По всій Україні через блекаут, який викликаний ворожими обстрілами, розгортаються пункти, де люди можуть зігрітися, з’їсти або випити щось гарячого, зарядити телефон, підключитися до інтернету. Ці «острівці» стабільності набули гучної назви «Пункти незламності», яка повною мірою розкриває суть характеру українців. Однак є одна проблема, яка полягає в тому, що багато з цих «місць сили» не функціонують, а деяких пунктів просто немає за вказаними адресами. «Апостроф» розбирався в ситуації.
Сьогодні, мабуть, немає жодного регіону України, де не трапляються аварійні відключення електроенергії. Також по всій країні спостерігаються перебої із водопостачанням, опаленням, мобільним зв’язком, інтернетом.
Причина цього зрозуміла кожному українцю – ворог регулярно завдає ракетних ударів по об’єктах критичної інфраструктури країни.
Першого по-справжньому серйозного удару було завдано 10 жовтня, коли росіяни запустили по нашій країні понад 80 ракет. І, незважаючи на те, що 43 ракети були збиті силами українських ППО, ті, що потрапили в ціль, завдали значної шкоди вітчизняній інфраструктурі.
Звичайно, ракети вражають далеко не лише об’єкти критичної інфраструктури, а й житлові будинки, школи, лікарні, пологові будинки. Росія заперечує свою причетність до жертв серед мирного населення та звинувачує у них ППО України. Особливий цинізм подібних заяв полягає в тому, що засоби протиповітряної оборони не стріляють просто так від ніччого робити – їхнє завдання, як відомо, полягає у знищенні повітряних цілей противника, у тому числі ракет.
Після масованого обстрілу 10 жовтня у будинках по всій Україні зникла електрика, але ремонтні служби досить оперативно відновили енергопостачання.
Проте віялових відключень уникнути не вдалося. І з того часу для більшості українців це, на жаль, норма.
Наступний, ще більш масований обстріл стався 15 листопада. Тоді по Україні було випущено близько 100 ракет. І збитки від цього обстрілу були відповідними.
Але, ймовірно, найбільш відчутним став обстріл 23 листопада. Незважаючи на те, що ворог випустив по нас «лише» 70 ракет і 51 з них було збито, збитки виявилися колосальними. На жаль, ворог теж навчається на цій війні.
Внаслідок останньої атаки Україна фактично стала знеструмленою.
Крім того, у багатьох регіонах, зокрема у Києві, надовго зникло водопостачання. Також багато будинків перестали опалюватись, і українців рятує лише те, що погода поки що в більшості регіонів не морозна.
Ось одна з багатьох життєвих історій, яку «Апострофу» розповів мешканець столиці: «Район два дні залишався без води, найближчі бювети не працювали. Для того, щоб видобути хоча б технічну воду, мешканці навколишніх будинків підставляли відра під водостічні труби. Благо, почалася відлига і пішов дощ. Тільки за дві доби до бювету підвезли генератор, і з’явилася можливість набрати питної води».
У пошуках втраченого світла
Але ж українці – народ, який не зламати. З перших днів великої війни люди активно допомагають один одному у важких ситуаціях, розгорнуто масштабний волонтерський рух.
Влада також робить свій посильний внесок. По всій країні організовуються ремонтні роботи у цілодобовому режимі.
Однак відновлення об’єктів інфраструктури та відновлення подачі електроенергії з об’єктивних причин йде повільніше, ніж нам хотілося б. І поки що цілі міста залишаються без світла протягом багатьох годин, а іноді й кількох днів.
Саме з цієї причини в країні розгорнули так звані «Пункти незламності», де можна просто відпочити, зігрітися, зарядити мобільний телефон, скористатися інтернетом, поповнити запаси води і навіть підкріпитися гарячою їжею та прийняти необхідні ліки.
Як повідомили в Офісі президента, станом на 24 листопада по всій країні було вже понад 4000 таких пунктів, і їхня кількість збільшуватиметься. Очевидно, що якщо ворог продовжить руйнівні обстріли, і блекаути стануть тривалішими, не кажучи вже про можливі близькі морози, такі пункти стануть для багатьох без перебільшення притулком останньої надії.
Дізнатися, де знаходиться найближчий «Пункт незламності», можна у військовій чи цивільній адміністрації міста чи району. Крім того, на сайті https://nezlamnist.gov.ua/ є інтерактивна карта розміщення таких точок, яка постійно оновлюється (щоправда, ця опція може виявитися недоступною у разі відсутності світла та інтернету).
Ситуація, що склалася, змушує багатьох українців шукати такі пункти, проте, на жаль, далеко не завжди їхні пошуки виявляються успішними.
У багатьох випадках жодних «Пунктів незламності» за вказаними адресами просто немає.
«Все, що було зазначено як «Пункти незламності», такими не виявилися», — написав у Facebook мешканець одного із спальних районів Києва.
Ще один киянин, який мешкає у столичному районі Дорогожичі, докладно розповів «Апострофу» про свою «Одіссею»: «Після того, як у будинку дві доби не було води, я вирушив на пошуки «Пунктів незламності». Згідно з картою, розміщеною в інтернеті, з’ясував, що найближчий з них знаходиться в школі №199 на Бакинській вулиці. Я вирушив туди, але двері школи опинилися зачиненими, світла всередині не було, і на стукіт ніхто не відгукнувся. Наступним пунктом пошуків виявився дитячий садок №293 (вулиця Ольжича, 13а) Там обстановка була краща — було світло, але співробітники закладу на прохання пустити всередину, щоб хоча б зарядити телефон, відповіли відмовою. Мовляв, вони не знають про те, що садок є «Пунктом незламності», і вони не можуть пускати всередину приміщення сторонніх».
А іноді на дверях подібного пункту можна побачити таке оголошення:
Ця фотографія була опублікована в соціальних мережах 24 листопада і відразу стала предметом жвавого обговорення. Багато коментаторів пишуть, що у їхніх населених пунктах схожа ситуація.
«Те ж саме, пробігся сьогодні трьома «Пунктами незламності», в одному сказали, що генератора немає, в іншому сказали, що закінчилося пальне, в третій не пустили — сказали тільки для дітей, які в ньому навчаються (очевидно цей пункт знаходиться в школі – «Апостроф»), та їхніх батьків», — розповів один із них.
«У нас у селі аж два пункти на одній вулиці. Ясна річ, жоден не працює», — відгукнувся інший.
В одному з коментарів наголошується, що у Кривому Розі, який, як відомо, є рідним містом президента Володимира Зеленського, не працює жоден із таких пунктів.
При цьому автор коментаря припускає, що відповідальність за це лежить на місцевій владі.
Хто за що відповідає
Те, що інформаційна складова цієї кампанії кульгає, вже очевидно.
Ось промовиста ілюстрація:
За однією з версій, ключові питання, пов’язані з «Пунктами незламності», не були узгоджені між Офісом президента та регіональною владою. Зокрема, у Києві не узгодили місця розташування таких пунктів, заявили в мерії.
Проте, у столиці, за словами мера Віталія Кличка, вже розгорнуто «понад 400 пунктів обігріву». Вони переважно розташовані у школах та інших установах соціальної сфери.
«Якщо в вашому будинку немає електропостачання більше доби, ви зможете прийти в пункт обігріву щоб підзарядити гаджети чи ліхтарики, випити чаю, дізнатися інформацію, де поблизу знаходяться бювети, де відчинені магазини та аптеки. Також ми працюємо над тим, щоб у кожному пункті працював інтернет», — йдеться у повідомленні на особистому телеграм-каналі Віталія Кличка.
Можна не сумніватися, що і в інших населених пунктах – від міст-мільйонників до маленьких сіл – потроху розгортається мережа «Пунктів незламності». Бо інакше й не може бути. Тому що українці – незламні.
Українці готові терпіти поневіряння війни, чудово розуміючи, що ціна нашої спільної перемоги дуже велика. А ось чого українці не люблять, то це того, що їх обманюють. І влада повинна про це завжди пам’ятати, перш ніж розпочинати чергову гучну піар-компанію, хай навіть із найдобріших намірів.
