У будь-якій незрозумілій ситуації купуйте долари! Після того як ми пережили кілька криз, це правило стало для нас аксіомою. Але чи варто скуповувати долари сьогодні і наскільки у ризиковому положенні гривня? Чи працюватимуть банки в умовах можливого блекауту? І скільки тримати готівки під рукою, враховуючи нинішню ситуацію?
Ці та інші актуальні питання «КП в Україні» обговорила з економістами.
Про девальвацію та купівлю валюти
Головний ворог української гривні – паніка. Часто вона буває безпідставною або майже безпідставною, але коли на країну щодня летять ракети, погодьтеся: підстави для деякої нервозності все ж таки є.
Проте виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзін нагадує: курс залежить не від прильоту ракет, а зовсім від інших чинників. Наприклад, від обсягу західної допомоги Україні (якщо допомога скорочується, НБУ друкує гроші, вони потрапляють на валютний ринок, курс зростає), але сьогодні про скорочення не йдеться. Або, скажімо, від обсягів експорту, але сьогодні зерновий коридор лишається. Тож, резюмував економіст, глобально гривні сьогодні нічого не загрожує.
На думку керівника аналітичного відділу Міжнародної Академії Біржової Торгівлі Андрія Шевчишина, тиск на гривню зберігатиметься, оскільки різко зріс імпорт. Водночас Україна отримала достатньо зовнішньої допомоги, щоб усунути цей пресинг. Тому шанси на те, що на валютному ринку нічого не зміниться, досить великі.
Аналітик Олексій Кущ також не чекає на серйозну девальвацію.
– Сьогодні є певні тривожні дзвіночки, на кшталт затримки 3 млрд євро від ЄС, але загалом усе йде за графіком, – каже аналітик. — Резерви НБУ становлять 23-24 млрд доларів, 18 млрд євро нам обіцяли видати швидкими траншами, що компенсує затримку 3 млрд, а з кінця весни-початку літа має стартувати нова програма кредитування МВФ. Якщо це станеться, курсова стабільність збережеться.
Щодо купівлі валюти, то, каже Кущ, він би не хотів пов’язувати поради купувати долари та євро із нинішньою ситуацією, щоб не формувати неправильне уявлення: мовляв, раніше валюту не треба було купувати, а тепер треба.
— Якщо давати пораду, то вона проста: валюту варто купувати, якщо є ресурс для довгострокового інвестування, тобто на рік і більше, — пояснює експерт. – Зрозуміло, що інфляція та перспективи девальвації гривні перевищують аналогічні показники долара та євро, тому купівля валюти є одним із способів збереження заощаджень. Що стосується диверсифікації, то американська економіка почуватиметься краще за європейську, оскільки США можуть собі дозволити більш агресивно підвищувати облікову ставку без серйозної шкоди для економіки. Але все ж таки диверсифікація не завадить, і в євро цілком можна вкласти 15-20% накопичень.
У свою чергу аналітик Данило Монін зазначає: з огляду на те, що стратегічні підприємства в Україні працюють і мають постачання електрики краще, ніж, скажімо, населення та торгові центри, імпорт може суттєво впасти, крім енергетичного.
— Очевидно, що, якщо торгові центри не працюють і всі переходять у режим жорсткої економії, продаж імпорту може просісти навіть більше, ніж впаде наш експорт, — вважає Монін. — З іншого боку, фінансова допомога, що надходить, збережеться на рівні 3 млрд доларів на місяць. Тому я, в принципі, не бачу сенсу міняти зараз гривню на долари.
Аналітик компанії Esperio Олександр Болтян також вважає, що національна валюта в перспективі 2023-го буде надійним варіантом заощадження коштів, якщо немає планів виїжджати з країни.
— Якщо банки якийсь час не прийматимуть валюту у відділеннях, здати долари та євро можна буде через мінял, які, розуміючи ситуацію, триматимуть максимально невигідний курс, — пояснив експерт свою думку. – Тож гривня, які б важкі часи не переживала, у цьому аспекті виглядає надійніше: продукти ми все ж таки купуємо за гривні. І у транспорті платимо гривнями. І за послуги розраховуємось гривнями. Зрозуміло, що можна домовитися за долари чи євро, але знову ж таки курс буде явно не на вашу користь.
Про роботу банків у блекаут
Що сьогодні турбує фінансово підкованих українців навіть більше, ніж курс, то це робота банків за можливого блекауту. Другий тиждень усі лякають один одного, що банки перестануть працювати, магазини не прийматимуть карти, та й готівку зняти буде неможливо.
Чи все ж таки можливо?
Олег Пендзін вважає, що чутки про майбутній банківський колапс схожі на ідеї евакуації 3,5-мільйонного Києва: і те, й інше — з розряду відірваних від життя припущень.
– Що, в Україні немає генераторів? – міркує експерт. – Свої дизель-генератори стоять у магазинах, на заправках – невже ви думаєте, що їх не можуть дозволити собі банкіри? Банківська система працюватиме, підтримуватимуться системи карткових та електронних платежів, тож не варто розганяти «зраду». Не треба впадати в паніку та всіх переконувати, що «все буде погано», нервуючи знайомих та сусідів. Так, проблеми будуть, ми годинами сидітимемо без електрики, але ми переживемо цю зиму.
Олександр Болтян каже, що відсутність електрики в країні, звичайно, ускладнить роботу банківського сектора. З іншого боку, у банків, напевно, збережеться інтерес у тих же обмінних операціях, тому вони зможуть вийти зі становища, наприклад, встановивши обмежений час роботи.
— Я не можу сказати, які саме підходи впроваджуються, але банківська система зараз серйозно готується до можливого блекауту, — каже Андрій Шевчишин. – На сьогодні ризиків для банків я не бачу, але доступність до банкоматів чи відділень буде обмежена. Як відбуватимуться розрахункові операції у магазинах та кліринг операцій, зараз сказати складно. Враховуючи, що великі мережі мають свої генератори та зв’язок із фінансовою системою, ймовірно, для них не буде істотних змін.
Олексій Кущ також звертає увагу на те, що вже сьогодні ми бачимо низку торгових мереж, які не просто працюють при відключенні електроенергії: у них працює інтернет і вони беруть до оплати картки. І таких мереж ставатиме більше, оскільки робота від генератора стає фішкою: раніше покупців залучали знижками, а тепер генераторами.
Щодо роботи банків, то, продовжує експерт, зараз НБУ розробляє програму роботи банків в умовах енергетичної блокади. Із того, що можна озвучити на широку аудиторію, експерт розповів про відкриття точок банківського обслуговування на базі станцій метрополітену.
– Це можна зробити у всіх великих містах, де є метро, – каже експерт. — У містах, де метро немає, такими «опорними пунктами» можуть бути лікарні, які також перебувають на резервному електроживленні.
Словом, резюмував Кущ, завдання цілком вирішуване, тож банківський колапс в Україні не настане.
Про готівку
Загалом експерти сходяться на тому, що за умов великої невизначеності в майбутньому мати запас гривні на життя просто необхідно.
– У поточній ситуації стратегію виживання у період блекауту кожен має обирати для себе самостійно, – вважає Шевчишин. — Очевидно, що за відсутності світла основним засобом платежу буде готівкова гривня, тож необхідно мати певний запас міцності на цей період. Це продукти, ліки, необхідні речі, а також запас готівки щонайменше на кілька тижнів.
У свою чергу Олег Пендзін радить: знімаючи великі суми з рахунків, пам’ятайте, що готівка – це приманка для різноманітних аферистів та шахраїв.
– Щодо конкретних сум, то тут все залежить від сімейного бюджету, – каже експерт. — Я радив би зберігати гроші в обсязі, достатньому для двох-трьох великих закупівель. Особисто я користуюся лише карткою і взагалі щодо цього не переймаюся.
Олександр Болтян є прихильником того, щоб максимально піти у готівку, хоч і погоджується: безпека є дуже вагомим чинником. Якщо квартиру пограбують, можна залишитись зовсім без грошей. Так що потрібно мати свій баланс між готівкою та коштами на карті.
Олексій Кущ не вперше говорить про те, що криза любить кеш, але, уточнює аналітик, це не означає, що потрібно піти та зняти всі гроші з картки чи депозиту. На думку експерта, оптимальний варіант – це мати під рукою готівку у розмірі тримісячних витрат.
