Останнім часом російські агресори стали частіше завдавати ракетних ударів по об’єктах енергетичної інфраструктури України, і це особливо небезпечно напередодні зими. За словами президента Володимира Зеленського, з 10 жовтня руйнувань зазнали 30% українських електростанцій, що призвело до масових відключень світла по всій країні. «Апостроф» розбирався, наскільки стійкою до обстрілів є вітчизняна енергосистема, як прості громадяни можуть допомогти у забезпеченні її стабільності, і чим все ж таки варто запастись на зиму, якщо якийсь час доведеться прожити без електрики та тепла.
Відключають по черзі
Регулярні масовані обстріли об’єктів енергетичної інфраструктури з боку російських агресорів, на жаль стали звичними для громадян України. Енергетикам, незважаючи на руйнування і пошкодження значної кількості важливих об’єктів, вдається швидко відновлювати живлення, підтримувати мережі в робочому стані і забезпечувати населення та підприємства електроенергією.
«Такого масштабу пошкоджень мережі України не зазнавали ніколи з часу їх створення, — розповідає «Апострофу» радник прем’єр-міністра Юрій Бойко. — І можна стверджувати, що енергосистема жодної з європейських країн в таких обставинах би не встояла. Проте, незважаючи на складні обставини, українським енергетикам вдалося утримати працездатність мереж».
Те, що Росія збирається вдатися до терору цивільного населення, намагаючись зруйнувати енергетичну інфраструктуру України, було зрозуміло наперед, говорить експерт. Тож енергетики готувалися до атак, зокрема захищаючи найбільш вразливі об’єкти мішками з піском.
«Зрозуміло, що від прямого влучання такий заслін не врятує, — пояснює Юрій Бойко. — Проте у випадку, якщо вибух стався на деякій відстані від об’єкту, це дозволяє зменшити пошкодження від ударної хвилі та уламків».
Підготовчі заходи дозволили дещо зменшити шкоду від ворожих нальотів, але велику кількість енергетичних об’єктів було вражено. Звичайно, при цьому не обійшлося без відключення частини споживачів. Мешканцям багатьох міст та селищ довелося якийсь час посидіти без електрики. Проте такі заходи є необхідними при значних аваріях.
«Пошкодження електромереж трапляються і в мирний час, — каже Бойко. — Тому при проєктуванні системи закладаються необхідні резерви для їх компенсації. Тож в більшості випадків, коли трапляються локальні аварії, кінцеві споживачі енергії, як правило, цього навіть не помічають. Їх оперативно перемикають на резервні ланцюги живлення. Проте, якщо одночасно пошкоджуються декілька об’єктів, то навантаження на резервні ланцюги різко зростає. І вони можуть з ним не впоратися. В цьому випадку диспетчери, щоб не допустити перевантаження мережі, застосовують цілий ряд дій, серед яких назвемо дві основні: графік обмежень і аварійні відключення».
Графік обмежень є досить м’яким заходом. Оператори звертаються до найбільших споживачів енергії в даній місцевості (як правило, це великі підприємства) з пропозицією обмежити споживання в найбільш напружені години доби. В більшості випадків такі добровільні обмеження дозволяють збити пікові навантаження на мережі і зберегти працездатність системи.
Якщо такі обмеження виявляються недостатніми, оператори переходять до плану аварійних відключень. В кожній області споживачі розділені на десять черг за порядком відключення. І в залежності від того, наскільки мережа перевантажена, оператори відключають спочатку першу чергу, потім другу, і так далі, поки мережа не буде збалансована.
«Після масових бомбардувань 10 жовтня в соціальних мережах можна було спостерігати багато обговорень на тему «у мене світло вимкнули, а на сусідній вулиці горить», — говорить Юрій Бойко. — Це як раз і пояснюється тим, що сусідня вулиця знаходиться в більш пізній черзі відключення».
За словами експерта, масштаби руйнувань мереж після масованих нальотів були такими, що енергетикам доводилося в багатьох регіонах відключати від живлення сім-вісім черг споживачів, для того, щоб зберегти живлення найважливіших об’єктів життєзабезпечення: лікарень, водоканалів, засобів зв’язку тощо.
Тим часом, щойно закінчилися повітряні тривоги, ремонтні бригади приступили до відновлення зруйнованих об’єктів.
«Хороша новина полягає в тому, що енергетичні компанії мають досить великі запаси необхідного обладнання і комплектуючих, які потрібні для відновлення мереж, — говорить Юрій Бойко. — Погана — в тому, що подолання наслідків масштабних руйнувань вимагає часу. До того ж, ремонтні роботи доводиться часто переривати через постійні повітряні тривоги. Тому відновлення мереж триває дещо довше, ніж це могло б бути за більш сприятливих обставин. Проте, незважаючи на це, на даний момент в цілому по країні вдалося відновити стабільне енергопостачання».
Допомагають впоратися з наслідками терористичних атак і союзники. Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) надав Україні фінансову допомогу в розмірі 550 мільйонів євро, які будуть спрямовані на першочергові потреби з відновлення та модернізації постраждалих від російської агресії об’єктів електро-, тепло-, водопостачання та житлово-комунальної інфраструктури.
«На жаль, навіть така значна сума не покриває всього обсягу шкоди, нанесеної ворожими обстрілами, — жаліється Юрій Бойко. — Тому уряд вимушений буде вирішувати, на які саме роботи та об’єкти в першу чергу потрібно буде направити отримані кошти для того, щоб забезпечити максимально можливу за даних умов стійкість мереж».
Увімкнути чайник, чи сидіти в темряві
Уряд і енергетики нагадують, що громадяни можуть не тільки захоплюватися роботою диспетчерів і ремонтників, але й допомогти їм справитися з підтриманням стабільного енергопостачання.
«Споживання енергії впродовж доби не є сталою величиною, — говорить Юрій Бойко. — Спостерігається значне зростання зранку, коли люди прокидаються і беруться до своїх справ, і ввечері, коли вони приходять з роботи. Саме в цей час диспетчерам мереж доводиться найчастіше вдаватися до аварійних відключень, оскільки доступна потужність не здатна забезпечити зросле споживання».
Тож енергетики звертаються до громадян з проханням в пікові години: вранці — з 8 до 11 і ввечері — з 18 до 23 години обмежити споживання енергії. Особливо варто звернути увагу на найбільш потужні прилади.
«Зараз оселі українців насичені побутовою технікою, причому її потужність постійно зростає. Іще відносно недавно середній електрочайник споживав 0,7-1 кіловатт. Тепер же чайники мають потужність 1,8-2,2 кіловатта. Такі прилади більш зручні для користувачів, але створюють різке навантаження на мережу. Це нормально в мирний час. Але зараз при різкому збільшенні споживання система може не впоратися з піковим навантаженням. Тому варто в години максимального споживання не використовувати без крайньої потреби потужні прилади: бойлери, електроплити, праски, пральні машини, електрообігрівачі тощо. Зрештою, тимчасова відмова від деяких зручностей приносить менше неприємностей, ніж повне зникнення електрики внаслідок аварійного відключення», — розповідає Юрій Бойко.
В умовах розпочатого терору проти енергомереж українцям взагалі варто переглянути власну культуру користування електрикою. Причому йдеться не лише про потужні прилади.
«Багатьом людям здається, що одна лампочка в масштабах України ні на що не впливає, — каже у розмові з «Апострофом» керівник спеціальних проєктів науково-технічного центру «Псіхея» Геннадій Рябцев. — Але одна лампочка, вимкнута в 20 мільйонах домогосподарств країни, здатна значно знизити навантаження на об’єднану енергетичну систему. Також кожному варто задуматися над тим, чи всі прилади, які на даний момент працюють, дійсно потрібні. Наприклад, чи варто залишати ввімкнений телевізор, виходячи з кімнати. Чи варто користуватися великою люстрою з багатьма лампочками, якщо є можливість скористатися менш потужним місцевим освітленням».
Сьогодні значна кількість побутових приладів мають функцію відкладеного старту. Це дає можливість налаштувати пральну машину, мультиварку чи хлібопічку з вечора таким чином, щоб вони увімкнулися вночі і виконали свою роботу в той час, коли споживання енергії є мінімальним.
За словами Геннадія Рябцева, чим більш відповідально громадяни поставляться до закликів уряду щодо розумного користування електрикою, тим легше енергетикам буде підтримувати стабільність системи і забезпечувати безперебійне живлення.
А оскільки атаки дронів і ракет на енергетичні об’єкти продовжуються і вочевидь найближчим часом не припиняться, українцям прийдешньої зими мабуть ще не раз доведеться зіткнутися з аварійними відключеннями енергії. Тому варто подбати про мінімальні альтернативи: запастися свічками або гасовою лампою для освітлення. Придбати пауербанк і подбати про те, щоб він був постійно заряджений, — це дозволить не тільки підзарядити телефон, але й підключити освітлювальний прилад, який має USB-роз’єм.
Якщо квартира обладнана електроплитою, то варто запастися невеличкою газовою плиткою і газовим балоном, що дозволить розігріти їжу чи приготувати чай.
Тим часом уряду вже варто замислитися над майбутнім державної енергетичної системи. Адже навіть після перемоги агресивні сусіди нікуди не подінуться. І важливо, щоб у випадку нових нападів система була менш вразливою.
«Електричні системи України збудовані дуже якісно, — говорить Юрій Бойко. — При проєктуванні в них закладався величезний запас гнучкості і міцності. І завдяки цьому вони дуже успішно працюють в нинішніх умовах масових терористичних атак. Енергетикам вдається швидко компенсувати втрати і усувати пошкодження, за що ми всі повинні скинути перед ними капелюха».
Проте все ж таки при створенні енергомереж фахівці не розраховували на масові ракетні атаки. А в майбутньому ці ризики хочеш-не хочеш доведеться враховувати.
«Коли ми будемо відбудовувати господарство після війни, нам доведеться брати до уваги можливість раптового нападу в будь-який момент, — говорить Юрій Бойко. — І це повинно відбитися не лише на розбудові Збройних сил, але й на всіх сферах нашого життя. Очевидно, що і нам доведеться вносити зміни до багатьох інженерних і будівельних норм з метою зниження вразливості до можливих атак. В майбутньому ми повинні бути готові до будь-яких несподіванок».
Корисним для України може бути приклад Ізраїлю, де всі будинки і інженерні системи будуються саме з урахуванням можливих атак і захисту від них. Це створює певні незручності для жителів країни, але це — плата за наявність поганих сусідів. І українцям також доведеться навчитися сплачувати цю ціну. Оскільки ціна безтурботності та недбалості набагато вище.