Незважаючи на те що прогнози британського видання The Economist часто за інформативністю стоять на одній лінії з висновками британських учених, щорічна обкладинка-ребус традиційно привертає увагу експертів та обивателів у всьому світі. Редакція The Economist зробила щорічні глобальні прогнози своєю фішкою, і останній номер не став винятком.
«КП в Україні» разом з експертами розбиралася у новій картинці-загадці.
Що намалювали
На обкладинці журналу зображено знімки шести світових лідерів. Якщо розташувати їхні імена в порядку зменшення розмірів фото, ряд буде виглядати так: керівник Китаю Сі Цзіньпін, президент РФ Володимир Путін, президент США Джо Байден, президент України Володимир Зеленський, новий прем’єр Італії Джорджа Мелоні, президент Тайваню Цай Інвень.
Як і минулого року, обкладинка журналу виконана у чорно-червоно-білій гамі. Можливо, цим видавці хотіли припустити, що веселощів цього року буде мало. Швидше чорний використаний як традиційний колір війни. Безліч червоних елементів означають небезпеку як для світу взагалі, так і для економіки зокрема.
Український президент розташований на тлі молекули метану, що, можливо, є натяком на актуальність у 2023 році газового питання. Але, судячи з картинки між Зеленським та Байденом, що зображує танкер для перевезення ЗПГ, нестачі енергоресурсів не буде.
Праворуч від Зеленського, фактично між Зеленським та Мелоні, розміщено зображення зенітно-ракетної установки, що прямо вказує: військова допомога з Європи продовжиться у повному обсязі. Як відомо, у сьогоднішній війні Мелоні повністю підтримує Україну, і її зображення може говорити про те, що вона висловлює спільну думку Європи.
Космічні супутники між американськими і китайськими лідерами прогнозують протистояння Китаю і США, що продовжується, в космосі. А зображення космічного телескопа НАСА «Джеймс Вебб» додатково наголошує, що битва за космос у 2023-му триватиме й надалі.
І, нарешті, поява на обкладинці Цай Інвень у безпосередній близькості від Сі Цзіньпіна говорить про те, що 2023 року тайванська проблема не втратить своєї актуальності.
«Китай – остання надія Путіна»
Фотографія Володимира Путіна хоч і не найбільша, але центральна. Тут думки експертів розділилися.
Одні кажуть про те, що російський лідер стоїть у центрі світового «порядку денного», причому, судячи із зображень, що його оточують, центральне місце йому забезпечила виключно війна з Україною.
Інші трактують центральне місце як те, що Путін опинився в оточенні – у пастці, з якої йому вже не вибратися.
Треті вважають, що Путін увесь 2023-й буде дійсно приковувати увагу всього світу, але не як лідер, а як головний лузер, який поставив на кін все і програв.
Як уже говорилося вище, фото китайського лідера за розміром більше за фото президента РФ, що може говорити про визначальну роль Сі Цзіньпіна, який з властивою китайцям скромністю стоїть трохи осторонь.
— На сьогодні у Путіна за великим рахунком немає жодного партнера, Іран та Північна Корея не беруться до уваги, — зазначив у коментарі «КП в Україні» виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзін. — В умовах нульових перспектив, коли російська економіка видихається з погляду можливостей ведення війни, Китай є останньою надією Путіна, який би допоміг йому тягнути цю «валізу без ручки».
Аналітик компанії Esperio Олександр Болтян вважає, що обкладинка журналу The Economist дає нам зрозуміти: увесь 2023-й буде сконцентрований навколо переговорів між політиками. Саме вони стануть центральними складовими життя всього світу, а труднощі різного характеру, важливі для всієї планети, будуть походити від представлених країн. Присутність у цьому списку Італії говорить про назріваючий критичний колапс.
— Що стосується РФ, то рік тому вона мала шлях висхідної сили на Близькому Сході, — нагадує Болтян. — Разом із Єгиптом було проведено спільні військово-морські навчання у Середземному морі у грудні 2019 року, планувалося розширити співпрацю. Mubadala, головний суверенний фонд в Абу-Дабі, зробив найбільшу інвестицію в Росію, купивши 1,9% акцій «Сібура», нафтохімічного гіганта. Нині все інакше. Вторгнення до України зменшило роль Росії на Близькому Сході, і 2023 року вона продовжить знижуватися.
Зеленський з’явився на обкладинці вперше. Отже, Україна сьогодні відіграє значну роль у світовій політиці. Фото: economist.com
Вітряки та мікроскопи
Серед предметів, які розмістили на обкладинці журналу The Economist, Олександр Болтян звертає увагу на супутники з боку Китаю, вітряки та природну енергію з боку США, морські вантажоперевезення, молекулу та військову техніку з боку України, дрони з боку Росії, мікроби під мікроскопом біля Італії.
– Це орієнтири, за якими можна судити, чим будуть зайняті ті чи інші країни, – вважає експерт. — Також можна звернути увагу, що розташування осіб та подій, які будуть важливими у конкретний період року, можна вгадати по годинах. Якщо уявити, що картинка – це циферблат, то, наприклад, фокус на Тайвань буде у січні-лютому, на Італію – у березні, на Україну – з квітня до червня. Далі США стануть тригером упродовж літа, а з осені увага переміститься на Китай.
Експерт Аналітичного центру «Об’єднана Україна» Олексій Кущ звертає увагу на руку робота поруч із президентом Тайваню, що говорить про зростання ролі країни в інноваційній економіці. Та й сама поява на обкладинці тайванського лідера свідчить не обов’язково про війну, як багато хто вважає, а загалом про геополітичний процес, пов’язаний із цією країною.
— Вітряки, на тлі яких помістили фото американського президента, прогнозують, що вітроенергетика в США залишиться галуззю, що найбільш швидко розвивається, відновлюваної енргетики в країні і буде в центрі світового порядку денного альтернативної енергетики, — продовжує Кущ. – Цікавою є поява на обкладинці Мелоні, що нагадує про новий політичний тренд у ЄС. До влади на зміну лівоцентристським приходять праві та правоцентристські партії, посилюються націоналізм та загроза єдності ЄС.
І, нарешті, щодо молекули, то, вважає Кущ, це необов’язково може бути молекула метану. Не виключено, що це зображення «геополітичної молекули», де відображено взаємодію України з чотирма учасниками – ЄС, США, Китаєм та Росією.
«Все визначатиме війна в Україні»
Неможливо не звернути увагу на те, що у той час, як обкладинка The Economist має «завсідників», український президент з’явився на ній вперше. На думку Олексія Куща, поява на обкладинці Зеленського говорить про міжнародне визнання України як важливого політичного гравця.
– Світове закулісся вважає, що Україна сьогодні серйозно впливає на міжнародні процеси, – каже Кущ.
Незважаючи на те що зображення України на обкладинці немає, саме Україна визначає появу всіх зображених світових лідерів. За словами президента Українського аналітичного центру Олександра Охріменка, абсолютно всі люди на обкладинці The Economist з’явилися через війну в Україні.
Зеленський та Путін – як глави воюючих країн, Байден та Мелоні – як уособлення підтримки США та Європи. Що стосується Сі Цзіньпіна та Цай Інвень, то експерти не перший місяць говорять про те, що перебіг подій у війні може суттєво вплинути на подальші відносини між Китаєм та Тайванем. Сьогодні КНР уважно спостерігає за обстановкою, оцінює ефективність силових методів Путіна та реакції Заходу. Перемога України над Росією стане сигналом для Китаю не чіпати Тайвань.
— З обкладинки видно, що війна в Україні багато визначатиме у світі 2023 року, — каже аналітик Данило Монін. — Сьогодні Зеленський став лідером світового масштабу, якого цитують усі видання, тож він просто не мав шансів не потрапити на обкладинку. Ступінь його впливу такий, що він може спокійно запросити Ілона Маска відвідати Україну, він взагалі головний позитивний герой 2022 року, який впливатиме на світ і наступного року.
