В ніч з 6 на 7 жовтня російські окупанти нанесли удар по багатоповерхівках у центрі Запоріжжя. Відбулось часткове обвалення будинків, що призвело до загибелі трьох чоловік та поранень щонайменше 12 людей.
Вже вкотре українським рятувальникам, працівникам ДСНС України доводиться їхати на ці виклики і розбирати завали заради порятунку людей, що опинились під уламками будівлі після чергового підступного удару росіян.
За яким принципом наші рятувальники проводять пошуково-рятувальні дії на місцях обстрілів і які засоби застосовують для порятунку людей, «КП в Україні» розповів заступник начальника Спеціалізованого державного пожежно-рятувального загону Артур Моркотенко.
Все починається з розвідки
Заступник начальника Спеціалізованого державного пожежно-рятувального загону Артур Моркотенко. Фото: facebook.com/DSNSKyiv
Рятувальники з підрозділу Артура Моркотенко виїжджали на всі «прильоти», що відбувались і в Києві. Шість днів працювали у Бородянці, в Київській області. Потім їздили допомагати в Чернігівську область. А не так давно працювали на Харківщині, де також величезні масштаби руйнувань. Тому досвіду в проведенні таких робіт, на жаль, багато.
— Першими прибувають пожежні підрозділи, потім аварійно-рятувальні. Перші гасять пожежу, якщо там є відрите полум’я, сильне задимлення, пил. В будь-якому випадку обстежуються всі квартири, — роз’яснює специфіку Артур Моркотенко. — Спочатку підіймаються туди, де сталось ракетне потрапляння: робить це і відділення рятувальників, і пожежників. Одні приступають до гасіння пожежі, інші — до пошуку ймовірних потерпілих, бо під час розвідки можна знайти що завгодно.
І в цей час працює резервне відділення, захищене спеціальними апаратами на стиснутому повітрі через сильне задимлення. Вони підіймаються і обходять квартири. Квартири відкриваються в присутності поліції.
Під час обстрілу Запоріжжя в ніч з 6 на 7 жовтня з-під завалів було врятовано 21 людину. Фото: t.me/dsns_telegram
Працюють і роботи, і собаки
— Ми застосовуємо інженерну техніку – це крани, підіймачі, бульдозери, екскаватори. Крани знімають плити, бульдозери вантажать їх на КАМАЗи, самоскиди і вивозять. Ми працюємо і руками, бо є ситуації, коли треба робити все обережно. У нас є і гідро- пневмоінструменти, електроінструменти, кусачки різного характеру, розжими, домкрати, а також пневмоподушки, щоб можна було підняти якусь значну вагу, — розповідає Артур Моркотенко.
Перш за все проводиться обстеження завалу, щоб з’ясувати, який інструмент буде найбільш ефективним. Є в арсеналі українських рятувальників і дійсно вражаючі речі.
— У нас є пневмоподушка, у якої мінімальна вага на підняття це 7 тонн. А максимальна — 67 тонн. 67 тонн – це можна підняти літак. Ми колись виїжджали на навчання, то підіймали нею літак в Жулянах, — розповідає наш співрозмовник.
Коли були на Харківщині, то там доводилось працювати не тільки інженерною технікою, а ще й великою кількістю бензорізів. Дуже сильні були руйнування, багато обвалених залізобетонних конструкцій, їх доводилось різати. Багато витрачалось на них інструментів, ланцюжки на них тупились, бензорізи сточувалися дуже сильно. Працюють і з бензопилами.
— Шукати людей нам допомагає перепис населення: треба переконатися, що всі живі. До того ж маємо на увазі, що хтось міг бути в гостях у цей час, — продовжує Артур Моркотенко.
Рятувальник розповідає, як їм допомагають чотирилапі колеги.
— Також допомогу нам надають собаки з кінологічної служби. На Харківщині ми працювали із чотирма песиками. На розшук ймовірних загиблих осіб ми відправляли собак, бо вони відчувають запах. Вони показували, якщо щось знайшли, — гавкали, сідали. На місцях, на які вказували кінологи, ми починали працювати в першу чергу.
Якщо разом «прильот» і завали, то песики також працюють, але акцент більше на роботі інструментами і перепису населення. Бо стоїть завдання порятунку людей. В найперші години важливо знайти кожного потерпілого, адже час йде на секунди. Треба дістати людину з-під завалів якнайшвидше, щоб надати їй допомогу.
Також застосовують під час розбору завалів сучасні пошукові інструменти, роботи.
— Є спеціальна камера на пульті. У рятувальника на руках залишається моніторчик, а камеру за допомогою пульта можна просунути в різні отвори і подивитись, що знаходиться в важко доступних місцях, — говорить Артур Моркотенко.
Якщо є можливість залізти у підвальне приміщення і подивитись, чи є там люди, то рятувальники роблять це, хоч і дуже ризикують.
— Тому спочатку працює інженерна техніка. Коли можна потрапити у якісь приміщення — це робиться, проводиться розвідка. Оглядається все, а потім починається опрацювання. Зазвичай починається робота з верхніх до нижніх поверхів – так безпечніше. Втім, за деяких обставин доводиться починати знизу, хоч це і набагато небезпечніше, — каже наш співрозмовник.
Бензорізи дуже швидко сточуються, бо завалів дуже багато. Фото: facebook.com/DSNSKyiv
До речі
У підвалі краще не ховатись
Рятувальник акцентує увагу, що ховатись у підвалі багатоповерхівки під час повітряної тривоги доволі небезпечно. Розповідає про Бородянку, де люди заховались у підвалі звичайного, старого панельного будинку, на який рашисти скинули авіабомбу. Всі, хто був у тому підвалі, загинули.
— У нас всі гаджети підключені до повітряної тривоги. Треба ставитись до цього серйозно. Якщо ви не встигаєте спуститись у найближче бомбосховище, то завжди існує правило двох стін. Не залишайтесь у кімнаті з вікнами – навіть якщо не потрапите під завали, можете отримати травми від уламків скла, дерев’яних рам. Не потрібно ігнорувати сигнал тривоги, краще забігти у коридор – там безпечніше, — говорить Артур Моркотенко.
В критичні моменти, коли ви почули обстріли і вибухи, краще навіть вибігти на вулицю, впасти в якусь яму і там перечекати.
