Завершився перший Чемпіонат світу з футболу, який відбувся в арабській державі. У пам’яті він залишиться не лише завдяки перемозі збірної Аргентини, але й неймовірній кількості сенсацій, фантастичних нововведень та рекордній кількості тренерських відставок.
Розширена заявка та рекордний компенсований час
У Катарі з’явилася нова тенденція – велика кількість компенсованого часу, пише КП в Україні. На катарських стадіонах було не рідкістю побачити 6 хвилин компенсованого часу до першого тайму та 8 хвилин до другого. Такий підхід довелося застосувати через частоту використання системи відеоповторів та компенсацію інших пауз у матчі. А як побічний ефект від цього — кінцівки матчів стали ще більш напруженими. Чимало голів було забито у «подовжений» додатковий час. Тепер уже не скажеш: суддя не дав атаки дограти.
Кожна збірна могла заявити на турнір 26 осіб, тоді як раніше можна було лише 23. Це пов’язано з тим, що турнір проводиться в середині сезону і додаткові місця у команді мали підстрахувати футболістів у разі травм.
Підйом азіатського та африканського футболу
На цьому ЧС у плей-офф від Африки зуміли вийти збірні Сенегалу та Марокко. Замало? Так, можливо, не так і багато, як могло бути, але історичний прохід Марокко аж до півфіналу чемпіонату світу – це величезне досягнення. Для африканського футболу прорив підопічних Валіда Реграгі – це вже висота, яка вперше підкорена представниками африканського континенту. Але цей успіх — скоріше одноосібний прорив однієї команди. Сенегал, можливо, показав би щось більше, якби на ЧС зіграв їхній лідер, один із найкращих гравців світу Садіо Мане.
Азія на цьому ЧС показала неймовірні результати. З груп до 1/8 фіналу вийшли Південна Корея, Японія та Австралія. Так, ніхто з них не зумів просунутися далі 1/8, але Японія обіграла у своїй групі Іспанію та Німеччину, а в результаті поступилася 1/8 майбутнім бронзовим призерам — хорватам. Австралія ж перемогла Туніс та Данію, а вилетіла в 1/8 від майбутнього чемпіона світу Аргентини. Південна Корея стала жертвою Бразилії, але їхній вихід із групи взагалі виглядав фантастичним – корейці, за прогнозами, були безнадійними аутсайдерами в групі з Уругваєм, Ганою та Португалією.
Азія та Африка показали себе сильно, а все завдяки тому, що багато гравців із цих команд вже виступають у сильних європейських чемпіонатах. Футбольний світ стає дедалі тісним, розрив у рівні між командами стає дедалі менше — конкуренція зростає.
Європа була слабка
Той факт, що зі своїх груп не вийшли Сербія, Бельгія, Німеччина та Данія, це вже сам по собі тривожний дзвінок. Бездарний виліт Іспанії та Португалії від Марокко інакше як провалом не назвеш. По суті, від Європи лише чотири команди змогли продемонструвати в Катарі більш-менш прийнятний результат — Хорватія, Англія, Нідерланди та Франція.
Німці та бельгійці стали головним розчаруванням турніру. І якщо останнім ще якось можна знайти виправдання – все ж таки команда наближається до періоду зміни поколінь, який навіть грандами сприймається завжди болісно, то виліт Німеччини був просто неприпустимим. Сталося парадоксальне – їх обіграли японці, основна частина складу яких виступає у німецькому чемпіонаті.
Провал Роналду, успіх Мбаппе та історичний результат Лео Мессі
Цей ЧС був дуже прив’язаний до персоналій.
Неймар, Мессі, Мбаппе та Кріштіану Роналду увесь турнір були у центрі уваги.
Неймару пророкували золото ЧС, бо бачили Бразилію головним фаворитом турніру, але мрія п’ятиразових чемпіонів розбилася об хорвата Домініка Ліваковича у серії пенальті.
Кріштіану Роналду став головним ньюсмейкером цього турніру. Вже на ЧС він залишився без клубу. Футбол португалець демонстрував неоднозначний. Після пари ігор у старті сів на лаву запасних під Гонсалу Рамуша, і було видно, Кріштіану приїхав до Катару, можливо, у найгіршій ігровій формі за всю кар’єру.
На Мессі тиснула спадщина Марадони, і Лео витримав це випробування. У Катарі він продемонстрував стабільно сильний виступ на кожному з матчів. Став найкращим гравцем турніру й, головне, володарем довгоочікуваного золота ЧС, яке, за фактом, дає йому звання найкращого гравця (на даний момент) в історії футболу.
Кіліан Мбаппе у свої 23 роки показав фантастичний індивідуальний виступ. Француз став автором хет-трику у фінальному матчі та й загалом забив за турнір 8 голів.
Турнір воротарських подвигів
Яссін Бону (Марокко), Домінік Лівакович (Хорватія), Емільяно Мартінес (Аргентина) та Андріс Нопперт (Нідерланди) – головні герої воротарського цеху.
Лівакович – це людина, яка виграла на ЧС дві серії пенальті у японців та бразильців.
Бону не пропускав голів аж до півфіналу з французами.
Нопперт у свої 28 років приїхав до Катару з мізерною кількістю досвіду – лише трохи більше 50 матчів на рівні професіоналів. І Луї ван Гал не побоявся віддати Андрісу місце у воротах. Гравець не підвів, чудово відіграв увесь ЧС. Так, він програв у серії пенальті аргентинцям, але претензій до воротаря за увесь ЧС нуль.
А Емільяно Мартінес показав свої феноменальні навички у серіях пенальті з Нідерландами та Францією. Без його сейвів Мессі точно не став би чемпіоном світу.
Рекорд з тренерських відставок
Катар був нещадний до тренерів: без роботи залишилися Тіте, Фернанду Сантуш, Луїс Енріке, Роберто Мартінес, Херардо Мартіно, Карлуш Кейруш, Паулу Бенту, Отто Аддо. Ханс-Дітер Флік, Каспер Юлманд, Гарет Саутгейт та Чеслав Міхневич були на волосок від звільнення, але свої місця у збірних зберегли.
Загалом 8 відставок – це майже вдвічі більше, ніж на попередніх мундіалях. А все тому, що багато команд показали результати нижче за очікувані.
До чого техніка дійшла!
ЧС у Катарі – найбільш високотехнологічний турнір усіх часів. У Катарі грали високотехнологічним м’ячем, який був оснащений спеціальною системою датчиків руху від adidas, яка надсилає дані по 500 разів на секунду. Завдяки чому можна відстежити навіть найкрихітніші дотики.
Це дозволило суттєво покращити якість роботи системи VAR та інтегрованої напівавтоматичної системи визначення офсайду.
На кожному стадіоні під їхніми дахами було встановлено 12 камер, які займалися відстеженням руху м’яча. Також одночасно відстежувувався рух 29 точок на тілі кожного гравця з частотою 50 разів на секунду, що дозволяє мінімізувати фактор суддівської помилки до мінімуму.
Для вболівальників із проблемами із зором були розроблені технології Bonocle та Feelix Palm. Bonocle – це платформа, заснована на використанні шрифту Брайля, за допомогою функцій транскодування та технології Bluetooth вона дозволяє вболівальникам з особливими потребами отримувати інформацію про те, що відбувається на полі. А Feelix Palm – наручний комунікатор, який працює на основі електричних імпульсів, посилає інформацію, подібно до шрифту Брайля, про те, що відбувається в матчі.
Ну і насамкінець – по 15 тисяч камер на стадіонах із системою розпізнавання облич та дій. Ця система здатна навіть аналізувати настрій натовпу, щоб правоохоронці мали повний обсяг інформації для підтримки правопорядку та безпеки на стадіонах під час матчів.
Також на стадіонах було створено особливу систему обдування з метою охолодження повітря та підтримування оптимальної температури для футболістів і вболівальників. Технологія була розроблена з прицілом на те, щоб отримати 18-24 градусів за Цельсієм, що є оптимальним температурним режимом для футболу.
Це цікаво
ЧС у Катарі у цифрах
- Катар — найбільш малонаселена країна, яка будь-коли приймала ЧС. Тут мешкає лише 2,8 мільйона людей.
- Але при цьому ЧС у Катарі вийшов найдорожчим турніром в історії. Орієнтовна вартість мундіалю для Катару за різними оцінками становила від 229 до 300 мільярдів доларів США. Це найдорожчий чемпіонат світу в історії. Для нього було збудовано 7 нових стадіонів, станція метро, аеропорт, лікарні, готелі та торгові центри. При цьому дохід Катару від ЧС становив близько 17 мільярдів доларів США.
- Матчі ЧС у Катарі приймали 8 стадіонів із 5 міст. Будівництво першого з них розпочалося ще у 2013 році й забрало 4 роки. 2021-го всі стадіони вже були повністю готові до експлуатації. Найбільший із вісімки – стадіон «Лусаїл», його місткість дорівнює 88 966 уболівальників. А найнезвичайніший – «Стадіон 974», який уже розібраний. При його будівництві використовувалися 974 транспортні контейнери на згадку про промислове минуле набережної, де розташували стадіон. Кількість контейнерів повторює телефонний код країни.
- ЧС у Катарі став третім за відвідуваністю турніром в історії. Його матчі відвідало 3 мільйони 404 тисячі 252 уболівальники. Середня кількість уболівальників на трибунах становила 53 191 особу. Більш відвідуваними був лише ЧС 1994 року у США та ЧС 2014 року у Бразилії.
- На ЧС у Катарі було забито 172 голи, що рівно на один більше, ніж на ЧС 2014 року в Бразилії, – це зробило катарський мундіаль найрезультативнішим в історії. Чималий внесок у це зробив фінальний матч, за який було забито 6 голів обома командами.
- На турнірі було показано всього 3 червоні картки гравцям: Венсану Абубакару з Камеруну, Вейну Хеннесі з Уельсу та Дензелу Дюмфрісу з Нідерландів. Також видалення виклопотав тренер Південної Кореї Пауло Бенту. Рекордсменом за кількістю жовтих карток стала збірна Саудівської Аравії – 14 карток за 3 матчі. А Англія, можна сказати, зняла з себе статус жорсткої команди, за увесь турнір — лише одна жовта картка. Традиційна британська грубість, схоже, зійшла нанівець.
- Також ЧС у Катарі став рекордним та за кількістю зіграних серій пенальті – їх було 5. Так багато на ЧС раніше ще не бувало, що зайвий раз свідчить про щільність конкуренції між командами.
