Соціологічні дослідження показують, що для двох із трьох українців найважливішою потребою є гроші, а зростання цін за минулий рік відчули на собі 94% наших співгромадян. Звичайно, в новому році хотілося б, щоб напрямок руху змінився в зворотний бік і цінники нарешті почали знижуватися. Але як це реально?
Економісти, опитані kp.ua, спрогнозували динаміку цін на споживчому ринку у січні та розповіли, чому в Україні насамперед дорожчають найдешевші продукти.
Ефект Гіффена у дії
Якщо говорити загалом, то тенденції залишаються колишніми: найшвидшими темпами дорожчатимуть найпростіші та найдоступніші продукти, причому навіть якщо ціни на них зашкалюватимуть.
Справа в тому, що в економіці є таке явище, як ефект Гіффена, про який ми докладно писали, коли обговорювали зліт цін на олію.
Цей парадоксальний ефект означає, що попит на товар знижується разом із зниженням ціни та підвищується разом із підвищенням ціни, всупереч основному закону попиту. Щоправда, відбувається це далеко не у всіх економіках, але в цьому випадку нам від цього не легше. Тому що всі шість явищ, що призводять до парадоксу Гіффена – девальвація валюти, загроза кризи, техногенні катастрофи, зниження врожаю, пандемія, війна – спостерігаються у нас повною мірою. Погодьтеся: було б дуже дивно, якби цей ефект сьогодні оминув Україну.
Економіст Олександр Мартинюк пояснив, як кожен із чинників призводить до знаменитого парадоксу.
Девальвація місцевої валюти веде до того, що реальні доходи населення падають, тобто за свою зарплату люди можуть купити дедалі менше товару, в тому числі і продуктів. В результаті люди починають затарюватися гречкою, картоплею, олією і т.д. буквально на останні гроші, побоюючись, що найближчим часом їм навіть ці продукти будуть недоступні.
Загроза кризи викликає паніку у людей, і це дуже добре знайоме. У будь-якій незрозумілій ситуації українці починають скуповувати долари, обвалюють гривню, а далі все йде за першим сценарієм.
Техногенні катастрофи, як, втім, і стихійні лиха, руйнують звичне життя і ведуть до кризи. Що ми сьогодні й спостерігаємо, наприклад, через руйнування російським агресором енергетичної інфраструктури України.
Зниження врожаю цілком логічно веде до дефіциту та, відповідно, подорожчання продуктів.
Пандемія, як зміг переконатися весь світ, веде до безпрецедентних обмежень і паніки. Люди бояться, що завтра може статися будь-що (перестануть працювати підприємства, закриються магазини, заборонять виходити з дому), і змітають з полиць все поспіль – від туалетного паперу до консерв. В результаті ціни підвищуються, адже в ажіотажі покупці практично не звертають на них уваги.
Війна впливає на економіку нищівним чином. Ціни на продукти зростають, а гроші тануть, тому люди витрачають накопичення тільки на найбюджетніше і найнеобхідніше, закуповуючи звичні товари про запас.
Важливий момент полягає в тому, що в розряд товарів Гіффена потрапляють не делікатеси та предмети розкоші, а найпростіші та найдешевші товари, яким немає бюджетної заміни. Скажімо, у Китаї це можуть бути рис та локшина, у США – паливо, в Україні – овочі борщового набору, цукор, соняшникова олія тощо. А, наприклад, у період пандемії до списку товарів Гіффена у всьому світі увійшли медичні маски, ціни на які злетіли в десятки разів.
Базові продукти подорожчають на чверть
Сьогодні споживчий ринок в Україні перебуває у якомусь замкнутому колі: зростання попиту веде до підвищення цін, а підвищення цін, згідно з ефектом Гіффена, — до подальшого зростання попиту.
– Споживачам потрібно врахувати, що масовий попит на дешеві овочі веде до їхнього подорожчання, – каже аналітик компанії Esperio Олександр Болтян. — Якщо немає високого попиту на ікру, ковбасу, рибу, а є попит на макарони, картоплю та овочі борщового набору, то саме на останні продавці підвищуватимуть ціни, щоб отримати максимально можливий прибуток. Тому в січні чекаємо на різке зростання цін на продукти харчування, перш за все, на базовий овочевий набір, хлібобулочні вироби, молоко, яйця та м’ясо.
На думку Болтяна, зростання цін на ці продукти становитиме в середньому 25-30%. Але це не призведе до критичного зростання офіційних показників інфляції, оскільки її «розбавлять» даними щодо ЖКГ, послуг та непродовольчих товарів.
Вартість послуг залишиться на місці
– Серед послуг подорожчати можуть лише транспортні, оскільки це один із тих видів послуг, якими в країні користуються вимушено, – продовжує експерт. — Кав’ярні, салони краси, стоматологічні клініки та ремонтні майстерні намагатимуться тримати ціни на колишньому рівні, щоб продовжувати працювати та залишатися із замовленнями. З нового року виток зростання цін поновиться із новою силою. Якщо до кінця 2022 року ще намагалися утримувати формальні показники інфляції, то з січня 2023 року ціни різко зростуть. Бізнес спробує компенсувати втрати з прибутку через регіони, в яких йшли активні бойові дії протягом року. Також є потреба покривати вимушені непередбачені витрати на опалення, електроенергію. Не варто забувати про закупівлю та вміст генераторів, завдяки яким сьогодні функціонує багато виробництв. І ці витрати буде перенесено на споживачів.
Щодо цін на паливо, то Олександр Болтян зазначає: в Україні за 2022 рік вартість бензину А-95 зросла на 87%. У світі нафта з 24 лютого продемонструвала стрибок нагору на 40%, але вже 16 березня повернулася в діапазон 100 доларів за барель і наприкінці грудня торгується за ціною 84 долари барель.
Тобто, резюмував експерт, причин для підвищення цін на транспортні послуги немає, але ціни і не знижують, хоча закупівля стала дешевшою. Якщо відбудеться стрибок цін на бензин, то тільки через стабільний попит, який означає, що на цьому можна заробити.
З тієї ж причини зростають ціни на електрогенератори, свічки, кишенькові ліхтарики та портативні зарядні пристрої. Поки на все це зберігатиметься високий попит, бізнес підніматиме ціни.
Що стримає інфляцію
Водночас президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко нагадує, що зазвичай у січні ціни падають, а не зростають, оскільки попит різко падає.
– Люди витратили гроші на свята, тож у січні торгівля йде погано, – каже експерт. – Наприклад, сильно падають ціни на м’ясо – його у січні не хочуть купувати. Певне, доїдають те, що купили до свят. А от овочі та фрукти справді можуть дорожчати, і в першу чергу це пов’язано зі зберіганням. У разі сильних морозів багато товару пропадає, відповідно ціни зростають. Але все ж таки після Нового року ціни в цілому привабливіші, ніж напередодні свят. А вже в лютому-березні на нас чекає нова інфляція: попит зростатиме на все, тож зростуть і ціни.
Економіст Владислав Банков погоджується: січень традиційно є інертним для роздрібного ринку місяцем. Будь-яке зростання цін у цей період, зазвичай, пов’язане з підвищенням тарифів, податків, введенням у дію нових регуляторних норм. У контексті сьогоднішньої ситуації, каже експерт, можливі деякі коливання на паливному ринку, пов’язані із зростанням споживання палива через масове використання генераторів. Щоправда, ціни можуть як зростати, так і знижуватися.
– Що стосується продуктів, то тут зростання цін обмежується зубожінням основної маси покупців, переходом на дешевші продукти та товари, – резюмував Банків. — На тлі війни відбуватиметься подальше розшарування населення, за межею бідності виявиться ще більше людей, що буде одним із факторів, які стримують споживчу інфляцію.
