Щойно встигли українські захисники відрапортувати про звільнення чергового населеного пункту та зробити переможне фото на тлі стели деокупованого міста, як наступного дня на їхнє місце робити селфі налетіли політики та чиновники. Ось що вони там забули, цікавиться КП в Україні?
Відкладений ефект «електорального туризму»
У перемоги багато батьків, а поразка – завжди сирота. Так і тут – політики хочуть поділити славу військових. Вони бачать, як українці радіють контрнаступу ЗСУ та звільненню міст та сіл. В якісь століття лідерами думок стали справжні герої, а не народжені політтехнологіями персонажі.
— Під цей гамір політики і собі хочуть відхопити шматок слави, вкотре «засвітитися» і нагадати про себе у світлі загальної ейфорії, — пояснює політолог Олексій Якубін і називає такі візити політиків «електоральним туризмом».
Або ще жорсткіше — «політичним туризмом, що погано пахне», підхоплює думку його колега Андрій Золотарьов. І, на жаль, за його словами, ми зараз спостерігаємо другу його масову хвилю.
— Згадайте березень-квітень цього року. Тоді ми бачили безліч камуфльованих персонажів із парламентського корпусу узвільнених регіонах Київської, Чернігівської областей. Нині така сама історія спостерігається у Харківській області. Політики хочуть долучитися до перемоги, яка була досягнута чужими руками, — каже Андрій Золотарьов.
Щоправда, як зазначає експерт, такі політтехнологічні спроби нагадати про себе, побути в променях слави (нехай і не своєї) не принесуть електоральних бонусів.
— Подібні фото дратують людей. І швидше працюють на антирейтинг, ніж додають політичні бали, — вважає політтехнолог.
Дещо по-іншому на цей феномен дивиться Олексій Якубін. Політичний експерт висловлює думку, що фото політиків на тлі стел із назвами звільнених міст рано чи пізно спрацює позитивно.
— З першої такої фотографії багато хто посміється, другу – розкритикують, третю-четверту-п’яту – просто прогорнуть. Але на підсвідомому рівні багатьом запам’ятається, що той чи інший політик начебто має якесь відношення до військових подій. І у вирішальний момент цей відкладений акумулятивний ефект зіграє політику на руку, – міркує Олексій Якубін.
Олена Шуляк вирушила до Ізюма провідати місцевий осередок партії
Утримують фокус уваги іноземних лідерів
Є й зворотний бік умовного електорального туризму. Багато таких «мандрівників» мають зв’язки за кордоном – друзі, колеги, бізнес-партнери, до них прикутий інтерес журналістів. І оперативні поїздки до деокупованих населених пунктів можна використовувати як механізм утримання уваги іноземних політиків та ЗМІ до України.
— Фото, відео, стриму політиків зі звільнених міст можна розцінювати і як спробу додатково привернути увагу світової громадськості до російсько-української війни. З місця подій «гарячими слідами» політики можуть розповідати і показувати на весь світ про те, що сталося, які наслідки «російського світу» на звільнених територіях тощо – аналізує Олексій Якубін.
Також він припускає, що для деяких політиків, зокрема народних депутатів, такі поїздки важливі, щоб особисто побачити та поспілкуватися з місцевим населенням, зрозуміти їхні проблеми та спробувати вирішити або шляхом ухвалення закону або знайти необхідні кошти.
За словами народного депутата Андрія Геруса (на головному фото справа разом із Сергієм Лещенком), метою його нещодавнього візиту до Харківської області було не лише побачити результати контрнаступу ЗСУ, а й необхідність передати українським захисникам два пікапа від посольства Канади в Україні та гуманітарну допомогу у вигляді продуктів харчування для мешканців деокупованих територій
У Мар’яни Безуглої хоча б посаду заступника голови комітету з оборони пояснює, чого її понесло на фронт. Фото: facebook.com/m.bezuhla
Питання ребром
Чи можна заборонити депутатам та чиновникам піаритися на війні?
На законодавчому рівні таку заборону запровадити неможливо.
— Ну як можна заборонити народному депутату «спілкуватися з виборцями» і як довести, що його поїздка до тієї ж Балаклії чи родзинок такою не є? – запитує Андрій Золотарьов. А от на рівні фракції чи окремої держустанови, на думку експерта, можна озвучити такі «рекомендації» та стежити за їх дотриманням.
