Ліз Трасс, яка раніше обіймала посаду міністра закордонних справ, у понеділок, 5 вересня, була обрана головою Консервативної партії та новим прем’єр-міністром Великобританії. Вона заручилася підтримкою однопартійців (понад 80 тисяч голосів), випередивши свого суперника Ріші Сунака на понад 20 тисяч голосів. Чому Трасс вважається продовжувачем політики Бориса Джонсона, а також з якими викликами може зіткнутися новий британський прем’єр, читайте у матеріалі «Апострофа«.
Ліз Трасс, виступаючи після оголошення результатів, подякувала своєму попереднику на посаді Борису Джонсону за те, що він протистояв агресивній політиці Володимира Путіна, довів Brexit до логічного фіналу, розгорнув кампанію вакцинації від COVID-19, а також «розгромив» лідера лейбористів Джеремі Корбина.
«Вами захоплюються від Києва до Карлайла», — сказала Ліс Трасс, звертаючись до Джонсона.
Основною темою її виступу стала економічна ситуація в країні та необхідність стимулювання бізнес-активності через зниження податків. Третя жінка-прем’єр в історії Великобританії після Маргарет Тетчер та Терези Мей, Трасс запевнила, що має амбітний план щодо цього. Така увага саме до фіскальних питань пояснюється тим, що Британія нині переживає одну з найглибших криз, пов’язаних зі зростанням вартості життя.
Активна соратниця Джонсона
Формально вона стане «повноцінним» прем’єр-міністром у вівторок, 6 вересня, після церемонії відвідування королеви Єлизавети, але вже зараз ясно, що підходи до зовнішньої політики кабінету Трасс мало відрізнятимуться від політики команди Бориса Джонсона, в якому Трасс працювала главою МЗС.
Борис Джонсон відомий тим, що став одним із лідерів цивілізованого світу, який невпинно підтримував Україну, починаючи з першої доби вторгнення. Він був одним із тих, хто вірив у здатність України до опору, тоді як у деяких європейських столицях змирилися з тим, що Кремль «за лічені доби» зможе окупувати більшу частину нашої країни.
Борис Джонсон, який активно підтримував Україну з початку повномасштабного вторгнення Росії, 7 липня оголосив, що подає у відставку з посади прем’єр-міністра Великобританії та лідера Консервативної партії. Після оголошення про власну відставку Джонсон запевнив, що Британія продовжить постачати Україні допомогу стільки, скільки потрібно.
Ліз Трасс повністю солідаризувалася з тодішнім прем’єром Джонсоном.
«Війна в Україні – це наша війна. Це війна кожного, оскільки перемога України – це стратегічна мета для нас усіх», — говорила Трас у квітні.
Вона також закликала країни НАТО посилити санкції проти РФ і якнайшвидше озброїти Україну, називаючи небезпечною грою спроби «утихомирити» Володимира Путіна.
«Обрання Ліз Трасс новим прем’єром Британії – позитивна новина для України. Її призначення главою урядів та лідером партії підтримував Борис Джонсон. Не думаю, що вона захоче залишитися в тіні свого попередника, тому варто очікувати продовження жорсткої лінії щодо Кремля. Навіть якщо Москва знову почне махати ядерним кийком, сумнівно, це суттєво вплине на Ліз Трасс. Під час передвиборчої кампанії вона говорила, що у разі обрання прем’єром за необхідності буде готова віддати наказ про застосування ядерної зброї», — каже політичний експерт глава Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала.
Боротьба з «умиротворцями» Путіна
Президент Володимир Зеленський незадовго до обрання Трасс прем’єром написав статтю для DailyMail, в якій висловив надію на те, що новий глава британського уряду наслідуватиме приклад Бориса Джонсона. Екс-главу уряду Сполученого Королівства Володимир Зеленський назвав один із головних друзів України в цивілізованому світі, хоча для самого Джонсона це був «нелегкий шлях» через складнощі всередині країни.
«Через кілька днів у Великій Британії буде новий прем’єр-міністр. Як президент України я буду радий налагодити тісні стосунки з, як нещодавно сказав Борис Джонсон, «будь-яким британським прем’єр-міністром — чоловіком чи жінкою». Я щиро сподіваюся, що спадщину Бориса в цій боротьбі з російським варварством буде збережено», — писав Володимир Зеленський.
Побажання Володимира Зеленського виповнилося. Ліз Трасс, яка стала главою уряду, не лише закликала діяти жорсткіше щодо кремлівських окупантів, а й вважала цілком реальним повернення Криму назад під контроль України.
Водночас, як наполягають вітчизняні спостерігачі, політична солідарність Києва та Лондона – це лише частина загальноєвропейської геополітичної картини.
«Ліз Трасс доведеться грати в довгу. Вирішити внутрішні проблеми Британії (у тому числі економічні – інфляція, зростання цін на енергоносії) можна за умови, якщо Ліз Трасс візьме на себе місію переконати європейців, що політичну та економічну турбулентність у Європі можна подолати лише за допомогою жорсткої позиції щодо Москви, а не «компромісами» з нею. Зараз перед Трасс стоїть приблизно таке ж завдання, як перед Уїнстоном Черчіллем на початку 40-х років минулого століття», — каже «Апострофу» політичний аналітик Олександр Кочетков.
Дзвінки для Трасс
Трасс у його промові з нагоди обрання прем’єром не просто так акцентувала увагу на темі податків та єдності Консервативної партії перед загальними виборами, які мають відбутися у 2025 році. Торі на тлі економічних проблем, що поглиблюються, втрачають популярність, програючи в опитуваннях громадської думки лейбористам, а саму партію стрясають внутрішні скандали.
Кризові тенденції у британській економіці ускладнюються політичними проблемами. Прихильники незалежності Шотландії, програвши перший референдум про вихід із королівства, планують провести другу спробу вже 2023 року. Кожен із останніх трьох британських прем’єрів був змушений зважати на «шотландський фактор». І якщо цього разу референдум не вдасться заблокувати через суд, то перед Ліз Трасс виникне дилема, як цьому протидіяти, не втрачаючи підтримки всередині Сполученого Королівства і не налаштовуючи шотландські еліти ще сильніше проти Лондона.
Є ризик, що політичні та економічні процеси, що відбуваються у Сполученому Королівстві, можуть розпорошувати увагу уряду Трасс.
«Уряд Британії займатиметься проблемами власної країни. Україна – один із, умовно кажучи, десятка пріоритетів кабінету Трасс. Але важливо мати на увазі, що у Британії сформувався міжпартійний консенсус еліт щодо протидії рашизму. Можуть відрізнятися підходи, але суть залишиться незмінною – кремлівська агресивність є викликом для Сполученого Королівства. Реакцію Трасс на кремлівські «ескапади» може виявитися ще жорсткішою, ніж у Бориса Джонсона», — резюмував у розмові з «Апострофом» голова Центру дослідження проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.
