Перебої з енергопостачанням значно ускладнюють здійснення грошових розрахунків, насамперед безготівкових. Виникають проблеми й з готівкою, тому що далеко не всі банківські відділення та банкомати працюють при відключеннях світла. «Апостроф» розбирався, чи можуть ракетні атаки вплинути на українську банківську систему. Особливо на тлі загрози депутата держдуми Росії Андрія Гурулєва завдати по ній удару.
Готівка знову в ціні
Банківський сектор змушений пристосовуватися до нових обставин. У Національному банку України (НБУ) повідомили, що розроблено план роботи банківської системи на випадок повного блекауту. Відповідно до цього плану, по всій країні працюватимуть понад 1000 чергових відділень фінустанов. У них вже завозиться необхідне обладнання та налагоджується резервний зв’язок.
«Системно важливими банками визначено перелік 760 чергових відділень, розташованих у Києві та у 275 населених пунктах 22 областей, які надаватимуть клієнтам фінансові послуги навіть в умовах тривалої відсутності енергопостачання», — йдеться у повідомленні на сайті регулятора.
НБУ також склав інтерактивну картку розміщення чергових відділень банків.
За словами аналітика аналітичного центру «Об’єднана Україна» Олексія Куща, такі чергові відділення банків мають стати чимось на кшталт фінансових «Пуктів Незламності», де українці отримують допомогу внаслідок відключення електроенергії.
«Банки повинні подбати про те, щоб, якщо не кожне відділення, але хоча б частина з них могли працювати за допомогою генераторів та захищеного інтернету, наприклад, через Starlink», — пояснив він у коментарі «Апострофу».
При цьому, вважає експерт, НБУ слід внести положення щодо роботи в умовах блекауту до переліку ліцензійних вимог до банківських відділень.
«Поки що всього цього на нормативному рівні немає, а банки займають у цій ситуації таку позицію, що все якось розсмокчеться, а тому не поспішають вкладати в це гроші», — додав він.
Будівля Національного банку України
Очевидно, що навіть з появою чергових банківських відділень, в яких можна буде отримати послуги навіть за тривалих періодів відключення електроенергії, значна частина громадян, особливо в провінції, будуть відрізані від звичного для них сервісу. А тому проблема наявності готівки стане як ніколи актуальною.
За словами аналітика компанії «Центр біржових технологій» (ЦБТ) Максима Орищака, готівкові розрахунки завжди актуалізуються в періоди форс-мажору.
«Трохи несправедливо, що уряд намагався заманювати людей у банківський сектор шляхом обов’язкових електронних розрахунків або підвищенням ставок за вкладами, тому що в період війни всі хочуть вірити в казку, що їм вдасться хоч трохи заробити на своїх вкладеннях», — сказав він у розмові із виданням.
Експерт прогнозує, що найближчими місяцями варто очікувати масового відтоку грошей з банківської системи: «Готівки на всіх не вистачить, оскільки НБУ не буде зацікавлений у зниженні ліквідності банківського сектора. Тут уже хто перший встигне зняти гроші, тому і пощастило».
Звичайно, то в одному банківському відділенні, то в іншому утворюватиметься дефіцит готівки, про що було сказано вище. Однак це ще не все. За словами Максима Орищака, багато українських банків мають проблеми з персоналом, оскільки їхні співробітники поїхали – або в безпечніший регіон, або взагалі за кордон. «Тобто навіть за наявності грошей у банкоматах, або касах банку видати їх людям не зможуть», — пояснив він.
Агресор «кам’яного віку»
Тому так важливо, щоб визначені регулятором та банками чергові відділення працювали справно, і не було б такої неприємної ситуації яка склалася із «Пунктами Незламності», коли багато з них просто виявилися зачиненими.
Також важливо, особливо з огляду на те, що через війну багато українців працюють, навчаються, виконують інші функції у віддаленому режимі, максимально зберегти можливість для безготівкових розрахунків.
Тим більше, що українська система електронних платежів на сьогодні є однією з найнадійніших у світі, стверджує Олексій Кущ.
«У свій час СЕП (система електронних платежів) Національного банку створювалася на базі захищеного каналу спецзв’язку, який був розроблений на випадок ядерної війни, — розповідає експерт. — Тобто, за великим рахунком, самій системі електронних платежів практично нічого не загрожує. Вона максимально захищена, у тому числі від хакерських та прямих фізичних атак”.
При цьому сам принцип роботи СЕП, за словами джерела «Апострофа», є держтаємницею, а тому ніяких подробиць про неї чекати не варто.
У цьому контексті по-ідіотськи прозвучала нещодавня заява депутата Держдуми РФ Андрія Гурулєва, який запропонував слідом за енергетичною інфраструктурою України розбомбити банківську інфраструктуру нашої країни.
«У розумінні росіян, розбомбити банківську систему, це розбомбити якусь адресу», — іронізує Олексій Кущ.
Але, навіть якщо припустити, що заподіяння якихось збитків вітчизняній банківській інфраструктурі можливе, мають існувати запасні варіанти на такий випадок.
«Україна може перевести свої сервери на Захід і продовжувати робити всі нарахування в електронному вигляді», — каже Максим Орищак.
