Поради міським: піч топимо дубовими, камін — березовими, а лазню вільховими дровами

Інтригу заголовка розкриваємо одразу. Сільським людям всі наші поради щодо опалення будинків абсолютно байдужі, а іноді здадуться навіть наївними, пише КП в Україні. Вони давно й без нас знають, які дрова «любить» їхня пічка, запаси палива зробили ще влітку (бо нарубані дрова мають висохнути під спекотним літнім сонцем) і задовго до появи модного інтернет-ресурсу вже були готові до морозів.

Інша справа – ми, міські. У великих і престижних фірмах зі своїми службами безпеки (де, як прийнято вважати, знають про майбутнє трохи більше за інших) ще наприкінці серпня почали давати поради менеджерському складу.

— Хлопці, якщо у вас є дача чи в селі живуть родичі з піччю в будинку, то краще зачекайте кілька місяців холодів там. Працювати дозволять віддалено, якщо електрики не буде — поки що можна купити бюджетний генератор, а з інтернетом у наш час розвитку високих технологій якось розберетеся. Головне – тепло, – переконувало начальство.

Не сказати, що б народ потягнувся стрункими колонами до сільських родичів або в уже законсервовані на зиму садові будиночки, але умови життя там і свої можливості перевіряти точно почали. Особливо ті, хто їх мав. Деякі нові знання стали навіть несподіванкою. Наприклад, дрова для топки. Виявилося, найпростіше на вигляд полінце — це не просто «чурбан» або «дерев’яшка». Коли справа стосується постійного використання джерела тепла, така «дерев’яшка» відіграє чи не ключову роль. Звідси перше запитання: що ми збираємось топити?

«Голландка», «буржуйка», камін або піч у лазні

«Що» — це теж важливо. У вас можуть бути три види джерел тепла. Звичайна піч ще дореволюційної конструкції. Будь то «голландка» або «шведка» — не має значення. Важливо інше — влаштування колінчастого димаря всередині самої конструкції. Гаряче повітря, що виходить з топки, прямує в димарю як по лабіринту, роблячи на своєму шляху кілька поворотів. Це дає можливість довго зберігати тепло в приміщенні, адже піч може залишатися гарячою ще кілька годин після того, як від дров у топці залишаться тільки вугілля.

Всі інші можливі обігрівальні споруди зазвичай мають пряму трубу на вулицю і топляться набагато простіше, хоч і остигають швидше.

«Буржуйки» набули поширення на початку XX століття, в лихі часи. Плюси очевидні — нагрівається швидко, багато дров не потрібно, умовно мобільні (переставляй у будь-яке місце, був би вихід для труби на вулицю). Мінуси – пожежонебезпечність та слабка енергоефективність: невелика кімнатка буде теплою, лише поки в печі горять дрова.

Камін – скоріше бажання надати приміщенню особливий «сільсько-аристократичний» затишок. Як постійний засіб обігріву практично марний. Досвідчені дачники називають його найкращою вентиляційною системою. Згоряючі дрова по прямій трубі створюють потік тепла, повітря в приміщенні постійно циркулює, і на зміну жару, що виходить разом з повітрям, з вулиці приходить новий. Влітку при відкритих дверях та вікнах цей ефект практично непомітний, а ось взимку відчувається одразу. Ще одна складність при користуванні каміном — ризик від жаринок, що вилітають з нього.

Піч в лазні. Користі від неї трохи більше, ніж від каміна. Класична конструкція передбачає обігрів каменів у парилці, а це створює запас тепла. Ще один плюс — парна та передбанник зазвичай добре утеплені та ізольовані і можуть стати тимчасовим та дуже теплим притулком. Ризики в цьому випадку — недостатня вентиляція, коли довго (довше, ніж під час звичайного відвідування лазні) знаходишся в такому приміщенні, можна надихатися продуктами горіння. Та й яким би комфортним не був передбанник чи кімната відпочинку, як тривалий притулок його можна використовувати хіба що у виняткових випадках.

Тополя приваблює ціною, а вільха – корисними якостями

Особливості кожного такого обігрівача викликають друге запитання: чим краще його розпалювати?

Дуб — еталон у всьому

Дубові дрова – універсальний та найпопулярніший вид палива. Щоправда, з одним істотним недоліком – ціна на нього вища, ніж на будь-які інші дрова. У дуба приголомшлива тепловіддача, за цим показником його перевершують тільки досить рідкісні ясен і глід. До того ж дубові поліна горять довго, «до золи», і це дозволяє заощаджувати. Плюс – приємний лісовий аромат, що з’являється під час горіння (особливо якщо наша деревина від дерев середнього віку). Дуб — найкращий для всіх видів печей, так само, як і для камінів будь-якої конструкції.

Орієнтовна ціна: 2100 грн/куб. м.

Береза — піонер серед дерев і доступніша за інші

Березові дрова мало чим у популярності поступаються дубовим. Так само як і в універсальності. Топити ними можна всі пристрої, пристосовані для цього. Особливо експерти рекомендують використовувати березу для топки лазні. Крім чудового жару, пар має і дезинфікуючий (що не заперечується медиками) ефект. Втім, ми в лазні збираємося грітися, а не паритися, тому цей плюс просто тримаємо в голові. У продуктивності таких дров значну роль відіграє наявність у складі деревини великої кількості дьогтю. Він горить із високою інтенсивністю та практично без сажі, залишається лише невелика кількість золи. Вартість такого палива вас приємно здивує, вона набагато нижча, ніж дуба. Недарма ж березу називаю «деревом-піонером». Вона легко укорінюється на необроблених лісгоспами та фермерами ділянках землі та дуже швидко росте. Та й вирубувати її для виробництва дров за законом можна набагато раніше «конкурентів».

Березу можна заготовляти у віці від 61 року, це на 20 років раніше, ніж промислову сосну, і на 40 років — дубових насаджень.

Орієнтовна ціна: 1600 грн/куб. м.

Вільха — родич берези і колись вважалася «царським деревом»

Вільхові дрова – за сукупністю ціни, користі та енергоефективності – одні з претендентів у переможці нашого умовного рейтингу. Перший плюс для «міського», який спонтанно зібрався зимувати в селі, – вони не вимагають довгого сушіння та «передпічної» підготовки. Це дерево примудряється виживати практично в будь-яких умовах, добре почувається в грунті, де мало вологи, а це означає, що куплені вами дрова з вільхи будуть вже сухими.

Знову ж таки «міському» при покупці легко буде розпізнати потрібні йому дрова. На зрізі колір деревини може бути червоним, оранжевим. Скільки сортів росте ближче до вашої оселі (а всього їх нарахували від 25 до 40), стільки ж і відтінків.

Деревина справді унікальна. Не випадково за старих часів її називали «царською» і використовували для обігріву тільки в будинках знаті. Знову ж багато століть тому, коли в моді були лазні по-чорному (без димаря, продукти горіння залишалися в парній разом із жаром), була потрібна саме вільха. Жару виділяє достатньо, горить добре, а диму немає. Чудеса, говорили предки!

Приписують вільховим дровам і «цілющі» для димоходу властивості. Якщо топити лише кілька днів такими дровами піч, димар, забитий сажею, оперативно пройде процедуру «самоочищення». Сажа опаде в топку або вилетить у трубу (у буквальному значенні цього слова).

Додайте до цього незабутній і ненав’язливий аромат, який отримується при горінні каміна, і вибирайте свій вид деревини. Ми б рекомендували всерйоз замислитися саме про вільху.

Орієнтовна ціна: 1700 грн/куб. м.

Сосна – не тільки святкове дерево

Соснові дрова виграють лише у ціні. Цим і зумовлена їхня популярність, особливо у жителів районів, розташованих у зонах хвойних лісів. А загалом — проблем із ними більше, ніж користі. Вся справа у великому вмісті в них смол. Горять вони швидко і яскраво, але при цьому буде багато диму та кіптяви. Як наслідок, сажі в димоходах — відра, тяги немає, камін димить, дрова в ньому тріскаються, а вугілля, що вилітає з вогнища, створює загрозу займання. До того ж соснові дрова складно загасити. Все це робить цю деревину найбільш пожежонебезпечною. У мирні часи найкраще для неї застосування — лазня, знову ж таки лісовий і цілющий аромат. Але сьогодні це не наша мета.

Орієнтовна ціна: 1500 грн/куб. м.

Тополя — найдешевша і майже марна

Єдина перевага палива з тополі — низька вартість. Якщо немає грошей на щось ефективніше, доведеться зупинятися на тополі, а що робити? Варто лише пам’ятати про недоліки дров з неї. Перший – їх не можна довго зберігати. Максимум 2-3 місяці. Гниють і псуються. Другий – через низьку щільність деревини вони добре розгоряються, але також швидко і перегорають, не залишаючи вугілля. Третій – їх не рекомендують використовувати у відкритих камінах, у приміщеннях з поганою вентиляцією та печах із поганою тягою. Навіть добре висушені, вони виділяють багато диму. Суцільні недоліки та проблеми. Варто подумати про правильність народної мудрості: «ми не такі багаті, щоб купувати дешеві речі».

Орієнтовна ціна: 1100 грн/куб. м.

Це цікаво

• Найсильніший жар у топці дає, як не дивно, не дуб. Рекордсмен за температурою, що видається на виході, — поліна глоду. Вони «видають» температуру на 20% більше, ніж найближчі конкуренти. При горінні глоду можуть розплавитись навіть чавунні колосники в топці. А ККД цієї деревини прирівнюється до вугілля.
• Дубові дрова дуже цінують Італії. Місцеві ресторатори вважають, що вони найкращі при приготуванні піци та забезпечують дуже ніжний смаковий ефект. Ось тільки дуб на Апеннінському півострові в дефіциті, то ж дістати в’язанку-другу тут можна лише за шалені гроші.
• Старовинний рецепт. Коли піч перестає горіти (а це траплялось досить часто і з різних причин), наші пращури перед розпалюванням у піч додавали близько 100 грамів кам’яної солі (якщо не дозволяли фінанси, змінювали її на висушені картопляні очищення), а вже після того, як дрова вигоряли, спалювали в ній кілька жмень шкаралупи волоського горіха. Недовгий, але потужний жар від них з’їдав сажу і очищав димар.