У неділю, 11 вересня, через російські обстріли енергетичної інфраструктури низка областей відчула перебої з електропостачанням: в Харківській, Полтавській, Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій та Сумській областях зникло світло, проте вже за кілька годин ремонтники змогли повернути електрику у більшість осель та міст. Про те, чим Україна може відповісти на російські удари по інфраструктурі та чи буде Росія все ж таки названа державою-терористом, читайте в матеріалі «Апострофа«.
Уранці, 12 вересня, президент Володимир Зеленський прокоментував обстріли об’єктів критичної інфраструктури російськими військовими: «Жодних військових об’єктів, лише мета залишити людей без світла й тепла». У свою чергу, радник глави Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що відповіддю світової спільноти на удари по критичній інфраструктурі України має стати постачання Києву систем протиповітряної та протиракетної оборони, адже атака на Харківську ТЕЦ — не остання спроба вдарити по критичній інфраструктурі й позбавити людей тепла та світла.
Чи готові ми до нових ударів?
На думку директора Інституту світової політики Євгена Магди, те що Росія завдала удару по об’єктах критичної інфраструктури свідчить, що вона не змогла перенести спокійно те, що відбувається на Харківщині – втрату позицій, техніки, фактично деміфологізацію російської армії. Але завдяки цьому ми маємо час, щоб знайти слабкі місця, можливості для відновлення наших енергетичних потужностей та можливостей, зробити певні заходи енергетичної безпеки до початку холодів.
«Гадаю, Росія не здатна знищити усі об’єкти енергетичної інфраструктури в Україні. Впевненість в цьому мені дає те, що використання високоточних ракет — достатньо дороге задоволення, а українська ППО справляється з багатьма викликами. Думаю, зараз можна просити наших партнерів прискорити постачання різноманітних засобів ППО хоча б для того, щоб прикривати ключові об’єкти критичної інфраструктури, це має бути на порядку денному», — каже експерт «Апострофу».
З ним погоджується політичний експерт Віталій Кулик, який каже, що удари по ТЕЦ та ТЕС були прогнозовані, але зараз є питання, наскільки ефективно уряд використовує диверсифікацію енергоживлення від малої генерації, перетоків з єдиної енергосистеми Європи. Експерт вважає, що це питання і до енергомонополістів: наскільки швидко вони готові відновити енергопостачання після ударів по ЛЕП, не лише по ТЕЦ?
«Давно наголошую, шо на складах у нас не вистачає вугілля, а управління існуючими шахтами неефективне — до 24 лютого їх було 34. Навіть передвоєнний баланс був незадовільним, зараз ця інформація засекречена. Зараз ми вимушені купувати вугілля за валюту. Як пройдемо зиму — питання, адже ми втратили біля 10 шахт на сході – від Краснолиманської до тих, які практично були на лінії розмежування. Не вирішується питання альтернативи для міст, чиї ТЕС працюють саме на вугіллі», — відзначає Кулик.
За його словами, нічого невідомо і про підготовку похідних кухонь для міст, які можуть бути знеструмлені: чи достатньо їх закуплено, чи є шатри з буржуйками, чи готують посилено пункти обігріву у містах аби люди не замерзли у разі ударів по інфраструктурі? Досі не скасовано ще рішення Кабміну часів Азарова про заборону відключення від центральної тепломережі – це б значно спростило виживання людей, які б переключались на автономне опалення: це все елементи стратегії по проходженню опалювального сезону в умовах війни. Натомість є лише відписки і папірці зі слайдами, а Мінрегіон та мери міст перекидаються відповідальністю.
«Росія витратила мільйони, щоб на кілька годин знеструмити частину наших міст. Наступного разу удар може бути під час морозів, і грошей на це вони не шкодують. Зараз енергопостачання швидко відновили, але ж може бути повне руйнування Харківської, Криворізької чи Кременчуцької ТЕЦ – що тоді робити, наскільки ми здатні забезпечити перетоки електрики? Має бути різнорівнева стратегія асиметричних відповідей — якщо забезпечимо її виконання, то пройдемо сезон попри те, що будуть віялові відключення цілих міст. Якщо буде чітка взаємодія міської влади з військовими адміністраціями, комендатурами та урядом – ми зможемо зменшити наслідки від ударів Росії. Тоді менше людей замерзне в разі знеструмлення, до якого обов’язково треба бути готовими», — стверджує Кулик.
Водночас, в Україні нині посилено обговорюють удар у відповідь по Бєлгороду, Курську і та іншим містам Росії. Проте, експерти вважають, що це не відповідає завданням по звільненню територій та нанесенню збройної поразки Росії, які ми ставимо перед собою.
«Щодо можливості відповіді ЗСУ на обстріли по території Росії – вона залежатиме від того, чи знайдуть на деокупованих територіях могили мирних мешканців та чи будуть нові свідчення воєнних злочинів. Якщо так, можна чітко говорити, що ми отримаємо нову зброю і сильнішу підтримку», — вважає Євген Магда.
У свою чергу, Віталій Кулик вважає, що кращою відповіддю на російські атаки буде звільнення Севєродонецька та Лисичанська і просування наших військ у напрямку Донецька та Луганська.
То терорист чи не терорист?
У цьому контексті також посилено обговорюється і надання Росії статусу держави-терориста, попри те, що Джо Байден нещодавно прямо заявив, що не планує робити цього найближчим часом, вочевидь, маючи для цього свої резони.
Євген Магда не очікує на швидкі рішення Білого дому стосовно статусу держави-терориста для Росії, бо Байден сильно залежить від результатів проміжних виборів в Конгрес. Натомість британці, французи і німці можуть це організувати, оскільки такої перепони в них немає, але в них є економічні інтереси, які заважають піти на таке рішення.
«Думаю, зараз пріоритетніше зосередитись на тому, щоб перші постачання по ленд-лізу, закон щодо якого стане чинним 1 жовтня, стосувалися саме протиракетної та протиповітряної оборони», — каже експерт.
На думку Віталія Кулика, удари по критичній інфраструктурі України, безумовно, впливають на американський істеблішмент, а в Конгресі достатньо багато політиків говорять про надто м’яку позицію адміністрації Байдена в цьому питанні. Спікерка Ненсі Пелосі навіть припускала, що Конгрес може подолати вето президента по визнанню Росії державою-терористом, якщо такий акт ухвалять законодавці.
«Звісно, Білий дім пручатиметься наданню статусу держави-терориста Росії, адже згаданий статус означає не просто санкції, це певною мірою означає ембарго. Тобто не може бути статус держави-терориста з певними вилученнями, як є зараз — мова йтиме про припинення торгівлі по багатьом позиціям — від нафти до зерна тощо. Це означатиме і нові «червоні лінії» в переговорах з Росією», — каже експерт.
Байден в умовах передвиборчої кампанії не може дозволити говорити про такі радикальні дії, адже «український кейс» перебуває у фокусі критики його опонентів, які максимально використовуватимуть його з наближенням виборів.
«Американські дипломати відверто кажуть в кулуарах про те, що згаданий статус – це «зброя останнього удару». Її використають лише в екстраординарних обставинах, окремих випадках на зразок використання хімзброї чи ядерного удару Росією. Поки що статус держави-терориста для Росії — це карта, якою грають американці, а не те, чого можна очікувати від них завтра», — підсумовує Кулик.
