Для пунктів обміну готівкової валюти в Україні хочуть значно збільшити податок на прибуток. При цьому стягуватиметься він авансом, тобто до отримання обмінниками будь-якого прибутку. Спірність ініціативи полягає також у тому, що новий податок стосуватиметься лише небанківських фінансових установ. «Апостроф» розбирався, для чого обмінні пункти хочуть обкласти черговою даниною, і якими будуть наслідки такого кроку.

Фінанси дадуть авансом

Уряд і Верховна Рада продовжують шукати джерела додаткових надхожень до державного бюджету. Зокрема влада звернула свій погляд на валютообмінні операції. На розгляд парламенту подано законопроєкт, автором якого є голова комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Він передбачає встановлення для обмінних пунктів небанківських фінансових установ мінімального розміру податку на прибуток в розмірі трьох мінімальних місячних зарплат (наразі — 19 500 гривень).

Згідно з проєктом, фінансова установа буде зобов’язана щомісяця вносити авансом названу суму за кожен з належних їй обмінних пунктів. І якщо за результатами фінансового року виявиться, що податок на прибуток компанії перевищує вже сплачений аванс, вона повинна буде доплатити недостачу. Якщо ж звітність покаже, що реальний податок на прибуток нижчий, ніж вже сплачені суми, то все лишається, як є — підприємство нічого не доплачує, але й держава не повертає йому переплачених сум.

Відповідно, в разі схвалення цього закону, мінімальний податок на прибуток для кожного обмінного пункту, що належить небанківськівській установі, становитиме 36 мінімальних зарплат (зараз — 234 тисячі гривень). В той же час, на обмінні пункти, що належать банкам, цей порядок не пошириться.

Доцільність такого нововведення його автор пояснює значною популярністю валютообмінних операцій в небанківських установах. За його даними, у 2018 році загальний обсяг таких операцій склав 5,8 мільярда доларів. В 2019 році ця сума зросла до 19,9 мільярда доларів і виявилася майже вдвічі більшою, ніж загальний обсяг валютообмінних операцій, проведених через банківську систему.

Таке ж співвідношення зберігається і на сьогоднішній день. Причому, користуючись умовами війни, на думку Данила Гетманцева, небанківські установи активно займаються спекуляцією валютою, що робить їхній бізнес надприбутковим.

Проте ця прибутковість не призводить до збільшення надходжень до державного бюджету. За даними Національного банку України (НБУ), небанківські обмінні пункти за весь 2021 рік сплатили до держбюджету 7 мільйонів гривень податку на прибуток, тоді як загальний розмір проданої в них валюти становив понад 384 мільярди гривень. В середньому кожен обмінний пункт сплачував в 2021 році 145 гривень податку на прибуток на місяць. Не набагато більше платять вони і сьогодні. За результатами першого півріччя 2022 року середній розмір податку на прибуток складає 165 гривень на місяць.

На думку голови парламентського комітету, це замала сума. І саме це спонукало його розробити законопроєкт, який збільшить оподаткування валютообмінних операцій майже в 120 разів — зі 165 гривень до 19 500 гривень. Це, як вважає Гетманцев, дозволить залучити до бюджету значні додаткові кошти.

Прибрати конкурента

Новий законопроєкт цілком вписується в політику, яку останнім часом проводять уряд і парламент, гарячково вишукуючи нові об’єкти оподаткування для того, щоб підтримати значно схудлу дохідну частину бюджету.

«Податковий комітет (Верховної Ради) і Міністерство фінансів відштовхувалися від інформації Національного банку про те, що місячний обіг обмінного пункту складає близько 80 тисяч гривень, — розповідає «Апострофу» експерт CASE Україна Євген Дубогриз. — На цій підставі вони дійшли висновку, що це як раз підходящий гусак для общипування» (відсилання до цитати Данила Гетманцева про те, що правильне оподаткування — «це мистецтво общипувати гусака так, щоб він не кричав»).

Втім, на думку багатьох експертів, бюджетні міркування є не єдиною причиною такої ініціативи.

«Скоріше за все, в даному випадку взагалі не йдеться про справедливе оподаткування, — сказав у коментарі виданню керівник аналітичного напряму мережі «АНТС» Ілля Несходовський. — Належного економічного обгрунтування, яке б підтвердило, що даний законопроєкт призведе до суттєвого збільшення надходжень до бюджету, немає. Ймовірна мета цієї ініціативи в тому, щоб зробити небанківські обмінники неприбутковими і витіснити їх з валютного ринку».

Головний мотив, на думку експерта, полягає в тому, що автор законопроєкту вважає небанківські фінансові установи спекулянтами, з якими потрібно боротися. До того ж, таку ініціативу активно підтримує банківське лоббі, яке прагне позбутися конкурента.

«Останнім часом прибутковість банків знизилася, і вони зацікавлені у створенні тиску на конкурентів для того, щоб прибуткові операції з обміну валют перейшли до них, — говорить Ілля Несходовський. — З цією метою останнім часом ухвалюються рішення, спрямовані на те, щоб ускладнити життя небанківським обмінникам. Спочатку їм було заборонено вивішувати курси за межами власних приміщень. Потім було підвищено вимоги до рівня безпеки обмінних пунктів — охорони, відеоспостереження тощо. І ось тепер їм різко підвищують оподаткування».

При цьому, тиснучи на обмінні пункти, законодавці не дотримуються основних принципів ринкової економіки.

«Не існує практики оподаткування точки продажу наперед, ще до того, як суб’єкти підприємництва отримали якісь прибутки, — каже Євген Дубогриз. — До того ж, таке рішення, якщо воно буде ухвалене, порушить принципи рівної конкуренції, оскільки в даному випадку йдеться про вибіркове оподаткування тільки небанківських обмінних пунктів, тоді як для банківських установ нічого не зміниться. Це поганий прецедент для економічної політики держави, оскільки йдеться про створення нерівних умов ведення бізнесу для підприємств, які займаються одним видом діяльності».

До того ж, на думку експерта, податкові нововведення створять додаткову нестабільність на готівковому валютному ринку і вдарять по інтересах громадян України, які користуються послугами з обміну валют.

«Щоб компенсувати свої втрати від нового податку, небанківські обмінні пункти повинні будуть підвищити курс продажу валюти і збільшити різницю між курсами купівлі і продажу, — вважає Дубогриз. — А оскільки сьогодні тенденції на цьому ринку задають саме небанківські обмінники, то слідом за ними підтягнуться і банки, які не відмовляться від можливості отримання додаткових прибутків».

Втім, підвищення курсу навряд чи призведе до значного скорочення готівкових операцій, в тому числі через обмінники.

«Високий попит населення на іноземну валюту значною мірою пов’язаний з війною і він нікуди не подінеться, — пояснює Ілля Несходовський. — Якщо через підвищення податків частина небанківських обмінних пунктів закриється, клієнти будуть переходити до інших суб’єктів цього ринку. Частина звернеться в банківські обмінники, які пропонують вищий рівень надійності операцій. Проте значна кількість людей піде на «чорний» ринок, який пропонує більш вигідні курси, проте не платить податків взагалі. Тож невідомо, чи послужить чергова податкова ініціатива значному підвищенню надходжень до бюджету».

Комментарии