З Новим роком у нас традиційно пов’язані нові очікування. Ми бажаємо собі та близьким миру, здоров’я, щастя та, звичайно, фінансового благополуччя. Минулий рік був дуже тяжким по всій країні. Інфляція спустошувала наші гаманці та з’їдала заощадження, чимало українців втратили роботу і, відповідно, доходи.
Здається, що в таких умовах фінансова грамотність не допоможе, але економісти вважають, що це не так. І пропонують кілька корисних фінансових порад, які допоможуть уникнути поширених помилок.
Експерти запевняють: який би хаос не панував у ваших фінансах, виправити ситуацію ніколи не пізно, пише КП в Україні.
1. Почати вести облік доходів та витрат
Облік та контроль витрат і доходів – дуже важлива звичка, яка допоможе зрозуміти, на що йдуть гроші, яких витрат можна було б уникнути і яку суму із зарплати можна собі дозволити відкладати на подушку безпеки чи велику покупку.
До речі, експерти одностайно стверджують, що відкладати 10% можна з будь-яких прибутків без погіршення якості життя.
Контролювати свої доходи і витрати зовсім нескладно, причому це можна робити як за допомогою спеціальних сервісів фінансового планування, так і у звичному зошиті.
2. Скласти фінансовий план
Оцінюючи підсумки минулого року, аналітик компанії «Центр біржових технологій» Максим Орищак констатує: криптовалюта зазнала поразки, нерухомість не зростає в ціні, національна валюта впала, депозити стають дедалі ризиковішими.
— У такій ситуації уявити план виживання і процвітання досить складно, але, з іншого боку, і виживати без фінансового плану буде непросто, — вважає експерт. – Тому потрібно скласти фінансовий план з урахуванням не лише своїх проаналізованих доходів та витрат, а й того, що ціни зростуть на 20%.
При написанні фінансового плану спочатку потрібно визначитися з фінансовими цілями на рік. Це може бути будь-що – від ремонту в квартирі до, наприклад, поїздки до дітей, які зараз в евакуації.
Після визначення цілей треба позначити суми, які будуть потрібні для реалізації ваших бажань, та оцінити можливості: чи дозволяють ваші доходи відкласти щомісяця потрібну суму?
Якщо так – все гаразд.
Якщо ні, працюємо над планом далі. Розставляємо пріоритети (тобто, наприклад, поки що плануємо лише поїздку, ремонт відкладаємо на майбутнє), зменшуємо витрати (можливо, від чогось у щоденних витратах можна відмовитися) і шукаємо можливості збільшити доходи (підробіток, продаж старих речей, монетизація хобі, здавання в оренду квартири, кімнати чи гаража тощо).
3. Розумно ставитися до купівлі валюти
У будь-якій незрозумілій ситуації українці починають купувати долари, але експерти радять переглянути цю звичну для нас стратегію.
– Ми переходимо на новий етап життя, в якому валюта потрібна у конкретних випадках: наприклад, бізнесу для міжнародних розрахунків чи, скажімо, якщо людина збирається подорожувати за кордон, – каже Орищак. – Сьогодні я не радив би купувати валюту просто «на чорний день» в очікуванні падіння гривні.
4. Не збирати борги
Борги тягнуть нас назад і не дають впевнено дивитися в майбутнє.
– Як тільки закінчиться війна, Україна почне відбудовуватись та відновлюватись, – каже Орищак. — У цей період знадобляться гроші на активну підтримку української економіки, з’являться нові можливості для відкриття бізнесу, потрібні будуть люди з активною позицією та готовністю будувати нове повоєнне життя. Але готовність скористатися цими ідеями залежить від поточного фінансового стану, від здатності змінюватись та гнучкості мислення. Не варто продовжувати жити минулими звичками, через які у нас у країні критично високий рівень заборгованості перед банками за величезних запасів валютних накопичень «під подушками».
Економіст Андрій Мартинюк також радить поводитися з боргами акуратно: купувати тільки ті речі, які вам по кишені, не брати споживчі або, тим більше, «швидкі» кредити з фантастичними відсотками, а самому позичати лише ту суму, яку не шкода втратити.
5. Вивчати хитрощі шахраїв
Ще одна порада від Максима Орищака полягає в тому, щоб якнайбільше читати про фінансову грамотність. Не втратити гроші – це також потрібне вміння, каже експерт. Усі хочуть заробляти, але важливо не втратити нажите на валютних спекуляціях, криптоінвестиціях чи, скажімо, при взаємодії із шахраями.
Про хитрощі різного роду аферистів, які обманом отримують доступ до заощаджень людей, написано чимало. Злочинці втираються в довіру і дізнаються про конфіденційні дані: повні реквізити картки, паролі та коди з повідомлень від банку.
Андрій Мартинюк нагадує про кілька поширених ознак, за якими можна розпізнати шахрая. Ці люди виходять на вас самі (наприклад, дзвонять від імені поліції, служби безпеки банку тощо), говорять з вами про гроші (просять сплатити комісію чи послугу, розповідають про раптовий виграш, лякають тим, що ваші гроші перебувають у небезпеці ), грають на емоціях (тішать чи залякують), просять назвати конфіденційні дані карти чи цифри, які надходять вам у повідомленнях. І найголовніше: вас підганяють, не дають подумати, змушують ухвалювати рішення швидко.
Словом, порада про необхідність пильності буде далеко не зайвою. Адже нові схеми шахрайства, які аферисти «вбудовують» у нові умови – чи то війна, новорічні свята, проблеми зі зв’язком чи відключення світла – з’являються регулярно.
