У неділю, 16 жовтня, станеться подія, яка може суттєво вплинути на світову геополітику. Цього дня відбудеться XX з’їзд правлячої Компартії Китаю, на якому обиратимуть голову партії та країни. На чолі може знову стати Сі Цзіньпін, а може з’явитись і нова фігура. Від цього буде залежати і курс, і зовнішня політика найбільшої за чисельністю населення країни світу.
«ХХ Всекитайський з’їзд Комуністичної партії Китаю є дуже важливою конференцією, що проводиться у критичний момент, коли вся партія та народи всіх етнічних груп ступають на новий шлях побудови сучасної соціалістичної країни та прямують до мети боротьби у новому столітті», — йдеться у повідомленні державного агентства «Сіньхуа ». У заході візьмуть участь близько 2300 делегатів Комуністичної партії з усієї країни, які зберуться у Пекіні,
Зазначається, що конференція проходитиме під «великим прапором соціалізму з китайською специфікою», ідей Мао Цзедуна та теорій Ден Сяопіна. Наразі партійні структури працюють над організацією конференції. Партійні з’їзди у Китаї проводяться раз на п’ять років восени, пише КП в Україні.
У Китаї знову з’являється новий Мао Цзедун
За прогнозами експертів та політологів, новим лідером Китаю стане… старий – Сі Цзіньпін. І він, з часів Мао Цзедуна, отримає цей пост втретє. Усі його попередники підкорялися негласному правилу – не більше двох термінів на посту глави партії та держави. Сі Цзіньпін першим зламав цю традицію і почав зміцнювати свою владу в партії найрішучішим чином. У 2018 році Сі скасував обмеження на два президентські терміни, встановлене колишнім лідером Ден Сяопіном у 1980-х роках для запобігання новій диктатурі, подібній до Мао Цзедуна, залишаючи можливість бути лідером на все життя.
Делегати з’їзду оберуть членів Центрального комітету партії, що складається приблизно із 200 осіб. Після цього Центральний комітет партії проголосує за Політбюро з 25 осіб та Постійний комітет — вищий керівний орган Китаю, що складається із семи осіб. Їхні кандидатури будуть визначені заздалегідь, тож голосування на з’їзді — це чисто формальність.
У Китаї пройшли протести проти обрання Сі Цзіньпіна
Варто зазначити, що процес обрання лідера КПК та Китаю відбувається за часів чималих проблем усередині самої країни. Пекін стикається зі значними політичними труднощами, у тому числі зі слабкою економікою, погіршенням відносин зі Сполученими Штатами та суворою політикою боротьби з коронавірусом, що пришвидшила спад економіки.
Захід також критикує Сі Цзіньпіна за репресії у регіоні Сіньцзян, де, за оцінками, один мільйон уйгурів-мусульман було затримано в ході масштабних переслідувань. Йому ставлять у провину придушення демократичного руху в Гонконгу і суворі обмеження міст задля стримування коронавірусу.
CNN повідомило, що перед переобранням Сі Цзіньпіна на новий термін пройшли протести. За даними телеканалу, акція відбулася у китайській столиці у четвер, 13 жовтня. Що сталося з протестувальниками – не повідомляється.
І однак у Сі Цзіньпіна немає конкурентів
Є кілька факторів, які вказують на третє обрання Сі Цзіньпіна головою Компартії та Китаю. За два попередні терміни він зосередив у своїх руках всю владу в країні і призначив на керівні посади своїх людей. Крім цього, йому так і не було обрано наступника.
Є й міжнародні чинники, які сприяють його переобранню. Що б там не говорили критики методів Сі Цзіньпіна, він користується незаперечним авторитетом у світі.
Наразі активно змінюється світова геополітика, відбуваються складні тектонічні процеси зламу старого світопорядку і визначаються контури нового, у яких Китай має грати одну з провідних ролей. Тому зміна лідера Піднебесної у такий складний та небезпечний час вкрай невигідна для країни. Отже, у разі свого обрання Сі Цзіньпін з часів Мао Цзедуна найдовше перебуватиме на посаді верховного лідера Китаю.
Якою буде політика Китаю після його переобрання
Американське видання Politico пише, що цей з’їзд остаточно ознаменує відхід від доктрини колективного лідерства у бік авторитаризму після епохи Мао Цзедуна, яке було покликане запобігти виникненню культів особистостей у верхах.
На міжнародному рівні іноземні компанії з нетерпінням чекатимуть, чи Китай ослабить найсуворіші пандемічні обмеження у світі після з’їзду. Тривалі обмеження послаблювали бізнес-інтереси та іноді порушували ланцюжки поставок, особливо з порту Шанхай.
Що ж до геополітичного курсу Пекіна, то, на думку американського видання, він навряд чи зміниться. Сі Цзіньпін визначив його остаточно та безповоротно. Китай називає США своїм головним суперником і звинувачує у «остаточному занепаді Захід».
Думка експерта
Ілля Куса, експерт-міжнародник Українського інституту майбутнього:
— У разі свого переобрання Сі Цзіньпін продовжить свій курс, а це означатиме загострення та конфронтацію відносин із США. Щодо Росії Пекін виходитиме зі своїх інтересів: буде вигідно — підтримуватимуть, ні – промовчать. Щодо України Пекін продовжуватиме займати нейтральну позицію.
Але буде цікаво дізнатися, які посади він обійме. Одразу дві — глави Компартії та країни — або лише одну. Якщо він отримає дві посади, то зосередить у своїх руках абсолютну владу в країні. Якщо ж лише одну, то це означатиме, що у Китаї ще працює система стримувань та противаг.
Світові ЗМІ
Time:
— 16 жовтня завершиться коронація Сі як імператора. ХХ з’їзд КПК ознаменує початок його третього президентського терміну, порушивши давню угоду про те, що китайські лідери перебувають на посаді не більше двох. Він фактично поклав край інституціоналізації політичної влади навколо партії, яка керувала економічним дивом Китаю. А натомість зосередив її на одній людині, оповитій культом особистості, небаченою з часів Мао Цзедуна. У віці 69 років Сі стає наймогутнішим лідером Китаю у сучасній історії.
Ніколи ще в історії людства глобальна економіка та засоби для існування багатьох мільярдів людей не залежали від забаганки однієї людини. «Майбутнє світле для Сі Цзіньпіна і похмуре для всіх інших», — каже директор Китайського інституту SOAS при Лондонському університеті професор Стів Цанг.
Alantic Council:
— Переможці у закулісних політичних розбірках Китаю ніколи не можуть бути визначені доти, доки їх не виявляють на з’їздах Комуністичної партії Китаю кожні п’ять років. Але як у Китаї, так і за його межами впевнені, що нинішній генеральний секретар Комуністичної партії Сі Цзіньпін продовжить своє правління на третій п’ятирічний термін. Світові лідери бачитимуть Сі на глобальних форумах ще щонайменше п’ять років.
Наслідки того, що Сі продовжує утримувати владу, є величезними як для Китаю, так і для всього світу. Рішення, які він приймає у Пекіні, відгукнуться далеко за межами Китаю і вплинуть на світову економіку, розвиток технологій, міжнародне управління, війну та мир. Але спроба прочитати думки Сі – небезпечне та невдячне завдання.
Коли Сі десять років тому прийшов до влади, Сполучені Штати все ще були партнерами Китаю. З того часу Сі перетворив Вашингтон на головного супротивника країни. Для багатьох у Китаї та за його межами антиамериканські настрої Сі підготували ґрунт для небезпечної гри.
Financial Times:
— Сі Цзіньпіна незабаром буде затверджено на третій термін як генерального секретаря Комуністичної партії та головнокомандувача збройних сил. Отже, чи добре це для Китаю та всього світу? Ні. Це небезпечно для всіх.
Десять років (перебування при владі) – це дуже багато. Навіть першокласний лідер спустошується після такого тривалого перебування на посаді. Той, хто має незаперечну силу, спустошується ще швидше. Оточений людьми, яких він обрав і які захищають його інтереси, він стає деспотом дедалі більш ізольованим, агресивним і навіть параноїдальним. Цілком реально очікувати, що наступні 10 років правління Сі будуть гіршими, ніж попередні. У Сі є три основні мети: власне домінування, відродження ленінської партії-держави, розширення глобального впливу Китаю.
