Після декількох місяців майже безперервного зростання курси основних валют в Україні почали знижуватись. Проте говорити про зміну тренду не варто, вважають експерти. З чим пов’язана тимчасова стабілізація валютного курсу, як довго вона продовжиться, і що буде з курсом гривні далі, з’ясовував «Апостроф«.
Валюта від Нацбанку
Останнім часом на готівковому валютному ринку України спостерігається помітне посилення гривні. Якщо в кінці вересня обмінні пункти пропонували долар в середньому по 42,5 гривні, а приймали — по 41,5 гривні, то на 6 жовтня середній курс продажу становив 41,2 гривні, а купівлі — 40,2 гривні.
В умовах, коли офіційний курс жорстко зафіксований Національним банком, ринок готівкової валюти залишився практично єдиним індикатором поточного стану і реальної ціни національної валюти. До того ж виросла і роль цього ринку в економіці.
«Традиційно співвідношення об’ємів готівкового і безготівкового долара в українській економіці складає близько 1:10, — пояснив у коментарі «Апострофу» голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук. — Тому вплив готівкового ринку на курс гривні зазвичай невисокий. Проте з початку повномасштабного вторгнення кількість безготівкової валюти значно скоротилася, і готівковий ринок став відігравати набагато більшу роль, значною мірою визначаючи курс національної валюти».
Нинішньому підвищенню курсу гривні сприяє цілий ряд факторів.
Найбільший вплив справили дії Нацбанку.
«Кілька днів тому НБУ дозволив громадянам придбати на 100 тисяч гривень валюти за курсом НБУ і покласти на депозит на 3 місяці, — розповів виданню координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман. — Для громадян це стало досить привабливою пропозицією, оскільки валюту можна придбати за курсом, наближеним до офіційного, який значно нижчий за поточний ринковий. А Національному банку таким чином вдалося збити попит на готівкову валюту і зв’язати досить значні об’єми готівкової гривні, які знаходилися в обігу».
Нова послуга справді користується значною популярністю серед населення. Попит виявився настільки великим, що банки впровадили додаткові умови для охочих придбати валюту в такий спосіб, наприклад, стягнення комісії в розмірі 5% від вкладу або вимогу одночасно з валютним відкрити й гривневий депозит на певну суму.
Окрім того, НБУ протягом кількох тижнів підтримував банки готівковою масою, продаючи щотижня банкам по 100 мільйонів доларів та євро для того, щоб вони могли запропонувати їх у своїх касах. Це, на думку Олега Гетмана, дозволило збити ажіотаж на готівковому ринку, який останнім часом відчував гострий дефіцит пропозиції валюти.
Іще один позитивний сигнал подала українська економіка, яка останнім часом зуміла значно наростити об’єми експорту і, відповідно, надходжень валютної виручки. Завдяки цьому експорт майже зрівнявся з імпортом. У вересні вітчизняні виробники експортували товарів на 4,14 мільярда доларів (на 23% більше, ніж у серпні). Імпорт натомість виріс лише на 2% і склав 4,5 мільярда доларів. Негативне сальдо в торгівлі товарами за місяць скоротилося у три рази (до 354 мільйонів доларів у вересні проти 1,053 мільярда доларів у серпні). Завдяки цьому девальваційний тиск на гривню відчутно скоротився.
«Туристи» знову на коні
Попри помітне зниження готівкового курсу, він все ще сильно відрізняється від офіційного (36,56 гривні за долар). І це створює умови для зловживань, які отримали назву «карткового туризму». Він полягає в тому, що гривня на картці або за допомогою грошового переказу переміщується за кордон і там переводиться в готівкову валюту за обмінним курсом, близьким до офіційого. Потім ця валюта ввозиться в Україну, де її можна продати на ринку на кілька гривень дорожче.
«Картковий туризм» майже припинився, коли Національний банк в липні підвищив офіційний курс, — сказав «Апострофу» експерт CASE Україна Євген Дубогриз. — Проте вже незабаром готівковий курс знову пішов вгору, знову створивши умови для спекуляцій. На жаль, в умовах війни, коли офіційний курс вимушено зафіксований, цього майже неможливо уникнути. «Картковий туризм» існуватиме доти, поки різниця між офіційним та ринковим курсом долара перевищує 1,5 гривні».
На думку експерта, боротися з цим явищем можна, знову піднявши офіційний курс долара. Проте сьогодні Національний банк поки що до такого кроку не готовий. Тому йому доводиться тимчасово миритися з існуванням «карткового туризму», намагаючись зменшити його за допомогою неринкових методів: обмеження об’ємів переказів за кордон і обмеження отримання готівки в закордонних банкоматах.
Втім, фактори, які зумовлювали підвищення курсу готівкової валюти, хоча й послабилися останнім часом, проте нікуди не поділися.
«Основною причиною підвищення курсу є дефіцит готівкової валюти, — говорить Борис Кушнірук. — Раніше ця проблема вирішувалася досить легко та оперативно: при підвищенні попиту на валюту деякі комерційні банки організовували спецрейси літаків, які доставляли в Україну потрібні банкноти. Проте зараз небо над країною закрите, і валюта надходить значно меншими об’ємами й набагато повільніше, переважно каналами Нацбанку. В результаті попит не задовольняється, і виникає тиск на курс».
Водночас сьогодні на ринку присутня значна кількість вільних гривень. Військовослужбовці отримують досить значні кошти, які вони не можуть в даних умовах витратити, і намагаються їх зберегти, переводячи в валюту. Решта громадян також намагаються підстрахувати свої заощадження, зберігаючи їх у твердих валютах.
Ідея Національного банку з купівлею валюти та розміщенням її на депозитах є досить вдалою, проте її ефект буде короткочасним. Адже депозити оформлюються лише на три місяці. І вже у січні перші клієнти з’являться в банках для того, щоб отримати готівку з відкритих рахунків. Що, звичайно, буде тиснути на курс.
«Для того, щоб отримати більш стійкий результат, корисно було б відкривати депозити на довший термін, хоча б на шість місяців, — каже Борис Кушнірук. — Або уряд міг би запропонувати громадянам облігації з невисокою дохідністю терміном на два-три роки».
Економіка другорядна
Проте найбільш значним фактором, який визначатиме курс національної валюти протягом найближчого часу, буде стан українського бюджету, який сьогодні значною мірою залежить від надходження іноземної фінансової допомоги.
«Для забезпечення стабільності валютного ринку потрібно, щоб Україна отримувала від союзників не менше 4,5 мільярда доларів на місяць, — говорить Євген Дубогриз. — У випадку, якщо допомога буде меншою, гривня слабшатиме. Зараз існують домовленості про надходження близько 3 мільярдів на місяць. Тож уряду доведеться докласти зусиль для того, щоб отримати додаткове фінансування».
На думку експерта, якщо владі вдасться розв’язати цю проблему та отримати допомогу в необхідних розмірах, то курс готівкового долара до кінця року стабілізується на рівні 41-41,5 гривні. Якщо ж іноземна допомога буде меншою, то курс може вирости. Причому наскільки сильним може бути ослаблення гривні, сьогодні сказати важко.
Раніше, нагадаємо, Міністерство економіки спрогнозувало, що до кінця 2022 року курс долара зросте до 42 гривень, а до кінця 2023 року – до 50 гривень.
«На жаль, прогнозувати курс сьогодні практично неможливо, оскільки більшість факторів, які на нього впливають, не лежать в царині економіки, — пояснює Борис Кушнірук. — Стан гривні сьогодні набагато більше залежить від політичних рішень (таких як продовження роботи «зернового коридору») та ситуації на полях війни».
