На початку листопада в Україні знову виріс курс долара після місяця стабільності на валютному ринку. «Апостроф» з’ясовував, з чим пов’язаний нещодавній курсовий стрибок, скільки коштуватиме долар до кінця поточного року, і яким він може бути 2023 року.
Листопадове зростання
На вітчизняному валютному ринку знову цінові гойдалки. Курс долара зріс після початку великої війни. Проте у жовтні спостерігався зворотний процес – гривня, хай і незначно, відіграла позиції. Наприкінці минулого місяця готівковий долар можна було купити дешевше, ніж по 40 гривень, хоча у вересні його ціна становила близько 43 гривень (а після оголошення в Росії 21 вересня «часткової мобілізації» курс ненадовго підвищився до 45 гривень).
Втім, з початком листопада американська валюта, а за нею і більшість інших – знову почали дорожчати, і в перші дні поточного місяця ціна готівкового долара впевнено перевищила 40 гривень.
У такій ситуації українці знову не розуміють, чи бігти їм в обмінники скуповувати долари та євро, поки вони не подорожчали ще більше, чи зберігати спокій, сподіваючись, що нинішня волатильність – ненадовго.
За словами аналітика компанії «Центр біржових технологій» (ЦБТ) Максима Орищака, нещодавнє зміцнення гривні пов’язане із підтримкою Національного банку України валютного ринку. У розмові з «Апострофом» експерт нагадав, що з початку року регулятор направив на ці цілі понад 20 мільярдів доларів.
«У жовтні та вересні витратили 2,03 мільярда доларів і 2,75 мільярда доларів відповідно, — сказав Орищак. — Крім того, населення країни витрачає валютні накопичення, а не формує їх. Вигода гривні проти долара і євро, що падає, для людей стає очевидною».
«Зернова угода» та біженці
Проте останній стрибок курсу долара став неприємним сюрпризом для українців і знову змусив задуматися чи можна розраховувати на стабільність нацвалюти.
Втім, тому, що сталося, є цілком прості пояснення. Інвестиційний банк та фінансовий аналітик Сергій Фурса вважає, що нема підстав говорити про зростання курсу долара в листопаді. «Судячи з усього, на тлі сумнівів щодо «зернової угоди» стався певний стрибок. Курс підскочив до 40,5 і далі не пішов, а зараз заспокоївся», — сказав він у коментарі виданню.
Нагадаємо, наприкінці жовтня Росія заявила, що через атаку безпілотників на російські військові кораблі в Севастополі вона припиняє участь у «зерновій угоді», в рамках якої українське зерно вивозиться з чорноморських портів безпечним коридором. Цим вона поставила експорт вітчизняної аграрної продукції під загрозу, а найбідніші країни світу піддала ризику дефіциту продовольства. Однак невдовзі після того, як Україна, Туреччина та ООН погодили подальше виконання умов зернової угоди, Москва оголосила про повернення до угоди, пояснивши це тим, що нібито отримала від Києва гарантії не використовувати «зерновий коридор» у військових цілях (який наша країна і так не використовувала для цього).
Керівник аналітичного відділу Міжнародної академії біржової торгівлі Андрій Шевчишин погоджується, що ситуація навколо «зернової угоди» сприяла нещодавній волатильності на валютному ринку України.
При цьому, на його думку, нещодавнє зростання курсу долара мало й інші пояснення. Шевчишин нагадав, що влітку Нацбанк дозволив громадянам купувати валюту в банках за курсом, близьким до офіційного, тобто нижчим за ринковий – щоправда, з вимогою розміщувати її на депозиті протягом трьох місяців. Ідея полягала в тому, щоб знизити попит населення на готівкову іноземну валюту, а також залучити ліквідність до банків. Українці, в принципі, скористалися цією опцією, хоча не можна сказати, що вона стала дуже популярною серед населення.
«Ми бачимо, що валюта насправді не надходить на ринок, — сказав експерт у розмові з «Апострофом». — Загалом передбачалося, що не буде особливого інтересу до такого інструменту».
При цьому більше вплинув на зростання валютного курсу попит на неї з боку тих, хто збирається тимчасово виїхати з України через проблеми з електропостачанням внаслідок атак ворога на об’єкти критичної інфраструктури: «Цю тенденцію бачить і Нацбанк, який каже, що відтік населення посилився, про ці ж тенденції повідомляє і Міграційна служба».
Потоки біженців впливають на курс долара
Долар та євро до Нового року
Зрозуміло, українців непокоїть питання, що з валютним курсом буде далі. За словами Сергія Фурси, за умов війни прогнозувати тенденції на валютному ринку вкрай складно. «Проте зараз немає жодних факторів, які б говорили про те, що курс до кінця року зміниться», — додав він.
На думку Максима Орищака, курс до кінця року триматиметься стабільно у діапазоні 40-44 гривні за долар.
«Ми не чекаємо на девальвацію з кількох причин. По-перше, НБУ проводив інтервенції та задовольняв валютну потребу ринку. По-друге, падіння гривні зупинить меморандум про взаєморозуміння щодо призупинення виплат за державним та гарантованим державою боргом з групою офіційних кредиторів України з країн G7 та Паризького клубу. По-третє, попит на валюту з боку населення не зростатиме, а ось пропозиція валюти на ринку може збільшуватися, через те, що формувати накопичення у валюті люди не хочуть», — резюмував експерт.
Андрій Шевшішин, своєю чергою, зазначає, що якщо ситуація на фронті, а також з іноземною допомогою, принципово не зміниться, до кінця 2022 року «є шанс утриматися до 42 гривень (за долар)».
Водночас за його словами, проти гривні можуть зіграти такі чинники як черговий зрив «зернової угоди» з боку Росії, стрімке падіння промислового виробництва через дефіцит електроенергії, а також посилення потоку біженців внаслідок енергокризи.
Окремо варто згадати про європейську валюту, котру купують українці, які їдуть до Європи.
Андрій Шевчишин вважає, що найближчим часом його курс продовжуватиме коливатися в межах 0,95-1,05 долара і відповідним чином він переоцінюватиметься до гривні через крос-курс із доларом.
Максим Орищак, своєю чергою, не виключає, що через економічні проблеми країн єврозони євро може ще більше ослабнути, і його курс тоді знизиться приблизно до 36 гривень проти нинішніх 38-39 гривень.
Валюта та війна
Звичайно, багатьом хочеться дізнатися, скільки коштуватиме долар наступного року. Однак, на жаль, спрогнозувати це більш-менш точно неможливо.
«Є занадто багато факторів, які неможливо врахувати», — пояснює Андрій Шевчишин. Він нагадав, що Кабінет міністрів нещодавно переглянув свій прогноз курсу долара – якщо у початковій редакції проєкту держбюджету на кінець 2023 року закладався курс 50 гривень/долар, то до другого читання його знижено до 45,8 гривні/долар.
«Якщо підтримка з боку партнерів збережеться, цей курс виглядає цілком реалістичним», — сказав експерт.
Таким чином, гривня наступного року й надалі девальвуватиме. Особливо, якщо війна продовжуватиметься.
«Орієнтир для курсу долара – негативний із претензією падіння до рівня 50 гривень, – каже Максим Орищак. – Оптимістичний сценарій стабільного курсу в районі 36-40 гривень ми розглядаємо на 2023 рік лише в тому випадку, якщо закінчиться війна».
