи витримає шкільна проводка додаткове навантаження у вигляді величезної кількості електрообігрівачів?
Де безпечніше – вдома чи в школі?
Ще один критерій до визначення формату навчання – побажання батьків. Проводились і проводяться опитування батьків школярів, чи готові вони відпускати свою дитину до школи, чи бажають, щоб вона вчилась дистанційно. А єдиної думки немає.
— Я особисто вже разів шість, починаючи з середини липня, заповнювала такі опитування. Останній раз «голосувалка» щодо форми навчання – дистанційне чи офлайн — у нас була 13 серпня. 70% батьків нашого класу хочуть стаціонарне навчання, — розповідає Юлія, мама двох школярів, які навчаються в школі Шевченківського району (згідно з попередньою інформацією, шкільний підвал не підходить під вимоги бодай елементарного укриття. — Авт.). – І щоразу такі опитування розпалюють пекельні баталії, чи варто сьогодні відпускати дітей до школи. Мій аргумент – дітям безпечніше буде в школі, аніж на дистанційці на 13-му поверсі «панельки». Під час повітряної тривоги вчитель їх організує і спустить у підвал. На дистанційці мої діти будуть самі вдома, оскільки і чоловік, і я працюємо. І от лунає повітряна тривога — наскільки швидко зможуть самоорганізуватись діти (10 і 14 років) і піти до укриття? У мене є певні сумніви. Окрім того, найближче укриття від нашого дому – підвал школи, у якій навчається донька.
Кожен відповідає, судячи з власного пережитого досвіду війни, особливостей дистанційного навчання, яке було з 24 лютого до 30 травня, та географічного розташування навчального закладу. Ось приклад діалогу двох моїх подруг.
— Мій чоловік сказав: нехай діти будуть тупі або ми витратимось на репетиторів, але в школу їх не пускай. Можуть бути «прильоти». Росіяни продовжать тероризувати та цілити навмисне у школи, — говорить Ірина, мама 12-річних двійнят із Житомира. – Обтяжує ситуацію той факт, що наша школа розташована неподалік від важливих військових об’єктів. Ціллю ракетного обстрілу може бути не школа, але фактор відхилення ніхто не відміняє. Тим паче, що противник нерідко використовує застарілі ракети, у яких відхилення може бути до 300-400 метрів.
— Поруч з нашою школою немає об’єктів ні військової, ні іншої критичної інфраструктури. Сирена лунає навіть не кожного дня. До сьогодні жодного «прильоту» не було. То чому не відкрити школу? – емоційно каже мама семикласниці з Полтавської області Людмила. – Якби хоч дистанційка була нормально організована. У минулому навчальному році у нас дистанційне навчання на 90% було самонавчанням. Я приходила з роботи і сідала з донькою за уроки: пояснювала класний матеріал, робили «домашку».
Чотири сценарії дистанційки
Як саме буде організовано дистанційне навчання в школах – теж питання без однозначної відповіді. Чутки циркулюють різні. Озвучимо лише найпопулярніші можливі сценарії.
Перший. В школах, де є укриття, а думки батьків розділилися навпіл щодо формату навчання, обіцяють, що буде організована і дистанційна форма викладання, і офлайн. Як вчителі на одну зарплату будуть виконувати подвійну роботу? Обговорюються такі варіанти:
- змішаний: до офлайн-уроку під’єднуються діти, які забажали вчитись дистанційно;
- почерговий: перша зміна – навчання офлайн (короткі уроки), друга – онлайн.
Другий. Адміністрація школи зобов’язується організувати повноцінне дистанційне навчання: згідно зі «стандартним» розкладом – 45-хвилинний урок, з поясненням нового матеріалу, опитуванням учнів, організацією самостійних та контрольних робіт. Відбувається строга фіксація відвідування. Три пропуска – пояснювальна записка класному керівнику від батьків, чому дитина пропустила навчання в ці дні. 10 пропусків – передумова для вивчення питання щодо відрахування учня зі школи.
Третій. «Зведене» дистанційне навчання. Воно можливе в школах, де є багато дітей-переселенців або брак вчителів. Тоді один вчитель проводить урок не для дітей одного класу, а всієї паралелі (на уроці присутні під 100 і більше дітей). У такому форматі вчитель об’єктивно зможе пояснити лише тему уроку, а не оцінювати засвоєний матеріал. Зріз знань буде проводитись в основному після онлайн-тестування, виконання контрольних робіт.
Четвертий. Поєднане навчання. Якщо дитина перебуває за кордоном і відвідує місцеву школу, вона може продовжити дистанційне навчання і в українській школі. Але у такому разі потрібно буде вибрати або індивідуальне навчання (за наявності медичної довідки), або сімейну форму навчання (учень отримує завдання та чотири рази на рік здає тести).
Важливе питання
Чи будуть пускати в шкільні укриття місцевих жителів?
На початку повномасштабної війні шкільні підвали служили укриттями для місцевих мешканців. Так, зокрема, сховище однієї зі шкіл Оболонського району стало на кілька довгих тижнів для нашого колеги та його сім’ї справжнім домом.
Чи будуть з 1 вересня доступні шкільні укриття (багато з яких ремонтувалося та облаштовувалися за кошти батьків школярів) для мешканців сусідніх будинків? Адже вони указані на карті бомбосховищ столиці. Офіційного розпорядження влади, що такими укриттями зможуть користуватись виключно школярі та вчителі, – нема. Але є чутки, що обговорюється така ймовірність: якщо у школі поновлюється офлайн-навчання, то укриття такого навчально закладу буде зачинено для сторонніх осіб. І зачинене не лише на час уроків, але й в вечірній та нічний час.
