З 1 жовтня Україна офіційно приєднається до Конвенції про спільний транзит (NCTS) та спрощення формальностей з Євросоюзом, тобто так званого “митного безвізу”. Що це означає для України, як він працюватиме, чи є шанс знизити корупцію на митниці та кількість контрабанди, яка надходить до країни, розповідає Delo.ua.
Об’єднаний комітет Конвенцій про спільний транзит (NCTS) та спрощення формальностей ухвалив офіційне рішення запросити Україну приєднатися до них з 1 жовтня 2022 року.
За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, «митний безвіз» є одним із напрямків, який допоможе побудувати зручну та прозору митницю.
«Митний безвіз» — це швидше переміщення товарів між країнами європейського регіону: менше бюрократії на митниці, менше можливостей для зловживань, обмін даними із сусідніми митницями фактично в режимі реального часу. «Митний безвіз» — це один із ключових напрямів побудови в Україні зручної та прозорої митниці», — сказав він.
Таким чином Україна стала 36-ою державою-учасницею-конвенцією. Конвенція об’єднує країни європейського регіону (ЄС, ЄАВТ, Туреччина, Македонія та Сербія), які запровадили єдині для всіх договірних сторін правила декларування та контролю за транзитними переміщеннями товарів із використанням NCTS. Це значно спрощує весь процес митного оформлення товару і логістику.
У рамках митної реформи, передбаченої в угоді про вступ нашої країни до ЄС, Україна має зобов’язання здійснити приєднання до Конвенції щодо процедури спільного транзиту. Щоб приєднатися до Конвенції, Україна має використовувати NCTS.
NCTS – це система, яка дозволяє налагодити обмін інформацією про етапи митного оформлення товарів з використанням електронних повідомлень у режимі реального часу. Також завдяки цій системі проводиться аналіз ризиків.
Тобто ця система об’єднує дані всіх країн ЄС для контролю вивезення та ввезення товару в ту чи іншу країну. Вважається, що використання NCTS дозволить знизити ризики маніпуляцій із документами (їх підміна під час маршруту тощо), а також спростить процес митного очищення. Адже з моменту приєднання, використовуючи декларацію Т1, компанії зможуть переміщати вантажі з ЄС до України (і навпаки) без додаткових переоформлень у внутрішній транзит. У свою чергу, гарантування сплати митних платежів забезпечуватиме відправник.
Що передбачає «митний безвіз»
Ключовим є те, що Україна увійде до митного простору ЄС. А бізнес, у свою чергу, зможе використати єдину митну декларацію та адміністративний документ при переміщенні вантажу з будь-якої точки Європи до України та назад, перетинаючи кілька кордонів усередині європейської зони, а також держав-членів ЄАВТ – Європейської асоціації вільної торгівлі.
Переваги:
- Введення однієї транзитної декларації та однієї гарантії для переміщення товарів між 36 країнами (з країнами ЄС, а також з Великобританією, Туреччиною, Сербією, Північною Македонією, Ісландією, Норвегією, Ліхтенштейном та Швейцарією).
- Надання авторизованим підприємствам права відправляти та отримувати товари на своєму підприємстві без заїзду на митні термінали.
- Дія українських фінансових гарантій у 35 країнах світу.
Хто може використовувати режим спільного транзиту
Декларувати товари за режиму спільного транзиту може бізнес, який перебуває на обліку у митних органах.
Режим спільного транзиту на етапі Національного використання NCTS може бути застосований до таких товарів:
- Товари, які ввозяться на митницю України та поставлені на митний контроль, щоб надалі використовувати ці товари на території України.
- Товари, що переміщуються прохідним чи внутрішнім транзитом через митницю України.
Бізнес може вибрати одну із двох систем для переміщення товарів:
- NCTS – декларація Т1 (транзитна декларація). В даному випадку декларація оформляється у вигляді електронного листа, який вирушає на митницю, до зони діяльності якої починається транзитне переміщення товарів.
- Національну систему контролю транзиту – декларація ЇЇ (попередня митна декларація).
За словами адвоката Ігоря Тетері, цей процес відбуватиметься без зайвої бюрократії: для переміщення товару з однієї країни в іншу в Європейському регіоні буде потрібна лише одна транзитна декларація типу Т1, яка може бути оформлена всередині країни та одна фінансова гарантія, яка може бути отримана від українських банків чи інших фінансових установ, яким надано статус фінансового гаранта, чи навіть звільнення від такої.
Компанії за певних умов зможуть відправляти вантажі зі своїх складів, а перевірка товарів відбуватиметься всередині країни, без пред’явлення його на кордоні, як це відбувається зараз. При цьому обмін інформацією про всі митні оформлення відбуватиметься в режимі реального часу через електронні повідомлення між митними службами країн Європейського регіону.
Тетеря додав, що на такі спрощення матимуть право не всі підприємці, а лише ті, які набудуть статусу авторизованого економічного оператора. Приналежність відповідного підприємця для набуття такого статусу оцінюватиметься під час проходження процесу авторизації для кожного окремого спрощення, яке перебуватиме у перевірці на відповідність встановленим критеріям.
Такими критеріями будуть:
- Дотримання митного та податкового законодавства та не притягнення до кримінальної відповідальності.
- Стійкий фінансовий стан.
- Дотримання стандартів безпеки та надійності.
- Забезпечення стандартів професійної кваліфікації посадової особи підприємства.
- Належна система бухгалтерського обліку, комерційної та транспортної документації.
У Держмитслужбі повідомили, що 26 вересня 2022 року відомство надало першому підприємству в Україні одразу чотири дозволи на застосування основних транзитних спрощень: «загальна фінансова гарантія», «самостійне накладення пломб спеціального типу», «авторизований відправник вантажу» і «авторизований вантажоодержувач». Підприємством, яке отримало ці спрощення, стало ТОВ «Епіцентр К».
Що це дасть бізнесу і чи потік контрабанди знизить
Аналітик компанії «Центр біржових технологій» (ЦБТ) Максим Орищак вважає, що робота митниці буде більш прозорою, спрощеною та автоматизованою. До об’єднання систем готуються вже майже 2 роки з тестами та поступовим впровадженням усіх процедур, тому очікується зниження рівня корумпованості та розширення експортних можливостей.
Орищак вважає, що настрій правлячих еліт у бік зниження рівня корумпованості країни, незважаючи на те, що Україна за підсумками 2021 року на 123 місці зі 177 у рейтингу країн за рівнем корупції. Німеччина, наприклад, у цьому списку на 10-му місці, Бельгія на 19-му, Франція на 22-му, Іспанія на 35-му, Польща на 43-му.
«Потенційно євроінтеграція рухає нас якраз у бік зниження рівня корумпованості в цілому. Виходить, що для сірого бізнесу це поганий сигнал, оскільки система знизить кількість контрабанди в країні», — додав аналітик.
Однак, за словами юриста EVERLEGAL Нірмала Вишевника, запровадження такого режиму ніяк не зможе саме по собі вплинути на ситуацію з контрабандою та «сірим» бізнесом. Цей режим не має на меті боротьбу з цим, а лише лібералізує та спрощує процес митного оформлення.
Тому так званий білий «білий» бізнес, який провозив товари офіційно через митницю, так і продовжуватиме це робити. Тільки із значним полегшенням. А для тих, хто купував товар «у сіру», фактично нічого не зміниться. Юрист Нірмал Вишевник вважає, що проблеми контрабанди та «сірого» бізнесу певною мірою можуть змінити лише приєднання України до «внутрішнього ринку» ЄС (internal market).
