Корупційні скандали навколо гуманітарної допомоги — один з найбільших викликів для президентської вертикалі в умовах війни. Але можновладці на це не звертають увагу. Так, заступник керівника Офісу президента Кирило Тимошенко регулярно їздить в різні регіони країни, викладаючи відео своїх візитів, на яких журналісти помітили автомобіль, яким користується Тимошенко — новий позашляховик Chevrolet Tahoe. Службове авто Україні передала компанія General Motors для гуманітарних цілей і вивезення людей з зони бойових дій. Стався скандал, після чого заступник Андрія Єрмака погодився передати позашляховик на «гуманітарку». Наскільки ця історія небезпечна для самого Тимошенка та для влади в цілому, і чи має ліміт «тефлоновість» топ-чиновників ОП, читайте в матеріалі «Апострофа«.
Після гучного скандалу довкола автомобіля, який американська компанія General Motors передала Україні для гуманітарних цілей, а Кирило Тимошенко використовує як службовий, у понеділок, 31 жовтня, заступник голови ОП поспішив запевнити, що передасть машину на фронт. Про це он написав у Telegram.
«Щодо Chevrolet Tahoe. Звернувся до ДУСу (Державне управління справами — «Апостроф») щодо передачі цього автомобіля в один із прифронтових регіонів, де він буде використовуватися в гуманітарних цілях. Проконтролюю, щоб авто передали найближчими днями. Я робив, роблю і буду робити все для того, щоб наближати нашу перемогу. На цьому тижні передам ще три пікапи для потреб Збройних Сил і продовжуватиму підтримувати наших захисників», – написав чиновник, визнавши, що автомобіль використовувався як службове авто і пообіцяв надалі не користуватись ним.
Цей скандал – останній серед гучних викриттів, що стались лише за останній місяць. Так, ЗМІ повідомляли, що Тимошенко платить з держбюджету своїй компанії за власний піар на державному телеканалі «Рада», і продовжує керувати мільярдами «Великого будівництва» у зв’язці з керівництвом Дніпропетровської області (Спеціалізована антикорупційна прокуратура відкрила кримінальне провадження голові Дніпропетровської ОВА Валентину Резніченку, близькому до Кирила Тимошенка), «ефективно» витрачаючи кошти бюджету під час війни. Наскільки великим є кредит довіри до влади під час війни, і коли він може закінчитися?
На думку політтехнолога Олексія Голобуцького, українці добре знають якість своєї влади – ми не в Британії чи Швеції, і толерантність до корупційних кейсів набагато вища.
«Я не думаю, що «джиповий скандал» когось дуже сильно вразив чи вразить. Офіс наче більш-менш «відпетляв» від цієї проблеми, передав той джип. Та й відбувається це на фоні того, що люди сидять без світла, інтернету, без води. До речі, мої знайомі, які воюють, розповідають, що подібні речі трапляються на набагато нижчому рівні, коли волонтерські машини опиняються десь у гаражі завскладом», — каже експерт «Апострофу».
Голобуцький звертає увагу не лише на реакцію українського суспільства. За його словами, для західних україноскептиків, корисних ідіотів і агентів Росії цей скандал — справжня знахідка, ще один аргумент проти нас і схлопування допомоги Україні загалом.
У свою чергу, політичний експерт Віктор Небоженко вважає, що доки у нас нема чесних менеджерів та політиків, західним партнерам доводиться працювати з тими, хто є, і до кінця війни навряд можливі зміни.
«З чиновниками Офісу рахуються як з представниками влади, а не як з тими, хто врятує Україну. А такі як Тимошенко тепер зроблять документи і сядуть на ті ж джипи, які будуть формально подарованими, і скажуть, що «вимушені, бо це — подарунок». Відчуваєте різницю між вкраденою у фронту машиною і подарованою?», – задає риторичне запитання Небоженко.
З ним погоджується Олексій Голобуцький, який після неодноразових розмов з американцями констатує, що їх мало що здивує.
«Американці загалом є реалістами щодо усвідомлення того, якою ми є країною. Їм є з чим порівнювати – корумпований режим Південного В’єтнаму був в десятки разів корумпованішим за Україну, та й Афганістан не взірець доброчесності. Тобто США прекрасно розуміють, з якою країною вони мають справу. Там трампісти кажуть про країну, яка символізує корупцію, але якби таких поглядів дотримувався весь істеблішмент – то нам би ніхто не допомагав. А скандал з гумдопомогою – це не глобальний рівень, і він не може зіпсувати всю взаємодію між нами і припинити допомогу», — каже експерт.
Тобто, якихось серйозних проблем у відносинах за партнерами через скандали з представниками ОП наразі не прогнозують. Посидючість топів Офісу президента пов’язана з багатьма причинами – це, звісно, коротка лава запасних у команді Зеленського і принцип «коней на переправі не міняють». У президента зараз є «тефлоновий шарм», і він за цим «бронежилетом» може тримати зараз десяток таких, як Єрмак та Тимошенко, кажуть експерти.
«З одного боку, є люди, які зараз називають себе політиками, депутатами, заступниками і керівниками президентського Офісу — усі вони ніколи не займались політикою, а натомість робили дрібний бізнес. І це велика проблема. Вони не розуміють напругу між суспільством і владою, незадоволення владою під час війни. Те, що Тимошенко погодився віддати позашляховик на гуманітарні потреби, не означає, що він усвідомив свій моральний і політичний злочин. Його змусили і це дуже погано», — каже Віктор Небоженко.
За його словами, є й інша серйозна проблема: політики в Україні дуже далекі від населення, незалежно від того, хто прийшов до влади в 2019 році, а на безчинства чиновників Офісу зверне увагу не суспільство в тилу (бо чимало ЗМІ перебувають під впливом того ж Тимошенка), а військові, які знаходяться на фронті.
«Військові будуть незадоволені не тому, що їм не передали авто, а тому, що цей випадок – відверта експлуатація воєнного стану людьми, які ніколи не потраплять на фронт. Тобто влада показує, що їй байдужа суспільна думка і в тилу, і на фронті. Таким як Тимошенко здається, що на фронті нема ніякої суспільної думки, там діють лише накази і дивляться лише на ворога. Ні. Військові дискутують, обговорюють і уважно слідкують за тим, що відбувається в тилу. Ось від цього середовища, яке потім може утворити політсилу, у чиновників ОП можуть бути великі неприємності – але не зараз, пізніше», — підсумовує Небоженко.
