Згідно з прогнозами уряду, у 2023 році розмір державного боргу України досягне 106% ВВП. Що означає перетин цієї психологічної позначки, як борг такого розміру вплине на економіку і як позначиться на середньостатистичному українцеві?
Ці питання «КП в Україні «обговорила з економістами.
Недореструктуризація
Перші прогнози щодо того, що у 2023 році державний борг України перевищить ВВП (тобто вартість усіх вироблених у країні товарів та послуг за рік), з’явилися ще влітку, але зараз не виключено, що позначку у 100% ВВП буде перетнуто ще до початку нового року.
Причина різкого зростання держборгу очевидна: війна. Здається, що в умовах, коли щомісяця сотні мільярдів гривень витрачаються на оборону, іншого виходу, крім заганяти себе в борги, в України просто немає. Але це не зовсім так.
Аналітик Олексій Кущ ще навесні неодноразово говорив про те, що Україні потрібна реструктуризація, яка має включати відстрочку виплат на 20 років, зниження відсоткової ставки з нинішніх 7% до 1-2% та списання половини боргу. За словами експерта, агресія Росії – це 100% форс-мажор, тому ми можемо і повинні ініціювати реструктуризацію.
— Якби це було зроблено, борг можна було б утримати на рівні 50% ВВП і він не досяг би критичних масштабів, — зазначив експерт. – Але те, що було проведено влітку, назвати реструктуризацією язик не повертається. Ні списання боргів, ні зниження процентної ставки не відбулося, тобто лічильник відсотків продовжує цокати. А відстрочка виплат на два роки – це ні про що! Я не розумію, навіщо Мінфін збирає цю снігову кулю, яка скотиться на нас через два роки, коли має бути період післявоєнного відновлення. Вважаю, що у цій реструктуризації абсолютно не враховані національні інтереси.
Рік працювати на виплату боргу без жодних витрат
У світі вважається, що про загрозу банкрутства говорить сума боргу вище 60%, але все ж таки психологічною відміткою вважається сума боргу в 100% ВВП. Як правило, для психологічних позначок вибираються круглі суми — а тут вже куди кругліше. Але річ не тільки в цьому. По суті, борг 100% ВВП означає, що вся країна цілий рік має працювати на виплату боргу, при цьому не дозволяючи собі взагалі жодних витрат.
– Не забуватимемо і про вартість обслуговування боргу, – продовжує Кущ. – Якщо до війни вона становила 150-160 млрд грн, то зараз – 250 млрд, що вже перевищує витрати на освіту чи медицину. Таке подорожчання обслуговування пояснюється високою відсотковою ставкою та девальвацією національної валюти.
Сьогодні багато експертів нагадують про те, що з величезним боргом цілком можна жити приспівуючи. Он у Японії борг більше 200% ВВП — і нічого, живуть люди, ще й непогано.
– Якщо у країни борг формується у національній валюті, якщо немає жодних проблем надрукувати гроші та розмістити їх на офіційних ринках, країна може собі дозволити високі показники боргу, – пояснює Олексій Кущ. – До таких країн із колективною або своєю резервною валютою належать Японія, США, Великобританія, деякі країни ЄС. До того ж ці країни мають низьку вартість обслуговування боргу – 1,2-2%, а якийсь час ставки за держборгом в низці країн взагалі були негативними. Тобто держава займала більше, ніж віддавала – виходило, що легше залучати гроші в борг, ніж збирати податки.
Що означає для економіки та українців
Економіст Олександр Гаврутенко наголошує, що розмір держборгу є абсолютною величиною. Але при цьому його співвідношення до розміру ВВП може збільшуватися з двох причин — або через додаткові позики, або внаслідок падіння ВВП, скажімо, через повномасштабну війну. І у другому випадку показник може збільшуватись навіть при зменшенні розміру держборгу.
— Показник співвідношення держборгу до розміру ВВП важливий не так для позичальника, як для кредиторів, тому що він відображає їхні ризики, — пояснює Гаврутенко. — А для позичальника це означає лише те, що цей кредиторський ризик буде конвертовано у вартість нових позик. Але це працює у звичайних умовах, коли держава покриває свої фінансові потреби через кредити. Для прямої ж фінансової допомоги, яку Україна отримує від своїх партнерів зараз і, ймовірно, отримуватиме ще більше після закінчення війни, всі ці ринкові показники мало що означають і практично ні на що не впливають.
Аналітик компанії «Центр біржових технологій» Максим Орищак каже, що навряд чи під час війни варто вважати основною загрозою для економіки держборг.
— Ми можемо тільки обговорювати потенційну цілісність держави, стан інфраструктури, інші фактори, але ми не маємо остаточного розуміння того, якою буде повоєнна Україна і як розмір боргу позначиться на нашій країні в глобальних умовах, — каже експерт. – Також я не став би сьогодні говорити про те, чи відштовхне це від нас інвесторів, чи підштовхне їх. Чинник війни вже не дає нам можливості повноцінно жити та розвивати країну. Але спостерігаючи зовнішню фінансову підтримку, можна сказати, що рівень державного боргу може бути навіть вищим, а нам все одно допомагатимуть.
На думку аналітика Данила Моніна, не виключено, що в умовах, коли держава не має своїх грошей, вона намагатиметься дістати кошти через податки. А чим більші податки, то менше бізнес-агентів захочуть вести бізнес в Україні. Щодо економіки, то держборг на неї не сильно впливає – швидше він впливає на можливість зовнішнього управління через диктат боргів. При цьому аналітик все ж таки дивиться в майбутнє з певним оптимізмом і думає, що борг виявиться меншим за прогнозований.
– У бюджеті на фінансування дефіциту бюджету на 2023 рік передбачено 38 млрд доларів зовнішніх запозичень, – наводить цифри Монін. — У той же час, за наявною інформацією, 18 млрд пообіцяли США (і не виключено, що це будуть грантові гроші), ще 18 млрд чекаємо від ЄС (ймовірно, це будуть дешеві кредити під 1-2% річних). Тому я сподіваюся, що держборг у 2023-му не досягне 100% ВВП, а буде нижчим.
Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко вважає, що співвідношення держборгу до ВВП – це швидше показник для аналізу, ніж заявка на падіння зарплат або зростання податків. Сьогодні основний вплив на рівень життя українців має війна, а не держборг.
– А ось після війни, коли настане час погашати борги, це стане проблемою, – зазначив експерт у коментарі «КП в Україні». – Нам одночасно знадобляться гроші і на відновлення країни, і на погашення держборгу. Як це питання планують вирішувати, поки що незрозуміло. Найімовірніше, зараз про це взагалі ніхто не думає.
Олексій Кущ погоджується: основні проблеми на нас чекають після війни. Витрати в 250 млрд тільки на обслуговування боргу говорять про те, що витрати на соціальні потреби не зростатимуть. Не буде ресурсів на інфляційні компенсатори для медицини та освіти, не зростатимуть витрати на соціалку та створення нових робочих місць.
— Тобто криза буде глибшою і тривалішою. Замість швидкого та динамічного відновлення матимемо мляве та повільне, — резюмував експерт. – Уявіть собі спортсмена, котрому перед стометрівкою на обидві ноги прив’язали по гирі. Так от ці астрономічні борги без реструктуризації – це гирі на тілі нашої економіки.
