В Україні скасують Фонд соціального страхування, який виплачує допомогу через хворобу, втрату працездатності, безробіття, догляд за дітьми. Його функції передадуть Пенсійному фонду. Робиться це для оптимізації витрат на надмірну бюрократію, але є ризик, що з водою виплеснуть немовля. «Апостроф» розбирався, що передбачає нещодавно ухвалений Верховною Радою закон, і які в ньому закладені ризики.
Економія на протезах
Верховна Рада ухвалила законопроєкт №3663, яким передбачено розформуваня Фонду соціального страхування України і передача його функцій Пенсійному фонду. Документ має ще бути підписаний президентом, після чого розпочнеться його реалізація.
Автором цього проєкту є колишній «регіонал» Михайло Папієв, який свого часу обіймав посаду міністра соціальної політики. Головна ідея, яку він заклав у законопроєкт, полягає в тому, що існування двох окремих фондів, один з яких займається адмініструванням пенсій, а інший — виплатами при тимчасовій непрацездатності, інвалідності, вагітності тощо — завелика розкіш для України. Відтак, якщо скасувати Фонд соцстраху, це призведе до скорочення адміністративних витрат і заощадить 2-3 мільярди гривень страхових коштів на рік.
Правда, економія буде досягатися не лише за рахунок скорочення адміністративних витрат. Принагідно законопроєкт скасовує і низку соціальних виплат, на які поки що мають право працівники.
«Зокрема право працівника на лікування та реабілітацію за рахунок коштів Фонду у санаторно-курортних закладах після перенесення захворювань і травм, скасовується допомога, яка виплачується Фондом особам з інвалідністю, які працюють на підприємствах та в організаціях товариств УТОГ (Українське товариство глухих) і УТОС (Українське товариство сліпих), — розповів «Апострофу» колишній нардеп і член комітету з питань соціальної політики і праці Верховної Ради Андрій Павловський. — Передбачається замість діючої сьогодні повної компенсації втрати заробітної плати за період декретної відпустки можливість надання часткової компенсації».
Також, за словами експерта, згідно з новим законом буде скасовано низку видів допомоги у разі нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, зокрема:
— обов’язок Фонду оплачувати вартість придбаних інструментів, протезів, інших пристосувань;
— обов’язок Фонду фінансувати витрати на медичну та соціальну допомогу, у тому числі на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний догляд, побутове обслуговування, протезування, реабілітацію у сфері охорони здоров’я, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо;
— обов’язок Фонду надавати застрахованим особам та членам їх сімей безоплатну допомогу з відновлення здоров’я та працездатності після перенесених захворювань і травм.
Мінус на плюс дає мінус
В той же час, виконання тих гарантій, які залишаться в законі і перейдуть до Пенсійного фонду, також опиняється під загрозою.
«Фонд соціального страхування не є дефіцитним, — пояснює Андрій Павловський. — Отримуючи фіксовану частку ЄСВ (єдиний соціальний внесок, що складає 22% від доходу працюючего — «Апстроф»), він самостійно фінансує передбачені законом видатки. Натомість бюджет Пенсійного фонду — хронічно дефіцитний. Близько половини його надходжень — дотації з державного бюджету. Відтак, об’єднавши бюджети цих двох установ, ми ризикуємо, що кошти Фонду соцстраху будуть поглинені «чорною дірою» Пенсійного фонду, який в першу чергу направлятиме гроші на виплату пенсій. Тоді про виплату декретних, відпускних, санаторно-курортної реабілітації можна буде забути».
Окрім цього можливості працівників захистити своє право на соціальні гарантії в разі тимчасової непрацездатності чи виробничих травм суттєво знизиться.
«При створенні Фонду соцстраху законодавці закладали в систему його управління принцип трипартизму (розділення натроє), — розповів виданню колишній міністр соціальної політики і віце-прем’єр України в 2014-2019 роках Павло Розенко. — Правління Фонду формується з рівної кількості представників уряду, профспілок і роботодавців. Це забезпечує соціальний діалог, завдяки якому кожна з зацікавлених сторін — держава, працівники і роботодавці — мають власний голос і можливість впливу на рішення керівництва. На відміну від цього, Пенсійний фонд керується урядом, і після ліквідації Фонду соцстраху профспілки і підприємці втратять свій вплив на розподіл коштів соціального страхування».
Також є ризик погіршення якості послуг, які надаватимуться громадянам після об’єднання двох відомств.
«При особистому спілкуванні співробітники Пенсійного фонду говорять, що вони в шоці від майбутнього об’єднання, — каже Павло Розенко. — Нещодавно на Фонд покладено функцію призначення житлових субсидій, яку до того виконували управління соціального захисту при місцевих адміністраціях. Тепер до цього додадуться ще обов’язки Фонду соцстраху. В результаті Пенсійний фонд і його персонал будуть перевантажені різнорідними, не пов’язаними між собою функціями».
На думку експерта, покладання на Пенсійний фонд значної кількості обов’язків, більшість з яких його співробітникам не знайомі, різко збільшить навантаження на людей, призведе до погіршення якості послуг.
«Велика кількість питань, пов’язаних з пенсіями, субсидіями, травмами на виробництві тощо, не можуть бути вирішеними в онлайн-режимі і вимагають особистої присутності, — говорить Розенко. — Причому зараз, коли величезна кількість людей вимушені були різко змінити місце проживання, втратили житло чи отримали травми, кількість цих питань значно зросла. Тим часом, всі названі функції тепер передаються до однієї установи без збільшення кількості її співробітників. В результаті людям стане набагато важче отримати необхідні їм консультації і рішення».
Система без проєкту
При цьому в певному сенсі йдеться про демонтаж системи соціального страхування як такої.
«Нинішня система загальнообов’язкового соціального страхування створювалася на початку 2000-х років за допомогою європейських експертів, — говорить Андрій Павловський. — За основу було взято системи більшості європейських країн, зокрема Німеччини, Франції та інших. Планувалося запровадження чотирьох видів страхування — пенсійного, соціального, від безробіття та медичного. Проте довести справу до кінця не встигли. Медичне страхування так і не було до кінця запроваджене, натомість соціальне страхування зараз практично ліквідується».
На думку Павла Розенка, головна проблема полягає в тому, що нинішня влада не має чіткого проєкту системи соціальних гарантій, яку вона збирається створити.
«Фахове середовище повністю відсторонене навіть від обговорення реформ, — говорить експерт. — Ніхто не радиться і не пояснює ідеологію законопроєктів. При цьому до кваліфікації людей, які сьогодні формують соціальну політику, є величезні питання».
Відтак логіка, за якою проводиться нинішнє об’єднання, залишається незрозумілою для суспільства і експертів. Виглядає так, що з Пенсійного фонду намагаються створити єдину громіздку організацію, яка візьме на себе не лише всі існуючі соціальні функції, але й в майбутньому ще й медичне страхування.
«Надмірне поєднання в рамках однієї установи величезної кількості різнорідних функцій перетворить Пенсійний фонд на величезний, погано керований і, скоріше за все, нежиттєздатний державний монстр, — прогнозує Павло Розенко. — В результаті існуюча система надання державних послуг буде зруйнована. В той же час нова система з великою ймовірністю не зможе ефективно виконувати покладені на неї функції».
