Війна триває вже дев’ятий місяць, але життя на цьому не зупинилося. Бізнеси так чи інакше пристосувалися до нових реалій та намагаються продовжувати свою діяльність, підтримуючи економіку країни. А українці, як і раніше, працюють (це ті, кому пощастило) і шукають роботу, пише КП в Україні.
Як змінився ринок праці і що на нас чекає у найближчі пів року?
Ринок праці після жовтневих обстрілів
Ракетні обстріли та перебої з електрикою уповільнили зростання ринку праці, але він встояв. За даними аналітиків кадрового порталу Work.ua, масовані ракетні обстріли, пошкодження енергосистеми і віялові і аварійні відключення електрики, що послідували за цим, знизили активність претендентів і роботодавців на 10-15%. Незважаючи на це, ринок праці у жовтні вистояв, і навіть більше: у деяких регіонах зросли зарплати.
За даними порталу, у жовтні п’ятірка регіонів із найбільшою кількістю вакансій залишилася без змін. Це Київська (16 861 вакансія), Львівська (6521), Дніпропетровська (4964), Одеська (3278) та Івано-Франківська (1976) області.
У відсотковому співвідношенні найбільший приріст вакансій у жовтні продемонстрували два прифронтові регіони. На Донеччині через велику кількість пропозицій у вугледобувній промисловості кількість вакансій зросла вдвічі — з 58 до 116 вакансій, а в Харківській — на 16%, з 1020 до 1184 вакансій.
Вакансії не змінюються
Аналітики зазначають, що роботодавці продовжують шукати фахівців, які вміють продавати, рахувати, возити та готувати. Найбільше пропозицій зосереджено у категоріях «Сфера обслуговування», «Робочі спеціальності, виробництво», «Продажі, закупівля», «Роздрібна торгівля», «Готельно-ресторанний бізнес, туризм».
При цьому, якщо на початку війни експерти говорили про те, що ринок праці перейшов із «ринку претендентів» на «ринок роботодавців», то зараз ситуація поступово змінюється, і ринок стає трохи ближче до претендента. Такого висновку експертам дозволив дійти той факт, що середня кількість відгуків на вакансію зменшується п’ятий місяць поспіль, і в жовтні вона знову зменшилася на 21%. Наприклад, у Київській області конкуренція між здобувачами впала на 27%, у Дніпропетровській – на 27%, на Одещині – на 23%, у Сумській області – на 22%.
Експерти вважають, що така динаміка свідчить про стабілізацію ринку праці. Чим більше з’являється пропозицій щодо роботи, тим більше людей знаходять роботу. Відповідно кандидатів на ринку стає менше, що призводить до меншої кількості відгуків на вакансії.
Що із зарплатами
За даними Work.ua, медіанна зарплата в Україні у жовтні не змінилася та становила 15 тис. грн. При цьому у деяких регіонах відбулося невелике зростання: у Львівській області – на 5%, у Дніпропетровській та Харківській – на 3%.
На думку керівника експертно-аналітичного центру кадрового порталу grc.ua Руслани Березовської, у нинішній кризовій ситуації ринок праці показує суттєвішу динаміку відновлення порівняно з кризою 2014-2015 років. Якщо тоді компанії повернулися до докризового рівня зарплат лише влітку 2016-го, то зараз уже на восьмий місяць повномасштабної війни в Україні переважна більшість роботодавців зауважує, що виплачують своїм співробітникам довоєнний рівень зарплат у національній валюті.
Зокрема, відповіді на запитання, чи скоротили у вашій компанії зарплати, розподілилися так:
- Ні, співробітники отримують довоєнні зарплати – 64%
- Скоротили менш як на 5% — 4%
- Скоротили на 6-15% – 7%
- Скоротили на 16-30% – 11%
- Скоротили на 31-50% – 8%
- Зменшили більш ніж на 50% — 6%
Щодо додаткових виплат – бонусів та премій – то з початку війни половина компаній змінили свої підходи. Зокрема, у кожній п’ятій компанії повністю відмовилися від додаткових виплат, у кожній четвертій їх скоротили. Однак понад 42% компаній зберегли бонуси та премії у тому розмірі, який співробітники отримували до війни.
Прогнози
Якими будуть зарплати українців у найближчі пів року? На це запитання відповіли у самих українських компаніях.
Зокрема, відповіді на запитання від grc.ua, якої зарплатної політики дотримуватиметься компанія, розподілилися так:
- Утримаємо зарплати на довоєнному рівні – 29%
- Важко прогнозувати – 28%
- Відбудеться заплановане до війни підвищення зарплат всім співробітникам — 11%
- Піднімемо зарплати ключовим співробітникам — 11%
- Ми скоротили зарплати, тепер підніматимемо до довоєнного рівня — 10%
- Ми скоротили зарплати, більше скорочувати не будемо – 7%
- Скоротимо зарплати – 2%
Щодо загальної ситуації на ринку праці, то днями Нацбанк опублікував черговий прогноз, у якому значно змінив свої очікування щодо кількості українців у Європі найближчими роками.
— НБУ, нарешті, зрозумів, наскільки він був неправий в оцінці повернення українців додому, і різко скоригував свої прогнози, — прокоментував нові дані аналітик Данило Монін. – На 30 вересня країну залишили 7,1 млн осіб, а до кінця 2024 року, згідно з прогнозами НБУ, 5 млн українців залишаться поза Україною. Крім того, у Нацбанку цілком логічно планують, що весь 2023 рік 7 млн українців залишатимуться за кордоном. З одного боку, війна затягується, з іншого — з поточною економічною політикою «макроекономічної стабільності розрухи економіки» не зовсім зрозуміло, навіщо повертатися до України. При падінні економіки на 30% НБУ практикує ставку 25% і вітає збільшення ставок боргів по ОВДП, щоб збільшувати ще борги майбутніх поколінь. А Мінфін із Податковим комітетом дотискають залишки бізнесу, блокуючи навіть накладну у 245 гривень.
Словом, зважаючи на все, у 2023 році кандидатів на ринку більше не стане, а це означає, що тенденція переходу ринку в «ринок претендентів» продовжиться.
