Чемпіонат світу з футболу в Катарі – це явище особливе. Це перший мундіаль, який проводить арабська країна. В певному сенсі це експеримент від ФІФА, який дуже бурхливо обговорювався і навіть багато разів відверто критикувався. Але тим не менш, турнір йде, вже завершилось перше коло матчів на груповому етапі і розпочалось друге.
Про те, що відбувається поза футбольним полем в Катарі, «КП в Україні» розповів кореспондент «Суспільного» Євген Каранов, який знаходиться там від початку турніру.
Євгеній Каранов (праворуч) і справжній британський вболівальник. Фото: надано Євгеном Карановим.
Саудівці співали «No Messi»
— Євгене, як давно ви в Катарі і чи сформувалось вже враження від того, як організоване все, що оточує футбол?
— В Катарі я з 18 листопада. Є вражаючі моменти, звичайно, по трафіку, логістичні моменти. Наприклад, на матч Бразилія – Сербія їхали в дуже страшній тисняві в метро. Є моменти з автобусами, які замість 40 хвилин їдуть вдвічі довше — пересування тут складне, тому що місцеві водії хоч і чують від поліцейських, що проїзд тут заборонений, все одно їдуть.
І важко автобусам, які перевозять медіа або всіх дотичних до чемпіонату світу. До речі, в Пекіні на Олімпіаді була виділена окрема полоса, де пересувались лише олімпійські автобуси. Тут такого немає. Це дуже важко: виходиш зі стадіону і або довго їдеш на автобусі для медіа, або, здається, простіше на метро. Але на метро величезна черга. Для вболівальників і для медіа немає якогось швидкого окремого коридору. Ти просиш правоохоронців, а вони розводять руками і кажуть «ідіть всі разом».
— Скільки матчів довелось побачити наживо? Що можете за них сказати?
— Вдалось побачити наживо 4-5 матчів. Найбільше запам’ятався матч Аргентина – Саудівська Аравія, тому що дуже багато саудівців приїхало. Для них 2 години машиною — і ти вже у Катарі. Тож приїхала велика армія підтримки, і реально на стадіоні була справжня атмосфера футболу — чемпіонату світу. Підтримка, реакції на кожну дію судді, ну і матч сам по собі приніс сенсаційний результат.
— Саудівці гучно святкували?
— Саудівці дуже емоційні, раділи, були співи «NoMessi», «Saudi- Saudi», святкування було сильне. Місцеві катарці дуже позитивно цю перемогу сприйняли. Тому що їхня команда поки що не мала перемог, один матч програли. І вони теж раділи цьому результату. Також багато марокканців приїхало.
— Де ще ви спостерігали подібний настрій?
— На матчі Марокко – Хорватія теж відчувалась ця класна атмосфера.
Саудівські вболівальники радіють перемозі над збірною Аргентини. Фото: REUTERS
На турнірі повно підставних фанатів
— Чи правда, що на турнір приїхало багато фейкових вболівальників з бідних сусідніх країн?
— На чемпіонаті було багато вболівальників з Марокко і Саудівської Аравії, але ми побачили ще багато фанів з бідних сусідніх країн. Найбільше говорять про пакистанців. Ми просто ще цю тему не дослідили, але так, багато таких вболівальників, які просто займають місце на стадіоні для того, щоб він був заповнений. Хоча по трансляції матчу Швейцарія – Камерун було видно, що є багато вільних місць.
Зокрема, ми були на матчі Бельгія – Канада, так взагалі гра проходила майже в тиші. Дуже рідко було чутно фанів. Лише подекуди звучали крики групи підтримки. Зовсім не та атмосфера, як на матчах за участі саудівців і марокканців.
І я став свідком того, що перед матчем Англія – Іран підставні фани просто розбирали з пакету атрибутику різних збірних і йшли з нею на стадіон. Це нагадувало проплачені мітинги, де люди збираються організовано, беруть атрибутику і йдуть. А потім її здають. Хоча, я думаю, ці люди теж люблять футбол, просто не вболівають за якусь конкретну країну чи збірну.
А після матчу Канада – Бельгія бачили сім’ю, за всіма ознаками десь з Близького Сходу, яка тримала прапорці Бельгії. Вони сіли в метро, швиденько прапор Бельгії в сумочку поклали, а от у дівчинки на обличчі залишився намальований прапор – не встигли все сховати.
— Як вам рівень футболу на цьому турнірі?
— За рівнем футболу ми бачили нульові нічиї – здається, їх чотири було. Важко сказати, з чим це пов’язано. Чи це середина сезону, чи футболісти демонструють певний спротив в адресу ФІФА щодо проведення тут чемпіонату світу і тих подій, які відбуваються навколо, де забороняється виходити з капітанськими пов’язками onelove, ну і так далі. Але була навіть інформація, що за перші матчі ще не було стільки нульових нічиїх на чемпіонатах світу.
Є матчі яскраві, звичайно: Аргентина – Саудівська Аравія, Португалія – Гана, Бразилія себе показала — ці матчі були цікаві.
Журналіст Сергій Захарченко з нібито «бельгійськими» вболівальниками — з Пакистану чи Індії. Фото: Євгена Каранова
Організаторські проблеми
— Можливо, є якісь речі, які вас дуже здивували з організаційної точки зору?
— Стосовно організаційних речей… Кожен, хто хоче сюди приїхати, створює профайл, де реєструється, щоб потрапити саме в Катар під час чемпіонату світу. І коли ти вилітаєш з якоїсь країни сюди, то потрібно в аеропорту на реєстрації показати цей профайл — це додаток на телефоні, де є qr-код, де закладені всі твої дані.
Мій колега Сергій Захарченко, з яким ми разом сюди летіли, в аеропорту «Шопена» у Варшаві втрапив у ситуацію, коли йому цей код зчитали і побачили, що вказана неправильна дата народження. Ми намагались це виправити, подзвонили на гарячу лінію, на катарський номер. За 5 хвилин дзвінок з’їв 500 гривень з рахунку, ми не встигли нічого вирішити. Поповнили рахунок і ще раз подзвонили. В результаті оператор заявив, що це не можна так швидко вирішити.
— Що було далі?
— Я полетів до Катару сам. Сергію оновили профайл, завели новий, де він ввів дані, плюс почали пояснювати тут на місці, писали листи також до Європейської спілки трансляторів (вони нам допомагають з усім), і їх просили звернутися до ФІФА. Зрештою, там сказали, що все ок, пару годин – і Сергій може вилітати. Але він на 4 дні затримався у Варшаві через цю помилку.
— Наскільки жорстким є контроль за роботою журналістів з боку катарців? Не відчувається певної диктатури?
— Я спілкувався з одним фотографом, так він розповідав, що до нього десь в центрі міста, де він знімав, підійшли і запитали: what are you doing here? Він показав свою акредитацію, але до акредитації має бути ще спеціальний дозвіл, що він може знімати у будь-яких місцях. Оскільки він цей дозвіл одразу не показав, то до нього були питання. Хоча зрозуміло, що приїхало багато медіа, які будуть знімати усюди.
Ще я був на зустрічі після матчу-відкриття, де представники ФІФА зустрічалися з медіа, які хотіли почути про реакцію на неприємні ситуації, з якими зіштовхнулися, щоб відреагували на них. Представник колумбійської телекомпанії Gol розказав, що вони йшли на матч-відкриття, було 9 представників цієї компанії, з яких три жінки. Шість чоловіків спокійно пройшли контроль, а жінок зупинили — і був якийсь прискіпливий довгий контроль незрозуміло чому. Одну довели до сліз і лише потім відпустили, не пояснюючи, в чому була причина затримки. Тож тележурналіст хотів, щоб про цей інцидент почули і якось відреагували організатори, ФІФА зокрема.
В ТЕМУ
Алкоголь – майже заборонено, а їжа — дуже дорого
— Як щодо харчування в Катарі? Які там ціни?
— Пересування у нас безкоштовне з цими акредитаціями. Головне – це ціни на їжу. А що здивувало… Я був вже на чотирьох Олімпійських іграх і на інших змаганнях — завжди в медіацентрі є безкоштовна вода, бодай якісь снеки, смаколики, яблучко, грушка або навіть бутерброди. Кава і чай безкоштовні, які можуть медіа брати собі. А тут на стадіонах в медіацентрах все платне. Є тільки невеличкі фонтанчики з водою, вся їжа платна. Яблуко коштує близько 60-70 гривень. Банан — 80 гривень. Салат — 300-350 гривень. Повноцінний обід може коштувати більше 500 гривень.
Але ще є головний медіацентр, який знаходиться окремо від всіх стадіонів. Туди купуєш за 540 гривень дозвіл на вхід, і там вже ти можеш брати безкоштовно і перше, і друге, фрукти якісь, десерти, воду, каву, чай. І там також є безкоштовна вода в пляшках. Іноді роздають такі купони, за які ти можеш піти і взяти окрему каву в ресторанчику, і снек або пончик.
— А продають в Катарі алкоголь? Чи на час турніру він під забороною?
— Алкоголю ніде на стадіонах не видно. Мій колега Сергій Захарченко був в фан-зоні і там не бачив людей з алкоголем. Хоча я бачив відео, що десь дійсно продають алкоголь. Просто в той момент якось не склалося в фан-зоні з алкоголем. Але ті вболівальники, яких ми зустрічали, всі кажуть, що випивають в своїх готелях. Або перед матчем, або вже після матчу їдуть і розслабляються. Тобто такого, як ми звикли, що усюди валяються стаканчики з-під пива, немає. На стадіоні всі тверезі. Може, з десяток фанів бачив, які були напідпитку. А так – мусульманська країна, алкоголю майже ніде немає.
Продукти у медіа зоні безкоштовно не роздають. І ціни на них просто шалені. Орієнтовно 1 катарський ріал дорівнює 10 гривням. Фото: Євгена Каранова.
