Чиновники попереджають українців, що зима буде чи не найскладнішою за всі роки незалежності країни. Причина очевидна – війна. Російські окупанти не лише знищують енергетичну інфраструктуру України, а й ведуть газову війну в Європі, шантажуючи Захід обмеженими постачаннями блакитного палива. Що в такому разі робити пересічним українцям? Як у містах та селах підготуватися до ймовірних відключень газу, холодних батарей та відсутності електроенергії? У цих питаннях розбирався «Апостроф«.
Тривожні заяви
Про майбутню важку зиму ще на початку літа українців попереджав президент Володимир Зеленський.
«В умовах, які у нас є зараз через агресію росії, це буде справді найскладніша зима за всі роки незалежності», — зазначив Зеленський.
За словами чиновників, є дві головні проблеми:
Бойові дії. «Головний ризик — це терористичні акти росії проти критичної інфраструктури. Цей опалювальний сезон без перебільшення стане найскладнішим в історії незалежної України», — зазначив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Дефіцит газу. «Без фінансової підтримки нам не вистачатиме газу, а це означатиме, що у нас будуть дуже високі ризики виходу з ладу енергосистеми», — пояснив голова «Нафтогазу» Юрій Вітренко. За його оцінками, для імпорту газу нам потрібно 10 мільярдів доларів, але під час війни важко бути впевненими, що Захід їх дасть Україні.
Зі свого боку, уряд уже розпочав битву за тепло. Створено штаб з підготовки до опалювального сезону, і на випадок перебоїв з теплом, влада готує аварійні комплекти, які включають мобільні теплопункти та котельні, дизель-генератори.
Але що просто зараз можуть зробити прості українці, щоб підготуватися до зими?
Евакуація
Перша та головна порада всіх експертів — евакуюватися із зон активних бойових дій. Адже найімовірніше саме там буде найскладніша ситуація комунікаціями.
«Якщо українці проживають у зоні, де зараз йдуть бойові дії, насамперед на Донеччині, то цілком імовірно, що там тепла не буде, як мінімум, центрального опалення. Там може і не бути газу. Тому найголовніша порада у такому разі — евакуюватися», — каже «Апострофу» екс-міністр з питань ЖКГ Олексій Кучеренко.
«Тому, хто живе в зоні бойових дій або на окупованих територіях, найкраще залишити ці території принаймні на якийсь час», — додає координатор житлово-комунальних та енергетичних програм громадянської мережі «Опора» Тетяна Бойко, коментуючи ситуацію «Апострофу».
Але очевидно, що можливості евакуації є далеко не у всіх. Та й знаючи тактику окупанта, «гарячою» точкою на карті України, де може різко зникнути тепло, може стати будь-яке місто країни. Що ж тоді робити?
Чіткий план
За словами експертів, уже зараз потрібно продумати план.
«Дуже важливо, щоб кожен мав свій план. А як зрозуміти, який він має бути? Вимкніть на день у себе електроенергію і подивіться, як працює ваше домогосподарство. Якщо у вас індивідуальне опалення — котел, то у вас не буде гарячої води, і опалення. І треба продумати, що з цим робити. Якщо у вас приватний будинок і свердловина, то без електроенергії не буде води. Таким чином, проведіть тест і проаналізуйте: якщо немає газу, що я роблю, якщо немає електроенергії, що я роблю, якщо немає і газу, і електроенергії, що я роблю. Потрібно мати план, куди переїхати в разі відсутності тепла та електроенергії довше трьох діб: до друзів, рідних», — пояснює «Апострофу» виконавчий директор Асоціації енергоефективності міст України Святослав Павлюк.
При цьому у розробці плану слід виходити з того, що українці більшою мірою ризикують залишитися без електроенергії, ніж без газу.
«Ризик збою постачання електроенергії в майбутньому опалювальному сезоні навіть вищий, ніж газу. Мене не здивує, якщо окупанти битимуть по великих ТЕЦ, великих електричних підстанціях», — додає Павлюк.
«Багато чого залежить від ситуації на ЗАЕС. Якщо вона не буде на енергобалансі України, то можливі перебої з електроенергією. Я не робив би з цього катастрофи, але планові відключення електроенергії за різними категоріями споживачів у населених пунктах можливі», — зазначає Олексій Кучеренко.
Зимові інвестиції
Після того, як план розроблений, доведеться трохи витратити. Перше, що інстинктивно хочеться купити, коли чуєш про холодну зиму – це додатковий обігрівач. Але тут можливі ризики.
«У лютому-березні може бути дефіцит тиску газу. Відповідно тепловики працюватимуть на мінімальному режимі і можлива знижена температура теплоносія. У такому разі буде падіння температур у квартирах і люди захочуть догрітися. Вони включать свої електрообігрівачі. Але в такому разі може статися інша біда: вийдуть з ладу внутрішньобудинкові електричні мережі або трансформаторні підстанції. І така ситуація може бути як у Києві, так і в будь-якому іншому місті», — зазначає Кучеренко.
«Я все ж рекомендую купити якийсь електрообігрівач, але бути з ним обережним: якщо ви його вмикаєте, щоб більше ніяких приладів крім нього на якийсь час не було підключено до мережі. Ну і на ніч не залишати такі обігрівачі. Наші електричні мережі, особливо у старих багатоквартирних будинках, взагалі не розраховані на те, що люди масового включатимуть електрообігрівачі, тому зростає ризик пожежі», — додає Тетяна Бойко.
Тому, щоб звести ризики до мінімуму і електрообігрівачі не обвалювали будинкові мережі, експерти радять перевірити проводку.
«Якщо ви живете в багатоквартирному будинку, то можете об’єднатися зі своїми сусідами та перевірити електропроводку — і за необхідності замінити. Тому важливо запросити електрика, навіть із ЖЕКу, щоб він перевірив якість проводки. Так, це може коштувати грошей, але в це варто інвестувати», — запевняє Бойко.
А що, коли електроенергії якийсь час не буде?
«Потрібно мати щось, на чому ви готуватимете їжу, потрібно мати запас води. Адже відключення електроенергії може спричинити і відключення водопостачання. Якщо в будинку з індивідуальним газовим опаленням пропадає електроенергія, то ви сидите без електроенергії, ймовірно без води і тепла. Тому у таких будинках найважливіше забезпечити наявність електроенергії. А для цього в таких будинках краще мати про запас генератори, щоб у критичний момент їх запустити та включити хоча б опалення», — пояснює Павлюк.
«В індивідуальному будинку найкраще подбати про кілька варіантів тепла: не лише газ та електрика, а ще й дров’яна піч чи котел на трісках чи дизельний генератор», — каже Тетяна Бойко.
Крім того, за словами експертів, не зайвим буде й відрегулювати внутрішньобудинкові системи теплопостачання. Так, розпочинати якусь тепломодернізацію будинків вже пізно.
«Тепломодернізацію за місяць не зробити. На це потрібен проект, гроші, підрядники… Це мала б бути потужна державна програма. А у приватних будинках хто хотів, уже давно зробив тепломодернізацію», — каже Кучеренко.
Але зайнятися мережами ще пізно.
«У нас завжди була проблема з розбалансованою системою: на перших поверхах дуже холодно, на останніх спека. І одні жителі відчиняли кватирки, а інші мерзли. І ті, хто мерз, мерзнутимуть ще більше. Тому мешканцям будинку варто звернутися до спеціалізованої організації, яка розуміється на питаннях теплопостачання. Наприклад, у Києві є центр енергозбереження, і фахівці не надто складними методами зможуть відрегулювати теплопостачання по стояку, щоб не було різких перепадів температур на поверхах. Також слід подбати про те, щоб усі щілини у дверях та вікнах були закриті», – додає Тетяна Бойко.
Треба у кожній квартирі
Також можна скласти список must have речей, які бажано мати у кожній квартирі чи будинку. Що це може бути?
— запас продуктів та води (технічної та питної);
— термос, електрочайник;
— ліхтарики (краще кілька), свічки, сірники, сухий спирт, павербанки;
— електрична чи портативна газова плита на 1-2 конфорки;
— кнопковий мобільний телефон, адже саме такі апарати здатні зберігати заряд акумулятора близько тижня, а це дуже важливо, щоб залишатися на зв’язку.
Ну і, звичайно ж, будуть потрібні теплі речі.
«Потрібно купити теплий домашній одяг і бути готовими до того, що потрібно буде одягати додатково одну-дві кофти. Також варто купити спальники, якщо їх немає, тепла ковдра, можливо навіть електроковдра, термобілизна. Потрібно бути готовим, що в квартирі може бути 12 -14 градусів тепла», — резюмувала Бойко.
