У суботу, 3 грудня, стало відомо про те, що російський міністр оборони РФ Сергій Шойгу зустрівся у Мінську з білоруським міністром оборони Віктором Хреніним та диктатором Олександром Лукашенком. Як візит одіозного топ-чиновника з Москви може бути пов’язаний з недавньою смертю білоруського міністра закордонних справ Володимира Макея та чи вдасться Кремлю спрямувати курс білоруської влади на пряму військову конфронтацію з Україною у найближчому майбутньому — читайте в матеріалі «Апострофа«.
Несподіваному візиту найвищого військового чиновника з Москви передувала загадкова смерть багатолітнього міністра закордонних справ Володимира Макея, який раптово помер на 65 році життя. Причину смерті, ми найімовірніше найближчим часом не дізнаємося, хоча Москва та Мінськ намагаються переконати, що «прозахідний» (а також — прокитайський) міністр помер природною смертю. Звісно, за таких умов спадає на думку протилежне — спецслужби Росії мають величезний досвід у сфері вбивства «непотрібних» чиновників, у тому числі й дипломатів.
У скупому урядовому повідомленні Білорусі від 29 листопада йдеться, що багатолітній міністр закордонних справ помер «раптово». Макей очолював МЗС Білорусі з 20 серпня 2012 року. До того певний час був головою адміністрації президента Білорусі, а ще раніше — помічником президента Лукашенка. Тобто, був вірним «лукашенківцем» без жодного «демократичного» флеру, на противагу думці деяких оглядачів.
За словами політичного експерта Віталія Кулика, система влади в Білорусі побудована неперсоніфіковано з точки зору виконавців, а під одну політичну волю. Відповідно, смерть або відставка прем’єра, міністра закордонних справ, оборони або навіть секретаря Ради нацбезпеки несуттєво впливають на курс білоруського керівництва.
«Насправді, від міністра закордонних справ не надто багато залежало — він був лише виконавцем, який надавав форми політичним меседжам чи політичним установкам, які йшли від Лукашенка. Тому хто б не прийшов на місце Макея, він так само виконуватиме забаганки диктатора, як це робив покійний міністр», — каже експерт «Апострофу».
На думку Кулика, в Білорусі достатньо контактерів із Заходом і без Макея – вони працювали і в ООН, і з ЄС, хоча з колишнім міністром, безперечно, багато контактували саме чиновники високого рівня, адже він був виразником політичної волі Лукашенка. Втім, після смерті Макея можливості комунікувати з Заходом для білоруського диктатора не зникнуть.
Наразі влада знаходиться в руках дуже невеликої купки людей, куди входить старший син Лукашенка Віктор, який фактично підібрав під себе всі ключові силові відомства, підрозділи та митницю.
«Є старі групи впливу, які посунув Лукашенко-молодший, є адміністрація Лукашенка та спікер парламенту – формально друга людина в державі — це все групи не прозахідні і не проросійські. Щоправда, не варто забувати про секретаря Радбезу Вольфович, якого називають приставленим Росією куратором, але політична воля наразі зберігається лише особисто у Лукашенка, який вирішує все», — зазначає Кулик.
Не зовсім згідний з колегою провідний фахівець Дипломатичної академії України ім. Геннадія Удовенка Станіслав Желіховський. Він вважає, що могла мати місце нова спроба налагодження зв’язку білоруської влади з Заходом – Макей міг діяти самостійно, але й Лукашенко міг таким чином пробувати домовитись про послаблення санкцій.
«Диктатор розуміє, що Росія програє у війні. Проте фсбшники, вірогідно, не дозволили продовжити цю лінію на вихід зі «співробітницва», і Білорусь й надалі залишатиметься майданчиком з дестабілізації ситуації в Україні, а також сусідніх країнах-членах НАТО. Нещодавно міністр внутрішніх справ Польщі дав інтерв’ю, в якому розповів, що в близькому майбутньому можливе повторення міграційної кризи. Білорусь може відіграти і нову роль в гібридній війні проти Заходу, і такі особи як Макей невигідні Москві, тому не виключаю, що його «прибрали» саме росіяни», — каже експерт «Апострофу».
Власне, приїзд Шойгу в цьому контексті може бути спрямований саме на те, щоб остаточно спрямувати Мінськ в потрібному для Кремля напрямку. Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що Шойгу зустрівся з Хреніним і Лукашенком, ймовірно, для того, щоб тиснути на Білорусь з метою подальшої підтримки наступальної кампанії Росії в Україні.
У цьому контексті, смерть Макея може стати спусковим гачком для пришвидшення переходу білоруської влади «під» Кремль. Але все залежатиме від волі Лукашенка, на участь армії якого в новій атаці півночі України вкрай розраховують російські агресори. Без гарматного м’яса з Білорусі, схоже, наступ на Київ у Путіна не «ліпиться»…
