Український контрнаступ на сході країни став ледь не темою №1 у більшості країн світу. США відзначають значний прогрес, але водночас зазначають, що у ЗСУ попереду ще довгий шлях.

Вперше з моменту повномасштабного вторгнення змінили інформаційну платівку і російські пропагандисти. Москва відкрито визнала поразку Росії в Харківській області. Ба, більше. За словами віце-прем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної, після успішних контрнаступів українських захисників Росія запропонувала Україні продовжити перемовини. Але наша країна відмовилася.

«КП в Україні» дізналась, хто зі світових лідерів намагається пришвидшити поновлення дипломатичних перемовин між Росією та Україною та які вимоги, окрім безапеляційної військової перемоги, висловлює українська влада, експерти та західні партнери.

Потрібен посередник чи війська самі впораються

На сьогоднішній день лише декілька світових лідерів активно намагаються стати посередниками в потенційних переговорах. Декілька «миротворчих» заходів зробив французький президент Емманюель Макрон. Він періодично телефонує Путіну і закликає до переговорів. А потім ретранслює побажання російської сторони, які абсолютно неприпустимі для України. Востаннє Макрон телефонував Путіну 12 вересня, просив демілітаризувати територію навколо ЗАЕС. Безрезультатно.

– Путіну ви завжди можете телефонувати, це не принесе результатів. Це не має сенсу, бо він – брехун, і я гадаю, що Емманюель Макрон це знає. Я пам’ятаю надзвичайні зусилля, які він здійснив перед війною, щоб запобігти конфлікту. Не спрацювало. Нічого не вказує, що Путін відтоді змінив свою думку чи готовий до переговорів, – заявив очільник українського МЗС в інтерв’ю французькому виданню Le Journal du dimanche.

Півтори години 13 вересня по телефону з Путіним спілкувався німецький канцлер Олаф Шольц. Він заявив господарю Кремля, що будь-які подальші кроки Росії, спрямовані на анексію українських територій, не залишаться без відповіді і їх не буде визнано за жодних обставин, закликав поводитись з українськими полоненими згідно з положеннями міжнародного гуманітарного права та дати гарантії безпеки щодо ЗАЕС. Але ці заклики пройшли повз вуха російського президента.

Ще у травні свій план миру пропонував італійський уряд. Він, зокрема, пропонує відмову України від планів вступити в НАТО. Цей план не зацікавив жодну зі сторін.

Вже завтра-післязавтра (15-16 вересня) з Путіним планує зустрічатись на полях саміту Шанхайської організації співпраці в узбецькому Самарканді президент Туреччини Реджеп Ердоган. Турецький лідер має намір запропонувати російському колезі зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським у Туреччині. Зазначимо, що у липні, зокрема, завдяки наполегливості Ердогана вдалось підписати угоду щодо експорту українського зерна. Але Росія вже хоче зупинити цю угоду, і… Туреччина вустами Ердогана заявила, що поділяє претензії Путіна щодо експорту зерна з України.

– Наразі ситуація така, що Росія залучає низку посередників, щоб розпочати перемовини з Україною. Але! Кремль хоче закритих, непублічних перемовин, метою яких є припинення бойових дій, – аналізує політолог Володимир Фесенко. – У подальшому, якщо події будуть розгортатись якнайкраще для нас і ЗСУ зможуть звільнити якщо не всю територію України, то майже всю – тоді можливе підписання угоди про припинення війни. І тут є нюанс. На мою думку, такий документ будуть підписували не лідери країн, а вище військове керівництво сторін військового конфлікту. А потім вже включиться дипломатія, яка поступово напрацює і зафіксує механізми репарацій.

За словами Володимира Фесенко, за чинної влади Росія не підпише угоду про капітуляцію. Це виключено! Не зважаться на підписання такого документу і наступники Путіна (якщо зміна влади відбудеться).

– Людина, яка підпише угоду про капітуляцію, відразу знеславиться в Росії. Тому я мало вірю в те, що такий сценарій можливий, – зазначає політолог.

Репарації виплатить Росія чи Україні знову допоможе Захід

Україна готова сідати за стіл перемовин лише у випадку безапеляційної перемоги – повернення всіх окупованих та анексованих Росією наших територій, у тому числі і Криму. Також офіційний Київ наполягатиме на виплаті Росією репарацій. Відповідні юридичні механізми вже майже напрацьовані.

– Країни Заходу домовились про передачу Україні заморожених золотовалютних резервів Росії. Наразі розробляється спеціальний юридичний механізм, який дозволить таку конфіскацію. Швидше за все це буде великий міжнародний юридичний договір, до якого зможуть приєднуватись країни. В межах цього договору з російських активів зніматимуть імунітет і передаватимуть на відновлення України. За прогнозом міністра юстиції Дениса Малюськи, такий договір може бути ратифікований вже цієї зими, – розповідає народний депутат Галина Янченко.

У політтехнологічних рядах висловлюють думку, що з виплатою репарацій може на практиці бути не зовсім так ідеалістично, як ми це собі уявляємо. Тобто завдані збитки не у повному обсязі буде покривати саме Росія.

– Можуть бути різні варіанти закінчення війни. Наш інститут змоделював таких сім. Росію змусять виплачувати репарації, і вона це зробить, якщо буде капітуляція. Але можливий варіант припинення війни і відновлення країни здебільшого за кошти союзників, – розмірковує політолог Руслан Бортник.

Колективна безпека стане багатополярною

Російсько-українська війна вже підштовхнула світову спільноту задуматись щодо зміни правил колективної безпеки. США анонсували реформу Радбезу ООН – переглянути механізм використання права вето та збільшити кількість країн-членів, які будуть мати такі привілеї.

– Незалежно від того, програє Росія чи ні, старого довоєнного світу не буде. Існуюча система колективної безпеки є двополярною і застарілою. Вся модель ООН була заснована на пошуку балансу між комуністичним світом і капіталістичним, між Радянським Союзом та союзниками і США та союзниками. Так трапилось, що Росія унаслідувала роль Радянського Союзу, хоча її можливості неспівставні з Союзом. А зараз ООН трансформується в ту чи іншу модель багатополярності, і цей процес незворотній, – аналізує Руслан Бортник.

Зміни можливі в сфері оборонних блоків. Так, очільник МЗС Литви Лінас Лінк’явічус прогнозує, що Україна може в осяжному майбутньому розширити перелік країн НАТО.

– Україна після перемоги у війні приєднається до НАТО, якщо все ще хоче цього, – написав в своєму «Твітер» Лінас Лінк’явічус.

– І якщо це буде потрібно, – додають українські експерти.

– Я прогнозую, що після війни буде відбуватись фрагментація і подрібнення в секторі безпеки Західного світу. Створюватимуться військові блоки під окремі функції, – вважає Бортник. – Наприклад, ЄС матиме свої оборонні сили, зокрема, для вирішення проблем на Балканах. НАТО, яке з затяжної глибокої коми реанімувала Росія, розпочавши війну проти України, буде займатись переважно європейським театром безпеки. США, скоріш за все, розвиватимуть союз з Південною Кореєю, Японією. Не виключаю, що можливий окремий союз США – Україна. І якщо говорити про США, то ця країна намагатиметься ключові точки на карті світу зв’язувати з собою прямими оборонними союзами.

Комментарии