В останній день жовтня Кабмін схвалив законопроєкт » Про Державний бюджет України на 2023 рік » до другого читання.
«КП в Україні» розбиралася, що залишилося без змін, а що змінилося.
Макропоказники
Основним пріоритетом бюджету воєнного часу, як і раніше, залишається безпека та оборона. Обсяг коштів на цю статтю видатків залишився без змін – 1,14 трлн грн.
Через півтора місяці після ухвалення бюджету у першому читанні нардепи стали менш оптимістичні. Так, наприклад, якщо у вересні зростання ВВП у 2023 році прогнозували на рівні 4,6%, то до другого читання цей показник зменшили до 3,2%.
Водночас, прогноз інфляції на кінець року зменшили з 30% до 28%.
Мінімальна заробітна плата залишиться на нинішньому рівні – 6700 грн.
Щодо прожиткового мінімуму, то він з 1 грудня 2022 року зросте до 2589 грн і, судячи з проєкту бюджету, також весь 2023 рік залишатиметься без змін.
Доходи і витрати
Дохідна частина бюджету становитиме 1,3 трлн грн, при цьому витрати заплановані на рівні 2,6 трлн грн, тобто рівно вдвічі більше. Очевидно, що дефіцит є колосальним та явно розрахований на міжнародну допомогу.
За словами українського прем’єра Дениса Шмигаля, дефіцит бюджету-2023 становитиме 20,6% ВВП. Покривати його планують за допомогою партнерів.
– Нам потрібно залучити 38 млрд доларів. Отримаємо їх від ЄС, США, МВФ та інших донорів. Рухаємось у цьому напрямі, і є всі підстави розраховувати на прогрес, — цитують прем’єра ЗМІ.
Про збільшення доходів щодо першого читання у розрізі податків у своєму телеграмі розповів член комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк. За його словами, зростання доходів заплановано збільшити за рахунок доходів від НБУ (+51,6 млрд грн), імпортного ПДВ (+27,1 млрд грн), ПДФО (+14,8 млрд грн), паливного акцизу (+7 млрд грн) ), грантів (+0,4 млрд грн). Водночас автори зменшили очікування щодо надходжень від податку на прибуток (–21,3 млрд грн) та ПДВ із вироблених в Україні товарів (- 6 млрд грн).
Також нардеп назвав ТОП-5 відомств, чиї бюджети підросли до другого читання найшвидше.
- Мінрегіон +25% (+2 млрд). Гроші підуть на Фонд регіонального розвитку.
- Мінкульт +22% (+1,6 млрд). Левова частка цього збільшення – 1,4 млрд – запланована на фінансування загальнонаціонального ТБ-марафону. При цьому Железняк нагадав, що цю правку було «збито» під час першого читання.
- Верховний суд +14% (+245,4 млн).
- Укравтодор +12% (+6,7 млрд). Нардеп звернув увагу, що до другого читання обсяг коштів на безпеку та оборону не змінився, тоді як витрати на Дорожній фонд планують збільшити на майже майже 7 мільярдів. І хоча збільшення відбудеться за рахунок надходження більшого обсягу коштів через скасування пільг на паливо в липні 2023-го, все одно виглядає дивно.
- Мінсоц +10% (+38,9 млрд). Усі збільшення видатків заплановано на Пенсійний фонд.
Курс долара
Що стосується курсу, то пильна увага до цього питання змушує нас зупинитися на ньому докладно. Нагадаємо, що до першого читання середньорічний курс було заплановано на рівні 42 грн. за долар, а на кінець року – 50 грн. Тоді експерти, опитані «КП в Україні», одностайно розкритикували, зазначивши, що його взято зі стелі. І зазначали: бюджет – це єдиний документ, де згадується «долар по 50».
Обговорюючи це питання, економісти погоджувалися, що війна не вносить стабільність на валютний ринок, але при цьому наголошували, що сьогодні ніхто не може передбачити ні розвиток подій, ні тим більше вплив цих подій на курс на настільки далеку перспективу, як кінець 2023 року.
До другого читання курс було дещо підкориговано: у середньому за період – 42,2 грн, на кінець року – 45,8 грн.
– Цікаве спостереження: коли опублікували перший варіант Бюджету і там був макропрогноз про 50 грн за долар на кінець наступного року, я пам’ятаю, скільки публікацій та «зради» було на цю тему, – зазначив Железняк. — Я ще тоді сказав, що цей прогноз ще зміниться 100 500 разів. А зараз, за два місяці, коли оновили прогноз на 45,8 грн за долар, це пройшло практично непомітно.
Справді, курсові покращення не зменшили скепсис ні простих українців, ні економістів.
— Це все той же курс, взятий зі стелі, тому що вихідні умови не змінилися: у нас, як і раніше, йде війна, і, як і раніше, ніхто не може передбачити, як розвиватимуться події більш ніж через рік, — зазначив економіст Андрій Мартинюк. – Але, безумовно, цей прогноз виглядає набагато «спокійнішим» і не тріпає нерви українцям зайвий раз. Скільки б ми не говорили про те, що курс у бюджеті – це суто технічний показник, українці сприймають його як прогноз готівкового курсу та починають панікувати. А у нас зараз і без прогнозів щодо курсу приводів для занепокоєння вистачає.
