Кремль розраховує, що дефіцит газу та зростання популістських настроїв зроблять Європу «зговірливішою» щодо путінських умов по Україні. Російський диктатор зацікавлений у тому, щоб країни «старої» Європи під натиском економічних проблем та падіння рейтингів правлячих партій звели підтримку Києву до мінімуму, паралельно схиляючи українське керівництво до «компромісів» з РФ. Москва тихою сапою продавлює запуск «Північного потоку-2», щоб політично розділити Євросоюз, зробивши окремі країни більш уразливими перед кремлівським впливом. Чому шанси росіян реалізувати такий сценарій поки що залишаються невисокими, читайте у матеріалі «Апострофа«.

Газовий зашморг у дії

З минулого тижня ціна природного газу на європейських ринках різко полізла вгору. У середу 24 серпня газові контракти в TTF (хаб у Нідерландах) з постачанням на вересень становили близько 3200 доларів за тисячу «кубів». Попередній рекорд був зафіксований у понеділок 22 серпня, коли, згідно з даними біржі ICE Futures, вартість вересневого ф’ючерсу перевищила психологічний бар’єр у три тисячі доларів за тисячу кубометрів.

Єдиною причиною такого різкого зростання є послідовне скорочення поставок з боку «Газпрому» під різними «технічними» приводами. Російський газовий монополіст попередив днями, що наприкінці серпня «Північний потік-1» буде зупинено на три дні у зв’язку з профілактичними роботами. При цьому «Газпром» спонукав ринок вересневих ф’ючерсів, заявивши, що взимку котирування можуть зрости до 4000 доларів за тисячу кубометрів.

Росіяни в моменті можуть блефувати щодо такої ціни «зимового» газу, але якщо ринок охоплять панічні настрої, які Москва активно провокує, то є ризик, що вартість палива перевалить і за цю психологічну позначку. Просто через те, що європейцям важче вишукувати альтернативи російському газу.

«Європейський ринок дуже чутливий до зниження поставок газу. Якщо ЄС в найближчій перспективі може в цілому мінімізувати залежність від російської нафти, то з газом це зробити важче. Основні споживачі в ЄС — промисловість (особливо підприємства з виробництва мінеральних добрив та різних видів пластику), а також населення, оскільки газ зручніший для побутових потреб, ніж інші види палива», — пояснив «Апострофу» експерт з енергетичних питань Віктор Логацький.

Російське керівництво ще до анонсу «Газпрому» почало послідовно скорочувати прокачування газу до Європи, що призвело до того, що постачальником №1 для ЄС стала Норвегія, яка має солідні запаси «блакитного палива». Норвежці фізично не можуть різко наростити подачу великих обсягів європейського ринку для зниження ціни, але навіть якби така можливість була, не факт, що нею скористалися б. Нинішнє зростання цін дозволяє отримувати надприбутки всім постачальникам газу.

Кремлівська гра на нервах

Вторгнення РФ в Україну, зростання цін на енергоносії посилює інфляцію та депресивні настрої в європейських економіках. За даними Eurostat, до кінця липня споживчі ціни в середньому ЄС виросли на 8,9%, що для європейців є рекордним показником. І все це має прямий вплив на рейтинги урядів у найбільших державах ЄС.

Економічні проблеми, зокрема, спровокували в Італії політичну кризу, розпуск парламенту та проведення дострокових виборів, запланованих на вересень. Прем’єр-міністр Маріо Драгі, який йде з посади, розуміючи звідки саме дме «вітер» політичних катаклізмів, заздалегідь попередив свого потенційного наступника, що незалежність від російського газу – фундаментальне завдання для національної безпеки.

«Це фундаментальне завдання національної безпеки, оскільки Росія без вагань використовує газ як геополітичну зброю проти України та її європейських союзників. На відміну від інших європейських країн, постачання російського газу до Італії стає все менш значним, і його можливе припинення матиме менші наслідки, ніж у минулому», — заявив італійський прем’єр.

Згідно з опитуваннями, найбільші шанси отримати прем’єрське крісло є у лідера правої партії «Брати Італії» Джорджії Мелоні. Вона, незважаючи на прозахідну риторику, може сформувати коаліційний уряд з іншими правими партіями, серед яких є і прихильники «лояльнішого» ставлення до Кремля.

Президент Франції Еммануель Макрон втратив більшість у Національних зборах. Рейтинги канцлера ФРН Олафа Шольца та його партії також різко пішли вниз.

Кремль спеціально ускладнює економічну ситуацію для продавлювання «компромісів» по Україні та запуску «Північного потоку-2». Якщо це станеться, то Москва здобуде політичну перемогу над ЄС, продемонструвавши, що європейцям «теплі батареї» виявилися важливішими за принципи.

Слабкість «вільних демократів»

На жаль, окремі європейські «панікери» самі підживлюють кремлівські надії. Особливо коли заклики запустити ПП-2 починають звучати від представників респектабельних європейських партій, а не тільки від відвертих прокремлівських персонажів як то Герхард Шредер.

Нещодавня заява віце-голови бундестагу ФРН Вольфганга Кубіккі (Wolfgang Kubicki), який запропонував відновити роботу ПП-2, спровокувала у Німеччині гучний скандал. Кубіккі, який представляє у парламенті Вільну демократичну партію (СвДП), чомусь вирішив, що запуск кремлівського «потоку» вирішить проблеми зростання цін на газ. Політик чомусь не уявляє собі сценарій, за якого «Газпром» у будь-який момент закриє обидва «потоки» для проведення «технічних робіт».

«Федеральний міністр економіки має зробити все, щоб у нас було більше енергії. Ми повинні якнайшвидше відкрити «Північний потік — 2″, щоб заповнити наші сховища газу на зиму… Якщо таким чином ми отримаємо більше газу, можливо, навіть весь гарантований контрактом обсяг, це допоможе людям не замерзнути взимку, і нашій промисловості не буде завдано серйозних збитків», — заявив Кубіккі.

Вольфганга Кубіккі не підтримали навіть у власній партії. Лідер СвДП, міністр фінансів ФРН Крістіан Лінднер назвав його пропозицію «неправильною та абсурдною», а в уряді ФРН про всяк випадок уточнили, що запуск ПП-2 не стоїть на порядку денному. Керівник комітету німецького парламенту з оборони Марі-Агнес Штрак-Циммерман нагадала Вольфгангу Кубіккі, що заморожування запуску російського «потоку» було прописано у його передвиборчій програмі.

«Така заява виглядає, м’яко кажучи, дивно, оскільки саме ВДП займає в бундестазі найбільш проукраїнську позицію. Причина таких заяв очевидна — рейтинги федерального уряду падають. Члени правлячої коаліції у ФРН (соціал-демократи, «зелені» і ВДП) не хочуть нести спільну відповідальність за енергетичну кризу, їм хочеться її розділити або зовсім нівелювати такими заявами. Чим ближче опалювальний сезон, тим складніше буде уряду і особисто Олафу Шольцу маневрувати, оскільки на нього нападають як праві, так і ліві з Альтернативи для Німеччини», — каже «Апострофу», керівник Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.

Фінансування російського тероризму

Наскільки такі заклики до запуску ПП-2 реально можуть призвести до відкриття кремлівського «потоку» — питання відкрите. Поки що все це виглядає як політична гра з боку окремих політиків, і не знаходить широкого відгуку.

«Заморозка «Північного потоку-2″ — загальноєвропейський консенсус. Поки що, незважаючи на політичні колотнечі в державах ЄС, немає підстав вважати, що зазначений консенсус може бути переглянутий. У всякому разі, така ймовірність зараз не перевищує 25%», — додав Віталій Кулик. .

Якщо газова статистика вірна, то «холодні батареї» цього сезону не страшні. Повідомляється, що Німеччина встигла заповнити свої підземні сховища на 80%, а загалом у ЄС резерви досягли 77%. Якщо зима виявиться помірно холодною, то різкого дефіциту європейці не відчують і черговий кремлівський «газовий міраж» буде розвіяний.

Водночас це не вирішує глобальнішу проблему того, як європейці, купуючи російські енергоносії, побічно фінансують агресію Путіна проти України та вбивство наших співгромадян. За оцінками незалежного фінського Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA), лише за перші 100 днів війни РФ продала нафти та газу 93 млрд євро. Частка ЄС залишила близько 61%: Німеччина (12,1 млрд. євро), Італія (7,8 млрд. євро), Нідерланди (7,8 млрд. євро), Польща (4,4 млрд. євро), Франція (4,3 млрд. євро).

«Імпорт у РФ значно впав. Позитивне сальдо торговельного балансу на місяць становить близько 20 млрд доларів на місяць або близько 700 млн на день, які дають Москві можливість покривати дефіцит бюджету, викликаний падінням економічної активності. На жаль, коштів, які Кремль отримує від продажу енергоресурсів достатньо, щоб тримати економіку на плаву і продовжувати агресію проти України. Тому санкції потрібно посилювати проти РФ та держав, які допомагають росіянам обходити вже введені обмеження», — резюмував у коментарі «Апострофу» керівник економічних програм Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін.

Комментарии