Міністерство цифрової трансформації виступає за термінову легалізацію віртуальних активів України. Основним поштовхом до початку бурхливої ​​діяльності стали результати вересневого дослідження аналітичної блокчейн-компанії Chainalysis, згідно з якими Україна посіла третю позицію у глобальному індексі щодо впровадження криптовалюту.

Але що забезпечило нам це третє місце, чи справді ми маємо так багато власників крипти і наскільки реально обкласти їх податками? Про це «КП в Україні» поговорила із економістами.

А хто у трійці?

Отже, Україна опинилася у трійці лідерів у рейтингу ухвалення криптовалют за 2022 рік. Але перш ніж радіти з цього факту, непогано було б уточнити, хто в цій трійці почувається як удома, крім нас.

Виявляється, перше місце у глобальному індексі посів В’єтнам, друге – Філіппіни, а одразу за нами – Індія. Компанія, звісно, ​​гарна, але незвична.

Економісти пояснюють, що у цьому випадку ніякої сенсації немає. Справа в тому, що громадяни країн з ринками, що розвиваються, схильні частіше використовувати цифрові активи для відправлення грошових переказів і збереження заощаджень. Адже криптовалюти дають унікальні переваги у нестабільних економічних умовах.

– Україна справді займає лідируючі позиції серед користувачів криптовалют, – зазначив у коментарі «КП в Україні» аналітик компанії Esperio Олександр Болтян. – Але це говорить, зокрема, і про низький рівень довіри населення до більш звичних способів заощадження. Виходить, що чимало людей готові експериментувати та ховати гроші у ненадійних криптовалютах, які нічим не підкріплені. Навіть незважаючи на те, що у Європі відкрито заявляють про перспективи тотального падіння.

Аналітик Данило Монін погоджується: далеко не всі українці сподіваються на державу, зокрема на пенсію, от і вкладаються в криптовалюту. За різними оцінками українці мають понад 5 млн криптогаманців, тож потрапляння до трійки «най-най» не дивно.

Хто ці люди?

Про те, що Україна посіла перше місце у світі за кількістю власників криптовалюти, яких у країні налічується 5,5 млн осіб, у жовтні повідомили багато ЗМІ з посиланням на дані міжнародної платіжної платформи Triple A.

За даними платформи, в Україні 12,7% населення мають криптовалюту, через що нашу країну навіть назвали «глобальним криптохабом».

Погодьтеся: 5,5 млн. власників крипти вражають. Але хто вони – ці мільйонери серед нас? І як виходять із становища в умовах таких перебоїв з електрикою?

– Якщо в Україні раніше і майнули криптовалюту нелегально, то зараз це неможливо через дефіцит електрики, – каже аналітик Данило Монін. – І генератор тут не допоможе, бо для майнінгу потрібна дешева електрика. В іншому випадку він буде нерентабельним, особливо з огляду на нинішнє падіння біткоїну. Тож 5 млн, про які йшлося вище, це, зрозуміло, не майнери, а власники крипти.

Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко щодо власників криптовалюту налаштований досить різко.

– Зараз уже вся ця афера з біткоіном у світі розвалюється, мода на крипту у світі проходить, – зазначив економіст у коментарі «КП в Україні». – Просто ніхто не може зрозуміти, що робити з цією криптовалютою, тим більше, що інтернет-платежі і кращі, і дешевші. В Україні взагалі вже давно є електронна гривня, щоправда, охочих із нею працювати немає. Думаю, що всі ці крипто-мільйонери – звичайні аферисти. У них реально нічого немає, а головна мета – знайти простаків, які віддадуть їм гроші.

Операція “легалізація”

Про те, що Україні потрібний новий законопроект про внесення змін до Податкового кодексу, щоб визначитися з оподаткуванням операцій з віртуальних активів, віце-прем’єр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров говорить уже кілька місяців. І ось днями – нова заява: Україні потрібна термінова легалізація віртуальних активів в Україні.

Як розповів Федоров у своєму недавньому інтерв’ю Interfax, Верховна Рада вже ухвалила базовий закон «Про віртуальні активи», який був драйвером законодавчого процесу. А зараз потрібно ухвалити податковий законопроект, щоб легалізувати цей напрямок, «бо Україна може отримати новий сектор економіки та додаткові податкові надходження».

За словами міністра, для нас це зараз досить чутливе питання і з погляду податкових надходжень до бюджету, і з погляду довіри інших країн.

– Ми за легалізацію цього прогресивного технологічного сектору, щоб бізнес міг розвиватися, держава – розвивати цифрову економіку та отримувати податки, – заявив голова Мінцифри.

І тут виникає закономірне питання: що може означати легалізація криптовалюту на практиці?

На думку Болтяна, це означає, що всі способи введення та виведення коштів з криптогаманців у нашій країні враховуватимуться та регулюватимуться. Жодних анонімних способів обміну криптовалют спробують не допускати, всіх, хто займається обмінними операціями на крипторинці змусять платити.

– Вся «легалізація» від наших законодавців полягає у спробі обкласти податками доходи від криптовалюти, – каже Данило Монін. – Але знаючи, як у нас, наприклад, оподатковуються акції, коли збитки вважаються прибутком, можна припустити, що це буде черговий треш. Скажімо, якщо купив акцію за 100 доларів за курсом 27 і продав за 100 доларів за курсом 36,57, потрібно сплатити податок 19,5% з курсової різниці, хоча насправді нуль доходу. Більше того: зараз у багатьох в акціях мінус 40-50% від вкладень, але податок із частини продажів (коли продавав за ціною більшою, ніж ціна покупки), все одно заплатити треба.

Тобто за аналогією, навіть незважаючи на те, що біткоїн цього року впав з піку в 68 тис. доларів до нинішніх 17 тис. доларів, у разі ухвалення закону власникам крипти довелося б заплатити податки з частини продажу, коли в моменті вони продавали дорожче, чим купували

«Більше піару, ніж реальної економіки»

Втім, як відомо, у нас жорсткість законів компенсується необов’язковістю їх виконання, і з криптовалютою може статися так само. Експерти схиляються до того, що з поповненням бюджету у авторів крипто-ініціативи навряд чи щось вийде.

На думку Данила Моніна, порахувати прибуток від криптовалюти – це дуже складне завдання. Звичайно, багато залежатиме від того, що конкретно пропишуть у законопроекті і як реалізовуватимуть, але поки що подібне оподаткування може бути хіба що добровільним.

Олександр Охріменко вважає, що тут більше піару, ніж реальної економіки.

– Знайшли гучну цікаву тему та вирішили пропіаритися, – пояснює експерт. – Тим паче, що війна йде, треба якісь ініціативи озвучувати.

Олександр Болтян зазначив, що легалізація криптосектора допоможе Україні продовжити виводити гроші з тіні, а для країни це стане можливістю притоку грошей. Але при цьому наголосив: стати центром залучення криптобізнесменів в України не вийде, оскільки є безпечніші та привабливіші країни. Якщо не США, то, наприклад, ОАЕ.

– Україні для того, щоб стати привабливою з погляду ведення бізнесу – хоч крипто-бізнесу, хоч IT-бізнесу, хоч міжнародних інвестицій – потрібно не лише завершити війну, а й сформувати сильну законодавчу базу, знизити рівень корупції, – каже Болтян. – В іншому випадку реалізації подібних пропозицій будуть провальними.

Щодо цієї ініціативи, продовжує експерт, то її результат може бути протилежним від очікуваного. Через спроби легалізації віртуальних активів може посилитися відтік людей із грошима, навіть патріотично налаштованих.

– Ніхто не хоче тотально прощатися зі своїм нажитим майном, у тому числі й віртуальним, – резюмував експерт. – Якщо ж говорити про податкові надходження від бізнесу, то бізнес поки що не користується криптосектором як основним платіжним інструментом. Тим більше, за умов блекауту криптовалюти, як і електронні гроші, неможливі до використання. Отже, до закінчення війни навряд чи тут можна розраховувати на позитивні результати навіть у теорії.​

Комментарии