У Польщі розвивається скандал, про який публічно не кажуть в Україні. Йдеться про долю вихованців дитячого будинку сімейного типу із Синельникового (Дніпропетровська область). Їхня мама-вихователька — 52-річна Світлана П. з квітня цього року перебуває під арештом і чекає на суд у місті Познань, куди приїхала разом з дітьми, тікаючи від війни.
Підозри, висунуті жінці, жахають: продаж дітей педофілам, втягування їх у проституцію, особливо жорстокі моральні та фізичні знущання.
Польська Gazeta Wyborcza стверджує, що зараз українські чиновники хочуть забрати дітей в Україну, незважаючи на війну, щоб зам’яти важку історію. КП в Україні спробували розібратися, що відбувається насправді.
Шокуючі одкровення
До Познані Світлана та її десять дітей віком від 4 до 16 років приїхали у березні цього року. Польське законодавство не визнає створення дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей за рішенням органу опіки та піклування, як це робиться в Україні. Долю дітей, позбавлених кровних батьків, тут вирішують особливі сімейні суди. Тому з початком війни, коли до Польщі ринули хвилі біженців з-поміж сиріт, їм стали призначати по суду польських тимчасових опікунів.
Так сталося і з дитячим будинком із Синельникового. На допомогу Світлані призначили подружню пару із Познані. А у квітні 2022 року до мами-виховательки прийшли представники поліції та прокуратури.
Виявилося, що одна з вихованок Світлани розповіла польським опікунам, як жорстоко знущається з дітей прийомна мати. Пізніше, як пише Gazeta Wyborcza, це підтвердили й інші діти на допитах у прокуратурі в присутності психолога.
У матеріалах слідства нібито є свідчення про те, що в Україні та навіть у Польщі до 8 квітня підозрювана продавала дітей педофілам, попередньо накачуючи препаратами, що розслаблюють м’язи, зокрема статевих органів.
Одна з дівчаток розповіла, що була зґвалтована, коли навчалася у першому класі. При цьому чоловіки тримали її за волосся, а прийомна мати дивилася на годинник — чи пройшли відведені на покупку 20 хвилин.
Також у звинуваченнях прокуратура нібито пише, що Світлана била дітей кулаками, ременем, сковорідкою, змушувала їсти собачі фекалії, малюкам сунула до рота підгузник, забруднений сечею, а також морила дітей голодом.
За повідомленнями польських ЗМІ, наразі Світлана перебуває під вартою.
Лист від консула
Зазначимо, що у багатьох випадках журналіст Gazeta Wyborcza посилається на своїх інформаторів, але є й офіційний коментар.
Прес-секретар Познанської прокуратури Лукаш Вавжиняк підтвердив, що дітей допитали в сімейному суді в присутності психологів, зі свідчення задокументували, і цього може бути достатньо, щоб почати суд над прийомною матір’ю.
– Діти залишаються свідками та потерпілими, але їм не доведеться знову давати свідчення під час суду, – сказав Лукаш Вавжиняк.
Спікер також зазначив, що прокуратура має й інші вагомі докази. Зокрема, висновок судово-медичного експерта, який зафіксував сліди побоїв та підтвердив, що діти недоїдали.
Перша публікація про інцидент, пов’язаний із українським будинком сімейного типу, вийшла у жовтні цього року. Повернутися до теми видання змусило листа, направленого до прокуратури Познані генеральним консулом України у Вроцлаві
Юрієм Токарем. «Консул шле уклін до прокуратури, а потім просить дозволу відвідати заарештовану та дітей, про яких вона дбала. Але насамперед у ньому укладено рішення про «повернення в Україну дітей-вихованців», — пише Gazeta Wyborcza.
У тому ж листі йдеться про те, що міськрада Синельникове вже призначила для хлопчиків і дівчаток нового опікуна – представницю соцслужби, яка в Україні курирувала дитячий будинок сімейного типу і не помічала речей, що там відбуваються. Нова опікунка нібито збирається відвідати Польщу, побачитися з сиротами та завершити формальності, пов’язані з їх поверненням на батьківщину.
Наразі частина дітей живе у тимчасових польських опікунів, годину поміщено в інші родини. «Gazeta Wyborcza» вважає, що українські чиновники хочуть відвезти дітей із безпеки назад у війну лише для того, щоб зам’яти скандал. Самі діти не хочуть їхати. Будучи ізольованими від Світлани П., вони пройшли у Польщі психологічну та фізичну реабілітацію, освоїлися у новій обстановці та почуваються набагато краще. Один із хлопчиків нібито навіть попросив не розмовляти з ним російською чи українською, бо це викликає негативні спогади. «Я хочу спілкуватися лише польською мовою», — передає газета слова дитини.
Стаття Петра Житницького викликала значний резонанс у Польщі. Скрін poznan.wyborcza.pl
«Ми також зібрали документи»
Ми кілька разів написали «нібито», бо публікація у «Gazeta Wyborcza» показує один бік медалі. Іншою – українською – не вірять, що все це могло відбуватися.
– У нас нічого подібного не було. Прекрасна сім’я, прекрасні діти, Світлана працює як вихователь понад 20 років. Ми зібрали характеристики із навчальних закладів, гуртків, які відвідували діти. Поліція опитала сусідів Світлани, дали свої висновки медики, які спостерігали за хлопцями. Ніхто ні слова поганого про Світлану не сказав, ні в кого не виникало підозри, що вона погано поводиться з дітьми. Це все документально підтверджено, — сказала начальник служби у справах дітей міської ради Синельникове Наталія Ситало.
За її словами, українська сторона не наполягає, щоб діти негайно поверталися на нашу територію.
— Ми ж розуміємо, яка в Україні зараз ситуація, ми ніяк не хочемо наражати дітей на небезпеку. Для нас головне повернути їх під юрисдикцію української сторони, цю процедуру можна провести у Польщі. Тому Україна призначила тимчасових опікунів. Ми не намагаємося щось приховувати чи щось заступати, нам нема чого ховати, — підсумовує Наталія Сітало.
«Це не перший випадок, коли забирають дітей»
У Києві чиновники та навіть правозахисники не хочуть коментувати інцидент до рішення суду у Познані у кримінальній справі проти Світлани. Неофіційно висловлюють версію, що польські опікуни могли намовити дітей надати свідчення проти мами-виховательки. Мовляв, нічого виключати не можна, доки не буде проведено судове слідство та винесено вирок.
— Це не перший випадок, коли за кордоном дітей, які сподобалися, забирають із прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу, — сказала на умови анонімності одна з експертів з прав дитини. – Є прецеденти, коли такі сім’ї самі залишали Польщу, виїжджали нехай не додому, але до Івано-Франківської, Закарпатської областей. Тому що за кордоном не все так гладко, як здається. Чи є ризик, що багатьох дітей ми не зможемо повернути на батьківщину, а для кого ж тоді захищаємо Україну?
За даними на 1 липня цього року до Польщі виїхало 500 тисяч дітей. Близько 5 тисяч із них із опікунами.
Коментар юриста
Польща може залишити дітей у себе
Олексій Лазаренко. Фото: facebook.com/NGO.KHISR/
– Діти у будь-якому випадку перебувають за юрисдикцією України, бо залишаються громадянами України, – зазначає Віце-президент Всеукраїнського фундації «Захист прав дітей» Олексій Лазаренко. – Але ситуація справді непроста. У Польщі система ювенальної юстиції істотно відрізняється від української. Спеціальний сімейний суд – це не один суддя – це цілий комплекс фахівців, який включає соцпрацівників та психологів, перш ніж призначається опіка, всі вони працюють з дитиною та супроводжують її долю після винесення рішення.
Юрист зазначає, що про усиновлення вихованців Світлани П. у Польщі немає й мови.
— Ця процедура може бути проведена лише за згодою України на її території. Український опікун також має право приїхати з документами до Польщі та забрати дітей. Але якщо вони будуть проти, він не зможе зробити це силою чи за допомогою поліції. Ми ж не впевнені, що було насправді. Раптом усі жахливі звинувачення справді мають підтвердження, зокрема, щодо висновку психологів?
Український опікун має звернутися до польського сімейного суду, а той виходить насамперед із інтересів дитини – так працює вся світова практика.
– Сімейний суд може відмовити у передачі вихованців від тимчасових опікунів у Польщі українському опікуну. До 16 років діти залишатимуться громадянами України, а потім матимуть право обирати громадянство. Я не знаю, як у Польщі, але знаю, що в країнах Скандинавії подібні випадки з маленькими біженцями з України, які мають статус сиріт, були.
