Будь-яка криза в першу чергу б’є по найбідніших, які й у благополучні роки живуть від зарплати до зарплати. І якщо люди багатші в лихоліття мають можливість як збільшувати витрати, так і економити, наприклад, переходячи в дешевші сегменти, то у людей на межі виживання такого вибору немає. Як говориться у відомій приказці, поки товстий схудне, худий помре, пише КП в Україні.
Українці, гаманці яких практично повністю спустошив коронавірус, а війна взагалі відкинула за межу бідності, вже звикли, що антикризові рішення уряду сприятливими для них не бувають. Не дивно, що новина про заморожування мінімальної зарплати викликала практично однозначну реакцію: знову чиновники намагаються вирішити проблеми за рахунок найбідніших. Але чи це так насправді і на що впливає зростання мінімалки? Розбираємось разом з економістами.
Рідкісний випадок
З 1 жовтня 2022 року мінімальна зарплата в Україні зросла з 6500 до 6700 грн і залишиться на цьому рівні принаймні протягом усього поточного року. Бюджетом на 2023 рік підвищення мінімалки не заплановано, а чого нам чекати наступного року, розповість уже бюджет-2024.
Тут треба сказати, що ситуація, за якої мінімалка залишається на одному рівні весь календарний рік, для України є велика рідкість. Якщо простежити динаміку мінімальних зарплат із 2000-го, то подібне траплялося лише один раз – 2014 року. На той раз мінімальна зарплата піднялася до 1218 грн з 1 грудня 2013-го і не переглядалася до 1 вересня 2015-го.
Зараз в уряді цілком логічно пояснюють, що в умовах війни країна спрямовуватиме бюджетні витрати насамперед на інші пріоритетні напрямки: сектор оборони та безпеки, виконання соціальних зобов’язань держави (пенсії та соцзабезпечення), медицину.
– Про те, що рівень мінімальної заробітної плати залишиться у 2023-му на рівні 6700 гривень, було відомо ще минулого року, – каже аналітик компанії «Центр біржових технологій» Максим Орищак. – І це рішення важко назвати несподіваним з огляду на те, що країна перебуває у стані війни. Якщо озиратися на минулі роки, коли підвищували рівень мінімалки, то рішення обґрунтовувалися тим, що за низької зарплати ми не можемо говорити про розвиток та зростання економіки. Тому уряд поступово йшов до того, щоб врахувати інтереси населення, при цьому не забуваючи про бюджетні інтереси держави. Зробити комфортні умови тільки для населення було б нелогічним, оскільки ми отримали зростання тіньових виплат.
Не час для зростання
Чимало українців вважають, що заморожування мінімалки передбачає з боку середнього українця якусь жертву. Мовляв, ціни зростають, а зарплати – ні, але сьогодні всім важко, тож доведеться потерпіти. Насправді доходи переважної більшості українців не залежать від зростання мінімальної зарплати, і її регулярне підвищення зовсім не призводить до зростання добробуту.
Поліпшенню матеріального становища зараз могли б сприяти збільшення прожиткового мінімуму та мінімальних пенсій. Зростання цих показників справді має реальний соціально значущий ефект.
Щоразу, коли в Україні підвищували мінімалку, ми разом із економістами чесно шукали плюси, але мінусів завжди виявлялося більше.
Так, наприклад, каже економіст Андрій Мартинюк, незважаючи на очікування зростання споживчого попиту, збільшення мінімалки ніколи до нього не призводило. Причина проста: зростання мінімальної зарплати призводить не до збільшення, а до вибілювання українських зарплат, тобто купувати більше просто нема на що.
До того ж в умовах такого падіння ВВП (згідно з попередніми оцінками Мінекономіки, ВВП України за підсумками 2022-го впав більш ніж на 30%) піднімати мінімальну зарплату було б дуже несвоєчасним рішенням. Тому, каже економіст Владислав Банков, заморожування мінімалки – однозначно вірний крок.
Підвищення мінімальної заробітної плати справді недоцільно в умовах, коли бізнес виживає, погоджується Максим Орищак.
— На 2023 рік у нашої країни стоїть складне завдання щодо збільшення припливу коштів до бюджету в рамках моніторингової програми від МВФ, за результатами якої прийматиметься рішення, — зазначає експерт. – Якщо зараз підвищити мінімалку, ми лише прискоримо темпи закриття бізнес-структур у країні.
«Це податковий інструмент держави»
Обговорюючи регулярне зростання мінімальної зарплати минулими роками, економісти нерідко називали його порожнім піаром і профанацією. Проте аналітик Аналітичного центру «Об’єднана Україна» Олексій Кущ вважає, що у підвищенні мінімальної зарплати в Україні не стільки профанації, як неправильне розуміння механізму.
– Раніше, коли тарифна сітка бюджетників була прив’язана до мінімальної зарплати, зростання мінімалки призводило до зростання зарплат по всій тарифній сітці, – пояснює економіст. — Декілька років тому сітку відв’язали від мінімальної зарплати, і зараз вона прив’язана до прожиткового мінімуму для працездатних. В результаті, після підвищення мінімалки зарплати бюджетників не переглядаються.
Таким чином, продовжує експерт, зростання мінімальної зарплати означає не підвищення соціального стандарту, а зростання фіскального навантаження на малий та середній бізнес. Фактично, це податковий інструмент держави.
– Можна звернути увагу, що після чергового підвищення мінімалки Мінфін завжди рапортує – мовляв, це нам допоможе залучити ще стільки-то податків та зборів, – звертає увагу Кущ. – Відбувається це за рахунок зростання податкового тиску. Справа в тому, що зарплати в приватному секторі, як правило, набагато вищі за мінімальну зарплату, і часто вся частина понад обов’язкову «білу» зарплату виплачується в конвертах. Після чергового зростання мінімалки «конвертна» частина зарплати зменшується, а офіційна збільшується. Відповідно, зростають і податки, хоча доходи населення залишаються незмінними.
Тому, резюмував Олексій Кущ, «заморожування» мінімалки в нинішніх умовах є не негативом, а абсолютно правильним рішенням, яке не призведе до додаткового оподаткування малого та середнього бізнесу.
