На виборах президента Казахстану переконливу перемогу отримав діючий глава держави Касим-Жомарт Токаєв. Своїх конкурентів він обійшов із величезним відривом. Як заявила ЦВК країни, він отримав понад 81% підтримки, а всі його п’ять візаві – не більш як три, пише КП в Україні.

Вибори під себе

Як повідомляє Deutsche Welle, сам Токаєв уже на дільниці для голосування дав зрозуміти про свою повну впевненість у перемозі на виборах, поділившись із журналістами своїми найближчими планами.

– Я казав, що політичні реформи треба продовжувати. Інакше буде застій, – заявив він.

Це були позачергові вибори президента Казахстану. Сам Токаєв у вересні цього року запропонував провести їх через зміни до Конституції. З його ініціативи парламент Казахстану 16 вересня одноголосно ухвалив одразу у двох читаннях закон про поправки до Конституції країни. По ньому президентський термін у Казахстані збільшується з п’яти до семи років, але президент не зможе балотуватися на другий термін.

Аналітики також вважають, що Токаєв оголосив дострокові вибори, щоб утвердити свою перемогу до появи реальних супротивників чи зростання протестів у країні.

— Думаю, говорити про реальну гостру боротьбу за посаду президента можна буде через сім років, наразі ми маємо те політичне поле, на яке ми заслуговуємо. Електорат ще не готовий до реальних змін, — вважає керівник Центру прикладної політології та міжнародних досліджень Айдар Амребаєв.

Президент – це менеджер реформ

Тепер Токаєв має 7 років для проведення обіцяних реформ, про які він заявив після придушення заворушень у січні 2022 року. Для цього і були внесені поправки до Конституції – референдум про їхню «всенародну підтримку» пройшов у червні 2022-го. Серед іншого родичам президента заборонили обіймати керівні посади у державному секторі, а самому президенту – бути членом політичних партій.

Сам Токаєв говорить про необхідність масштабних політичних та економічних реформ, спрямованих на створення справедливої держави, наголошуючи, що «люди втомилися від порожніх декларацій та нескінченних презентацій світлого майбутнього». Він роль президента сприймає як роль менеджера, найнятого на певний період.

— Той, хто обіймає найвищу державну посаду в країні внаслідок вільного волевиявлення громадян, фактично підписує контракт, скріплений голосами мільйонів співвітчизників, — заявив Токаєв напередодні виборів на зустрічі з громадськістю Алмати.

Політика: і вашим, і нашим

Експерти вважають, що Казахстан за Токаєва, як і за Назарбаєва, продовжить проводити багатовекторну зовнішню політику.

— Казахстан докладатиме всіх зусиль для подальшого розвитку союзницьких відносин з Росією, вічного стратегічного партнерства з Китаєм, стратегічного партнерства зі США, всебічного співробітництва з братніми центральноазійськими державами і, звичайно ж, з Туреччиною, розвиваючи взаємовигідні зв’язки з усіма зацікавленими державами, будь то в Азії, на Близькому Сході чи в Європі, – заявив Токаєв днями.

Казахстан тісно інтегрований у світову економіку, насамперед через нафтогазовий комплекс, і псувати стосунки ні з ким не збирається.

– Тому Токаєв увесь час застосовує дуже дипломатичні формулювання, намагаючись, щоб проросійська позиція не викликала роздратування в Америці, а проамериканська – у Москві, – цитує слова місцевого політолога Даніяра Ашимбаєва Deutsche Welle.

На зустрічі з громадськістю Алмати Токаєв пояснив, на яких засадах будується зовнішня політика Казахстану. За його словами, вона націлена «на зміцнення безпеки країни, залучення інвестицій, розвиток транспортно-транзитного потенціалу, просування експорту». При цьому Астана у міжнародних питаннях «завжди твердо дотримуватиметься універсальних принципів Організації Об’єднаних Націй».

Директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос прогнозує, що у зовнішній політиці Казахстану після перемоги Токаєва нічого не зміниться.

— Він, як і раніше, балансуватиме між Росією, Китаєм та Заходом. Плюс до цього у Казахстані посилюється і турецький вплив. Головне у політиці Токаєва – це маневр між цими центрами впливу. Щоб не надати можливості жодному з них одноосібно впливати на Астану, але при цьому залишати опцію взаємодії з усіма, — пояснює експерт.

Казахстан не визнає претензії Путіна на Україну

Касим-Жомарт Токаєв відмовився визнавати незалежність самопроголошених «республік Донбасу», про що він прямо заявив навесні у присутності Володимира Путіна на Петербурзькому міжнародному економічному форумі.

— Ми не визнаємо ані Тайвань, ані Косово, ані Південну Осетію, ані Абхазію. І, очевидно, цей принцип буде застосований до квазідержавних територій, якими, на наш погляд, є Луганськ та Донецьк, – сказав Токаєв. Він же заявив, що територіальна цілісність держав має бути непорушною.

Токаєв також заявив, що сподівається на «швидке та справедливе врегулювання конфлікту відповідно до Статуту ООН», і зазначив, що підтримує прямі контакти з президентом України Володимиром Зеленським та президентом Росії Володимиром Путіним, закликаючи до діалогу та мирного врегулювання. Казахстан готовий і здатний продовжувати свою роль міжнародного посередника.

Для росіян двері відчинені

Втім, це не означає, що Токаєв цурається співпраці з Росією чи іншими важливими партнерами Астани. Раніше він заявив, що країна «гарантуватиме безпеку» росіян, які приїхали після оголошення мобілізації. Токаєв зазначив, що Казахстан має зберігати «доброзичливі стосунки із сусідами».

— Гарні стосунки із сусідами – запорука спокою. Найголовніше, щоб ми зберігали згоду із сусідніми країнами. Ми від цього нічого не втратимо. В останні дні до нас приїжджає чимало людей із Росії. Більшість із них змушені їхати через безвихідну ситуацію, що склалася, – сказав він.

Комментарии